Політолог Олександр Морозов вважає, що Кремль не збирається воювати з Україною, а військовими маневрами біля її східних кордонів хоче показати Німеччині, що Москві не подобається, як виконуються Мінські домовленості щодо Донбасу.
Стягуючи війська до кордону України, влада РФ також хоче продемонструвати Києву, що готова до силового сценарію, розповів експерт Главреду.
За його словами, оскільки Кремль не хоче приєднувати Донбас до Росії, значить йому вигідніші самі маневри, а не війна.
"Кремль не збирається воювати, а маневрами хоче продемонструвати Німеччині, як одному з головних спонсорів Мінських угод, що Москву не влаштовує хід подій...", – сказав співрозмовник.
Експерт вважає, що російський президент Володимир Путін готується до масштабнішого протистояння, ніж за частину сходу України. Морозов додав, що влада РФ прогнозує загострення відносин із західними країнами у найближчому майбутньому.
Нагадаємо, на Донбасі наприкінці березня загострилася ситуація – у результаті обстрілу, який здійснили проросійські бойовики, загинули четверо військовослужбовців України.
Українська сторона запропонувала РФ з першого дня квітня забезпечити дотримання на Донбасі всеосяжного режиму припинення вогню, проте російська відкинула ініціативу.
Раніше на землі, непідконтрольній нашій владі, не раз запроваджували "тишу", проте цей режим порушував противник.
Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак сказав, що Росія під виглядом підготовки до стратегічних навчань Захід 2021 стягує війська до східних кордонів України.
Президент Володимир Зеленський назвав дії РФ "грою м'язами". За словами глави держави, російська влада вдалася до маневрів зокрема, щоб створити атмосферу тиску під час переговорів щодо Донбасу.
Мінські угоди щодо Донбасу – що потрібно знати
- Мінськими угодами називають три документи для врегулювання ситуації на Донбасі, які підписали сторони-учасники Тристоронньої контактної групи (Україна, РФ, ОБСЄ). Під одним документом також стоїть підпис країн-членів нормандського формату (Україна, РФ, Німеччина, Франція), пише Вікіпедія.
- У Мінську 5 вересня 2014 року представники України, Росії, ОБСЄ та ватажки самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" підписали Мінський протокол (перші Мінські угоди), який передбачав запровадження перемир'я на Донбасі.
- Пізніше після консультації ТКГ було підписано меморандум про виконання положень протоколу. Також у документі були прописані домовленості про припинення вогню, відведення важкого озброєння, зупинку військ на поточній лінії зіткнення та встановлення 30-кілометрової зони безпеки.
- У 2015 році лідери країн-членів нормандського формату під час саміту 11-12 лютого погодили комплекс заходів для виконання Мінського протоколу, документ також підписали члени ТКГ та лідери бойовиків, його назвали другими Мінськими угодами.
- Росія стверджує, що не є стороною конфлікту на Донбасі. Україна та низка західних країн стверджують, що на Донбасі є російські війська, і РФ контролює бойовиків.
- РФ наполягала на прямих переговорах Києва з бойовиками та на проведенні виборів на Донбасі. Київ не хоче вести прямі переговори з бойовиками та стверджує, що вибори на Донбасі може бути проведено лише після того, як територію покинуть війська Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
