Окупанти можуть завдавати ударів по об'єктах, що з'єднують атомні енергоблоки. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар не виключив такий сценарій.
При цьому під час чату на Главреді він не вважає імовірним завдання ударів Росією безпосередньо по АЕС. Адже "вибити" атомні станції з енергосистеми можна іншим шляхом.
"Розум у росіян дуже своєрідний, тому що завгодно може бути. Але я не думаю, що вони завдаватимуть ударів безпосередньо по АЕС. Оскільки вибити АЕС з енергосистеми можна в інший спосіб, власне, раніше це і робилося ворогом, коли завдавалися удари по відповідних підстанціях, які з'єднують енергоблок АЕС з енергосистемою", - сказав Гончар.
Експерт додав, що в такому разі, якщо підстанція пошкоджується, зникає навантаження, і енергоблок аварійно зупиняється.
"Від цього сценарію ми не застраховані", - підкреслив Гончар.
Також Гончар зазначив, що "ядерний" шантаж Путіна працює на західну аудиторію, хоча у РФ, імовірно, немає намірів застосовувати ТЯЗ під час війни з Україною.
Удари Росії по Україні - що слід знати
З березня Росія почала завдавати прицільних ударів по об'єктах критичної інфраструктури України, зокрема фактично зруйнувавши виробничі потужності Трипільської ТЕС.
Неодноразових атак зазнавала і Зміївська ТЕС, яка перекриває потреби світла Харківщини та інших областей.
Саме посилення ударів РФ по енергооб'єктах змусили США передумати щодо ATACMS і того ж місяця передати Україні балістику до 300 км.
Наразі, через брак снарядів до ППО, Росії вдалося знеструмити ще низку об'єктів, через що в "Укренерго" були змушені запровадити аварійні відключення.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) - український експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор журналу "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, обіймаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі - спочатку очолював енергетичні програми та київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а 2009 року заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор журналу "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор і редактор низки книжок і публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і в Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року - член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Рамштайн-23: США залишили Україну "без новин" про нові Patriot
- Україна взяла участь у саміті G7: Зеленський назвав перші результати
- Будуть сильні зливи та похолодання: коли в Україну повернеться спека
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
