Що повідомив Зеленський:
- Росія атакувала Україну сотнями повітряних цілей
- Внаслідок атаки пошкоджена енергетична інфраструктура
- Ворог вдарив дронами по цивільних об'єктах
У ніч на 7 лютого країна-агресорка Росія запустила по Україні понад 400 дронів і близько 40 ракет різних типів. Про це у Telegram розповів президент України Володимир Зеленський.
За його словами, основними цілями цієї масованої атаки стали енергомережа, генерація та розподільчі підстанції. Пошкодження вже зафіксовано у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях.
"У Рівному пошкоджено багатоповерхівку. У Ладижині на Вінниччині дронами вдарили по адмінкорпусу звичайного аграрного коледжу. Були також удари на Київщині та Харківщині", - зазначив глава держави.
У деяких регіонах продовжують працювати сили ППО, а в інших областях, де дозволяє безпекова ситуація, вже тривають рятувальні та ремонтні роботи на місцях російських ударів.
Росія обирає удари замість дипломатії
Зеленський зазначив, що попри продовження переговорного процесу росіяни все ще обирають удари по мирному населенню замість дипломатії. На це повинна бути відповідна реакція тих, хто підтримує тристоронні перемовини.
"Москву треба позбавити можливості тиснути на Україну холодом. Для цього потрібні ракети до "петріотів", NASAMS та інших систем. Кожна партія допомагає нам пройти цю зиму. Дякую всім партнерам, хто це розуміє та дійсно допомагає", - підсумував президент.
Чи витримає українська енергетика атаки РФ - думка експерта
Главред писав, що за словами експерта з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайла Гончара, попри атаки по енергетичній інфраструктурі України, говорити про катастрофічний розвиток подій не варто.
Очікування "фатального сценарію" часто штучно роздмухується - як у рамках інформаційно-психологічних операцій з боку ворога, так і через панічні настрої в суспільстві. Експерт прогнозує, що удари по енергетиці триватимуть і надалі, навіть якщо між атаками виникають паузи. При цьому відключення електроенергії та навантаження на систему можливі протягом усієї зими, однак це не є несподіваним чи критичним сценарієм.
Масована атака на Україну 7 лютого - останні новини
Нагадаємо, Главред писав, що внаслідок удару на Рівненщині пошкоджень зазнали житлові будинки та критична інфраструктура. Також є влучання у багатоквартирний житловий будинок.
Раніше міністр енергетики повідомив, що під ударом цієї ночі були підстанції та повітряні лінії 750 кВ і 330 кВ - це основа енергомережі України. Ворог вдарив також по генерації: Бурштинській ТЕС та Добротвірській ТЕС.
Напередодні стало відомо, що у Дніпрі внаслідок атаки є пошкодження на території комунального підприємства. Через удар понівечені будівлі, а ще - тролейбуси та інший автотранспорт.
Інші новини:
- Затримували допомогу Україні 18 місяців: у США знайшли і покарають винних
- Гул і хмари диму в небі, ППО не впоралась: Росію масовано атакували дрони
- "Дещо може статися": Трамп зробив заяву щодо мирних переговорів
Про персону: Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
