Підпишіться 
Коротко:
- Апеляційний суд відмовив монастирю УПЦ МП
- Рішення є остаточним і вже набрало чинності
- Адвокати монастиря готують касаційну скаргу
Північний апеляційний господарський суд 12 листопада остаточно відмовив монастирю УПЦ МП у доступі до Успенського собору та Трапезної церкви з Трапезною палатою на території Верхньої Києво-Печерської лаври. Московський патріархат більше не зможе проводити богослужіння в цих двох храмах.
Про це повідомила віце-прем'єр-міністр з питань гуманітарної політики, міністр культури України Тетяна Бережна у Facebook. За її словами, апеляційна інстанція підтвердила рішення на користь держави та Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
"Рішення є остаточним і вже набрало законної сили", - підкреслила Бережна.
Чому монастир втратив храми Лаври?
Як пояснила міністр, монастир користувався Успенським собором і Трапезною церквою на підставі двох договорів про тимчасове безоплатне користування від 17 червня 2016 року. Термін їхньої дії закінчився 31 грудня 2022 року. Заповідник заздалегідь попередив, що не продовжуватиме договори.
Представники Московського патріархату через суд вимагали відновити доступ до будівель для богослужінь і релігійних обрядів. У монастирі наполягали, що договори користування продовжують діяти, однак суд першої інстанції відмовив у позові, після чого монастир подав апеляцію.
Що відповіли в УПЦ МП?
В УПЦ МП з рішенням не погодилися. Адвокат монастиря Микита Чекман, слова якого наводить "Інтерфакс-Україна", повідомив, що після оприлюднення повного тексту постанови захист подасть касаційну скаргу.
"На наш погляд, сьогоднішній розгляд справи загалом мав формальний характер", - заявив адвокат.
Він також поставив під сумнів незалежність суду в цій справі.
"Хід засідання створює враження, що розгляд намагалися прискорити, і піднімає питання про можливий зовнішній вплив на розгляд справи", - додав Чекман.
Розгляд справи в апеляційній інстанції тривав понад три роки. Раніше генеральний директор заповідника Максим Остапенко зазначав, що в Лаврі залишаються щонайменше 140 ченців, послушників та представників УПЦ МП, а виселити їх можна лише за рішенням суду.
Києво-Печерська лавра - новини
Як повідомляв Главред, у ніч на 15 червня 2026 року російські окупанти завдали серйозної шкоди Києво-Печерській лаврі. Цей удар по Лаврі найбільше зачепив Успенський собор. Ударний дрон влучив у Стефанівський приділ, через що спалахнула сильна пожежа.
Після атаки на святиню допомогу почали надавати іноземні партнери. Швейцарія вирішила виділити 600 тисяч швейцарських франків на відновлення та захист Лаври. Це близько 730 тисяч доларів.
Удар по Лаврі став частиною масованої атаки країни-агресора на Київ. Експерти пояснили, чому РФ завдавала ударів по Лаврі та кіностудії Довженка. Тієї ж ночі постраждала й Національна кіностудія імені Олександра Довженка.
Читайте також:
- Удар був не один: як виглядає Києво-Печерська лавра після атаки
- "На знак вдячності": у Києво-Печерській лаврі встановили бюст Івана Мазепи
- Намісник Києво-Печерської лаври єпископ Авраам зустрівся із Зеленським
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
