Підпишіться 
Мільярди гривень надходжень, зміна управлінських правил, розслідування ДБР і конкурс на нового керівника - навколо одного з найбільших лісокористувачів Європи не стихають суперечки.
Один з найбільших лісокористувачів Європи – ДП "Ліси України"
Лісова галузь України рідко потрапляє на перші шпальти без пожеж, обшуків чи кадрових скандалів. Але зараз у "Лісах України" інші новини: 30,5 млрд грн доходу за десять місяців, 16,22 млрд грн податкових платежів та ЄСВ і конкурс на посаду генерального директора, за результатами якого стане зрозуміло, хто проведе одну з найбільших державних компаній через корпоратизацію.
Що ж насправді відбувається за дверима цього "Лісового двору"?
Конклав по-державному
Сum clave тобто "під ключем", у замкненому приміщенні. В державному підприємстві ніхто нікого не закриває, але чуток і інтриг довкола посади нового очільника ДП "Ліси України" не бракує. Після відставки вже екс-очільника державного підприємства - Юрія Болоховця, звинуваченого унезаконному збагаченні, президент Зеленський окремонаголосив на необхідності змін у керівництві компанії.
З травня 2026 року ДП "Ліси України" очолюєІгор Зубович одразу у двох постатях: голова комісії з перетворення держпідприємства в акціонерне товариство і тимчасовий виконувач обов’язків генерального директора. Нині ж триває конкурс на посаду постійного очільника державного підприємства.
Інформації обмаль. Відомо тільки, що 6 листопада наглядова рада затвердилакороткий список кандидатів на це крісло. Попередній відбір, оцінювання досвіду та співбесіди проводили за участі незалежного міжнародного консультанта Odgers.
Попереду - фінальні перевірки, співбесіди й презентації бачення розвитку підприємства. На цьому тлі одним із предметів уваги стають не лише програми претендентів, а й уже ухвалені управлінські рішення.
Адже за останні півроку, з приходом нової команди на чолі з Ігорем Зубовичем, компанія вже зазнала певних змін.
Мільярди, за якими стоїть велика система
За даними, які підприємство надало редакції, станом на 1 листопада 2026 року, ДП "Ліси України" управляє 6,9 млн гектарів лісів. Це 11 філій, 100 надлісництв і майже 24,5 тисячі людей.
Якщо змінюються правила у такій системі, їх має зрозуміти кожен – від центрального офісу до лісництва. Бо це головний рушій ефективності.
"За десять місяців 2026 року чистий дохід від продажів ДП "Ліси України" становив 30,5 млрд гривень. Для порівняння: за аналогічний період минулого року – 24,4 млрд. Тобто приріст – майже 25%. Обсяг заготівлі за десять місяців збільшився на 10,5% – до 10,2 млн кубометрів деревини",– розповідає Ігор Зубович.
Та для держави головний вимір цієї арифметики – у податкових надходженнях.
За даними державного підприємства, за січень-жовтень 2026 року ДП "Ліси України"перерахували 16,22 мільярда гривень податків, зборів і ЄСВ. Це на 4,7 мільярда більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Кабінети й лісництва: нова арифметика зарплат
Один із найбільш промовистих елементів нової кадрової політики - перерозподіл витрат на оплату праці.
За інформацією ДП "Ліси України", у червні підприємство скасувало вихідну допомогу при звільненні, яка раніше передбачала виплату від 2 до 6 посадових окладів. Того ж місяця знизили оклади функціональних директорів центрального апарату на 15%, а у липні – посадовий оклад в. о. генерального директора на 16%. Також відбувся перегляд оплати праці керівників самостійних підрозділів центрального апарату – їхній оклад зменшили в середньому на 32%.
Поки зарплати керівної ланки пішли на зниження, працівникам лісництв їх навпаки підвищили. Як повідомляють у підприємстві, з 1 жовтня посадові оклади виробничого персоналу філій збільшили на 15%.
Корпоратизація: нова вивіска чи нові правила
Ще одна лінія сюжету – перетворення державного підприємства на акціонерне товариство. Слово "акціонерне" може викликати підозри щодо приватизації лісів, однак у новій моделі 100% акцій лісів залишаються у державній власності. Йдеться насампередпро зміну системи корпоративного управління, обліку активів, контролю й відповідальності менеджменту.
Тобто, це не продаж лісів. Про приватизацію не йдеться.
26 вересня Держлісагентство затвердило оновленийплан перетворення. На папері реформу можна вмістити в кілька рядків. У реальності вона комплексна і буде давати вигоду на практиці.
За даними ДП "Ліси України", станом на 1 листопада підприємство оформило права на 6,087 млн гектарів земель – це 88,3% усіх площ. Також офіційно зареєстровано 71,2% із понад 15 тисяч об’єктів нерухомості.
"Йдеться не просто про документи, а про захист державного майна. Адже без належно оформлених прав на землю та нерухомість складніше захищати активи від незаконного використання, контролювати їх і залучати інвестиції. А напередодні перетворення підприємства на акціонерне товариство держава повинна чітко розуміти, якими саме активами вона володіє", – пояснює Ігор Зубович
Ще один напрям змін – новий підхід до інвестицій. Серед пріоритетів: закупівля техніки для заготівлі й транспортування деревини, будівництво лісових доріг, механізація виробництва та цифровізація обліку й управління.
Водночас змінюється і сам принцип розподілу коштів. Якщо раніше інвестиційні рішення могли ухвалюватися без єдиної системи оцінки, то тепер кожен проєкт повинен пройти економічне обґрунтування, а рішення – процедуру погодження. Цим займатиметься інвестиційна комісія.
На 2027 рік підприємство підготувало проєкт плану, до якого увійшли 49 ініціатив загальною вартістю 3,998 млрд грн.
Ліс, війна і ціна доступного тепла
Є в цій історії й вимір, далекий від кабінетних дискусій. Коли через російські атаки зростає вразливість енергосистеми, паливні дрова стають для українців питанням базової безпеки. За звітними даними ДП "Ліси України", станом на кінець жовтня фізичним особам реалізовано 2,79 млн м³ паливних дров. Це на 70% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У керівництві підприємства пояснюють – питання не лише в обсягах заготівлі, а й у тому, щоб дрова за пільговими цінами діставалися саме споживачам, а не посередникам. За відсутності ефективного обміну даними "неправомірний" покупець може укладати договори в кількох філіях.
"Завдання – щоб дрова купувала родина, якій потрібно пережити зиму, а не посередник, який знаходить спосіб обійти обмеження. Тому до 1 грудня 2026 року ми плануємо запустити електронний облік покупців - один прозорий механізм замість можливості оформлювати договори в різних філіях без спільної перевірки", – пояснює Ігор Зубович
Паралельно "Ліси України" звітують про допомогу армії – за десять місяців 2026 року для потреб ЗСУ передано 276,2 тис. кубометрів деревини. Це майже втричі більше, ніж за весь 2025 рік.
Тінь старих схем
Фінансові графіки можуть іти вгору, але самі собою вони не скасовують іншої реальності – кримінальних розслідувань у лісовій сфері. У липні 2025 року тодішньому гендиректору Юрію Болоховцю повідомили про підозру в незаконному збагаченні. За даними слідства, йшлося про активи, набуті в період його державної служби.
У жовтні 2026 року Державне бюро розслідувань розпочало масштабну спецоперацію під назвою"Зелений щит", спрямовану на викриття незаконних рубок, розкрадання деревини та корупційних схем у лісовому господарстві. Розслідують оборудки в лісовій галузі з грудня 2024 року по січень 2025.
У межах 12 кримінальних проваджень правоохоронці провели 39 обшуків, повідомили про підозру 23 особам, 11 із яких затримали. Попередньо встановлені збитки державі перевищили 65,7 млн гривень.
Розслідування підкреслюють масштаб завдання, яке стоїть перед управлінням великою територіально розгалуженою структурою. Поряд із фінансовими показниками важливими стають повноваження центрального апарату, прозорість обліку, контроль регіональних підрозділів і зрозуміла відповідальність за кожне рішення.
Кому дістанеться ключ від "Лісового двору"
Майбутній керівник держпідприємства отримає не тільки систему з мільярдними оборотами й тисячами працівників, а й незавершену корпоратизацію, чутливий ринок деревини, соціальні зобов’язання та довгу історію недовіри до лісового господарства.
Наглядова рада декларує незалежність процедури. У публічній заяві її головаМаркіян Витвицький наголосив на об’єктивному, колегіальному й професійному відборі.
Водночас на момент конкурсу підприємство вже має затверджений графік корпоратизації, рішення про зміну оплати праці та нові підходи до інвестицій. Отже, оцінювати кандидатів можна не лише за обіцянками, а й за здатністю працювати з такими масштабними завданнями.
У конклаві, як відомо, головне – дочекатися білого диму. У Лісовому дворі фінал інакший: ім’я нового гендиректора назве наглядова рада. Найважливішою ознакою того, що вона зробила правильний вибір, стане грамотне продовження вже розпочатих змін – від реформи оплати праці та обліку активів до податкової дисципліни й доступності дров для населення.
Підприємство з мільйонами гектарів лісу не змінюється за один сезон. Але сьогодні його історію можна читати не лише за кримінальними хроніками, а й за рішеннями та цифрами, які можна перевірити.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
