Підпишіться 
Кабмін продовжив до 4 березня термін підготовки бізнесу до нових вимог щодо роботи під час повітряних тривог. Однак додатковий час не вирішує всіх проблем підприємців: магазини, кафе та інші заклади не завжди можуть перенести роботу в безпечний простір, а облаштування укриттів в орендованих будівлях залежить від їхніх власників. В інтервʼю Главреду старший юрист, адвокат АФ PRAGNUM Альона Мічуріна, розповіла, чи реально виконати нові вимоги Кабміну, які ризики вони створюють для роботодавців, і як можуть позначитися на роботі бізнесу.
Кабмін продовжив термін підготовки бізнесу до нових вимог щодо укриттів із 4 грудня до 4 березня. Наскільки це допоможе підприємцям підлаштуватися під нові правила?
Моя суб’єктивна думка: проблема закладена в самій постанові. Я не інженер, але з того, що бачу, виникає питання: як фізично перенести в безпечний простір магазин, кафе чи салон краси?
Це зручно для тих, хто, наприклад, як я, працює з ноутбуком: можна піти туди й працювати. Але для багатьох інших видів бізнесу це неможливо. Автосалон ви не перенесете в укриття. Є багато підприємств, розташованих уздовж доріг, на так званих червоних лініях. Вони не можуть перейти в безпечний простір і здійснювати там свою діяльність.
Тобто ця постанова не вирішує питання ведення бізнесу. Її можна відтерміновувати хоч на рік, хоч на два, хоч на десять. Основна проблема залишиться: як бізнесу функціонувати під час тривоги? Переважно він усе одно не зможе працювати. У цьому головне протиріччя.
Як бізнес має працювати за червоного та жовтого рівнів небезпеки?
За червоного рівня всі йдуть в укриття. Тобто будь-який бізнес повинен закриватися, а люди - переходити в укриття, якщо, звичайно, сама будівля не є укриттям.
За жовтого рівня загрози бізнес може працювати за згодою трудового колективу. Але тут знову виникають питання. Чи може працівник не погодитися працювати під час жовтого рівня небезпеки? Так, може. Це його право.
Як із ним взаємодіятиме роботодавець? Чи погодиться на такі умови? Якщо працівник або частина працівників хочуть піти в укриття й, наприклад, половина персоналу магазину залишає робочі місця, то як цьому бізнесу працювати? Це відкрите питання, яке не вирішується.
Звичайно, пріоритет - життя і здоров’я людини. Якщо працівник не хоче працювати під час тривоги, він іде в укриття. Але як при цьому функціонувати бізнесу - велике питання.
На кого поширюється відтермінування? Чи потрібно документально підтверджувати, що бізнес почав готуватися до нових вимог?
Відтермінування поширюється на всіх. Є певні вимоги до того, як бізнес має діяти під час тривоги. Має бути оголошення про тривогу та інструкція для всіх працівників: що робити, куди вести відвідувачів, куди йти самим тощо. Цю інструкцію має розробити роботодавець. Окремих осіб, які перевіряли б конкретно такі інструкції, немає. Це відповідальність самого бізнесу.
Чи обов’язково бізнесу мати власне укриття, чи можна користуватися сусідніми?
Мати власне укриття не обов’язково. Поки що уряд анонсував можливість користуватися сусідніми укриттями, які мають бути на певній відстані: до 300 метрів, а в окремих випадках - до 500 метрів. Але, знову ж таки, наразі офіційно не прописано, як це діятиме з 4 березня.
Хто відповідає за укриття, якщо бізнес орендує приміщення?
За укриття відповідає виключно балансоутримувач. І в цьому також проблема постанови.
Якщо я орендар, то дуже зацікавлена в тому, щоб у мене було укриття. Але воно, згідно з постановою, маєвідповідати певним вимогам. До речі, цих вимог досі немає - вони не затверджені.
Вимоги до приміщень, до тих самих безпечних просторів, затверджує Генеральний штаб ЗСУ та доводить до відома місцевих адміністрацій. Уже місцеві адміністрації, наприклад Київська міська державна адміністрація, доводять їх до бізнесу. Але цих вимог немає. Далі орендар повинен звернутися до балансоутримувача. І лише балансоутримувач має звернутися до певної експертної установи.
А така установа визначена?
Ні, вона так само не визначена - ані постановою, ані іншим документом. Тобто ми маємо десь отримати висновок про те, що певний простір відповідає вимогам, яких, повторюсь, ще немає.
Цей висновок потім потрібно буде надавати, якщо, наприклад, прийде перевірка ДСНС. Але порядку перевірки таких укриттів для бізнесу також немає.
Постанова не містить зобов’язання для балансоутримувача перевірити своє приміщення та повідомити орендарів, чи є в нього відповідний простір. Немає й обов’язку звернутися до експертної установи, отримати висновок і передати його орендарям.
Тобто все залежить від домовленості з балансоутримувачем. Йому може бути байдуже: він здає приміщення в оренду, а проблеми бізнесу його не цікавлять. Якщо балансоутримувач іде на контакт - чудово. А якщо ні, то що робити? Незрозуміло. Адже я як орендар не можу сама замовити цей висновок. Це парадокс. Чому не дозволити робити це всім? Якщо я працюю в будівлі, яка, на мою думку, відповідає вимогам, чому не можу сама запросити експерта? Мені здається, це було б логічніше. Але такої можливості немає.
Тобто механізму, який дозволив би зобов’язати власника приміщення перевірити укриття та надати відповідний простір орендарям, також немає?
Немає. До того ж, будь-яка експертиза, будь-яке обстеження коштує грошей. Виникає питання: як розподілятимуть ці витрати?
Ви ж розумієте, що таких експертних установ дуже мало. Попит буде величезний, ціни підвищаться. У балансоутримувачів виникне питання: навіщо їм оплачувати обстеження, якщо воно потрібне орендарям? А орендарі скажуть: ми б і замовили, але не маємо права.
Хто перевірятиме дотримання вимог, і які санкції можливі?
Якщо говорити про те, що насамперед цікавить людей, - чи будуть штрафи, - то поки що окремих штрафів за роботу під час червоного або жовтого рівня небезпеки немає. Санкцій саме за відсутність укриття також немає.
Але проблема не лише в можливих штрафах. Наше законодавство побудоване так, що, якщо в робочий час щось станеться з персоналом, роботодавець несе персональну кримінальну відповідальність за життя і здоров’я працівників. Це прописано в Кримінальному кодексі.
Якщо постраждають відвідувачі, також можуть бути наслідки. Яскравий приклад - "Амстор" у Кременчуці. Постраждали відвідувачі, було кримінальне провадження, зокрема стосовно власника приміщення. Наскільки таку справу буде доведено до вироку - велике питання. Для вироку мають бути встановлені вина, відповідні наслідки тощо. Чи є вина власника в тому, що в будівлю влучає ракета? Це дуже суперечливе питання.
Але для будь-якого власника потрапити під кримінальне провадження - сумнівне задоволення. Тому це основний ризик, навіть не штраф.
Як бізнес працюватиме найближчим часом, зважаючи на ці зміни? І що відбуватиметься до 4 березня?
Думаю, поки що всі працюватимуть так, як є. Під час жовтого рівня загрози за згодою трудового колективу намагатимуться продовжувати роботу.
Щодо червоного рівня небезпеки - не знаю, як в інших містах, але в Білій Церкві, де я живу, всі працюють. Фактично на власний ризик. Оскільки немає конкретної відповідальності, бізнес продовжує працювати й не закривається.
Тут виникає ще одне питання. Наприклад, у Києві тривога часто означає, що щось летить безпосередньо на місто. У Білій Церкві, за моїми спостереженнями, тривога часто обмежується звуком сирени. Чи потрібно встановлювати однакові правила для кожного міста, якщо в одному влучання відбуваються регулярно, а в іншому - майже ніколи? Чому бізнес має працювати однаково в різних місцях, зокрема в маленьких містах, де влучання трапляються дуже рідко? А правила для всіх одні.
У Києві ще більш-менш реально знайти приміщення, які відповідають вимогам. Для маленьких міст це практично нереально: немає таких будівель. Куди подітися цьому бізнесу - незрозуміло.
Моя особиста думка: можливо, цей період поки що продовжать до 4 березня, а потім узагалі скасують постанову, тому що виконати її нереально.
Але головна проблема бізнесу навіть не в цій постанові. Він і так несе відповідальність за кримінальним законодавством, якщо щось прилетить і постраждають працівники або відвідувачі.
Відповідальність може нести власник або орендар - той, хто допускає людей у приміщення. Тобто навіть без цієї постанови кримінальна відповідальність висить над бізнесом як дамоклів меч. Чи правильно це в умовах війни? У мене великі сумніви.
Якщо постанову не скасують, що відбуватиметься з бізнесом? Він закриватиметься? Чи створює ця ситуація додаткові корупційні ризики?
Для більшої частини бізнесу фізично виконати її, найімовірніше, буде неможливо. Хто перевірятиме дотримання вимог? ДСНС і Держпраці. Відповідно, як ви сказали, корупційні ризики дуже сильно зростуть.Але можливості цих органів дещо обмежені. Штрафи в них невеликі порівняно з тим, що бізнес може отримати навіть протягом одного робочого дня.
Тому бізнес, найімовірніше, продовжуватиме працювати на свій страх і ризик, принаймні під час жовтого рівня загрози, та сплачуватиме штрафи. Адже жовті тривоги тривають більшу частину дня. Як інакше? Тоді простіше закритися.
Інший варіант - якщо уряд вирішить посилити вимоги, можуть запропонувати зміни щодо запровадження підвищеної адміністративної відповідальності за роботу під час червоного або жовтого рівня небезпеки. Можливо, з’являться великі штрафи, які змусять бізнес закриватися. Але поки що таких немає.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
