Всі спроби Заходу впровадити в Україні парламентську модель влади, зазнають невдачі. Суспільство завжди буде всіма силами чинити опір цьому і буде прагнути до режиму особистої влади президента. Тобто до тієї форми, за якої українці жили століттями, яку вони розуміють і яка єдина відповідає їхній традиційній селянській культурі.
Вся політична історія сучасної України це, по суті, історія невдалих спроб Заходу розділити в Україні владу і створити парламентську республіку. Нагадаємо, що при Кучмі країна жила в жорсткій президентській республіці протягом 10 років. Потім стався перший майдан, результатом якого стало істотне обмеження влади президента і передача багатьох повноважень парламенту.
Однак Янукович за допомогою слухняного Конституційного Суду з мовчазного схвалення суспільства, досить легко знову відновив в країні авторитарний режим президентської влади.
читайте такожЧотири удари Кремля по миротворчих фантазіях ЗеленськогоАле по дурості своїй отримав свій майдан. Захід спробував по максимуму використатиЄвромайдан для реалізації головного принципу парламентської республіки - створення силових і судових органів, вільних від політичного впливу. Так з'явились НАБУ, САП, ДП, ДБР, поліція, але спочатку Порошенко корумпував новостворені органи, а потім їх просто перетворили на лайно.
Відчайдушні спроби Заходу розділити в Україні владу, створити незалежний від президента парламент, незалежні від президента правоохоронні органи після 6 років зусиль закінчилися суцільним провалом. Все залишилося як і раніше, діє телефонне право з Офісу президента і суспільство це цілком влаштовує.
Більш того, на останніх виборах народ показав, що він усіма силами хотів би передати всю владу президенту. Ніякий поділ влади нікому не треба. Народ знайшов Вождя-Спасителя, віддавши йому всю владу, яку він тільки може взяти.
По-перше, народ створив однопартійний парламент, повністю підпорядкований президенту. По-друге, народ зажадав позбавити депутатів недоторканності, щоб "ці кровопивці не заважали народному президенту управляти країною"
Постійне повернення України до моделей особистої влади - це не зла воля Кучми, Януковича, Порошенка чи Зеленського. Вони просто зобов'язані бути авторитарними, підкоряючись вимогам народу.
Справа в тому, що наші правоохоронні та судові органи не в змозі діяти, підкоряючись тільки закону.
У цих умовах щоб в країні був хоч якийсь порядок необхідно, щоб всі судові і силові органи підпорядковувалися єдиному центру, інакше буде бардак і хаос. Ми це чітко побачили на прикладі того бардаку, який спостерігався у відносинах між НАБУ, САП, ДБР, прокуратурою і т.д, як знахабніли всілякі радикальні формування, коли президентська влада ослабла. Всі правоохоронні, судові органи і радикали просто розривалися між олігархічними центрами впливу. Навіть американське посольство не втрималося і залізло в їх чвари, що виглядало зовсім вже непристойно і потішно.
читайте такожЧи досидить Зеленський до кінця президентського термінуСуспільство все це побачило і справедливо зажадало, щоб все було знову підпорядковано тільки одній особі - президенту. Народ зажадав порядку, а не правопорядку. Зеленський просто змушений реалізувати волю народу і повернутися до авторитарної моделі влади. Якби він цього не зробив, то дуже швидко втратив би довіру суспільства. Народ назвав би його "слабаком" і замість нього обрав би по-справжньому сильну руку. Умовно кажучи, якогось Ківу. До речі, не виключено, що якщо Зеленський не буде достатньо переконливим у своєму авторитаризмі, то саме так і буде.
Висновок: За своєю селянською культурою, за своєю політичною свідомістю українське суспільство абсолютно не готове до парламентської форми влади. Всі спроби Заходу домогтися від українців поділу влади на незалежні виконавчу, законодавчу і судову владу, зазнають невдачі. Народ буде постійно чинити опір цим спробам і повертатися до зрозумілої йому централізованої напів-феодальної системи влади. Якщо захід буде надто наполягати на своїх спробах, то він може ненавмисно розвалити країну. Благими намірами, як відомо, встелена дорога в пекло.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред