Противники Зеленського будуть оцінювати негативно що завгодно, що б він не робив і не говорив, в тому числі і його звернення до Путіна і запрошення зустрітися на Донбасі. А тема Донбасу і відносин із Росією завжди дуже контроверсійна, по ній одностайності не буде: одні будуть вимагати "миру за будь-яку ціну", інші будуть критикувати будь-які переговори з Москвою.
Звернення Зеленського було своєчасним в умовах, коли зберігається напруженість на українському кордоні і зростає концентрація російських військ. В останні дні чимало політиків, експертів і журналістів говорили про те, що потрібна публічна позиція президента щодо того, що відбувається. Тож було просто необхідно поговорити про це президенту, відзначити ризики і загрозу з боку Росії.
Запрошення Зеленського на переговори, адресоване Путіну – правильний крок.
відео дня
Якщо навіть президент США Байден пропонує Путіну зустрітися заради обговорення питань України (так, не тільки з цього приводу, але, в першу чергу, з українського питання), то нам самим це набагато потрібніше. Переговори – це завжди найкраща альтернатива війні. Спроба перейти в переговорний режим – це спосіб зниження ризиків російської агресії.
Зеленський у зверненні неодноразово зазначив, що Україна захищатиметься і не допустить повторення подій весни 2014-го (малася на увазі здача Криму без бою). Він підкреслив, що ми будемо захищатися і воювати за свою країну. І це правильно, адже це в тому числі й сигнал для українців, які готові захищати свою країну, і сигнал для росіян, що ми не будемо сидіти, склавши руки, а будемо оборонятися.
читайте такожЧому Зеленський забажав зустрічі з ПутінимОднак краще переговори, ніж війна. Тому Зеленський і запропонував Путіну зустрітися.
Ця пропозиція була своєчасною, оскільки зроблена вона була якраз напередодні традиційного щорічного звернення Путіна до Федеральних зборів, у якому не могло обійтися без згадки української теми. З боку Зеленського це був спосіб викликати Путіна на публічну дискусію. Адже українська сторона раніше зверталася до росіян із закликом негайно провести переговори, але Москва проігнорувала це. Навіть у "нормандському форматі" Путін ігнорує прямі переговори з Зеленським. Таким чином, Зеленський через публічний простір кинув Путіну виклик.
Однак у даному зверненні Зеленського містився один ризикований момент – він сказав, що готовий зустрітися в будь-якому місці на Донбасі. Цим формулюванням Москва може скористатися і запропонувати неприйнятні для нас локації – на території ОРДЛО. А переговори в жодному разі не можна проводити на непідконтрольній Україні території із різних причин: і виходячи з міркувань безпеки, і виходячи з неприпустимості проведення зустрічей на чужій території, тому що це послаблює наші позиції. Це точно буде використано для провокації проти України і Зеленського. До того ж, це буде спосіб визнання "ЛНР" і "ДНР".
На мій погляд, такою локацією може бути нейтральна смуга, наприклад, шикарне і дуже символічне місце – міст у Станиці Луганській.
Утім, сумніваюся, що Путін погодиться на цю зустріч. Він буде витримувати паузу: спочатку буде вирішуватися питання про зустріч із Байденом, і від неї багато що буде залежати.
Отже, виклик Путіна на переговори саме таким чином – це був емоційно сильний тактичний прийом Зеленського. Фактично це провокування Путіна на відповідь ("хочеш спілкуватися – давай, я тебе викликаю на розмову"), це виклик на переговорний поєдинок. Подивимося, чи відповість Путін, а якщо відповість, то як.
читайте такожПропозиція Зеленського про зустріч для Путіна, як запах крові для акулиЩо стосується того, чи допустима зустріч Путіна і Зеленського без посередників, то це стара страшилка. Адже посередники потрібні на таких зустрічах не для того, щоб контролювати переговорний процес і сказане Зеленським або Путіним – вони потрібні для пошуку компромісних варіантів, тому що українському і російському керівникам буде складно домовитися один на один. Досвід це вже довів, спроби були.
Путін – досвідчений політик і державний діяч, який уже 20 років керує Росією. У цьому сенсі у нього, безумовно, є перевага перед Зеленським, у якого і досвіду, і компетенції недостатньо. Але переговори між Україною і Росією не ведуться один на один – як правило, вони проходять за участю радників, і Зеленський, безумовно, спирається на їхню позицію.
Так само, до речі, було і під час візиту Зеленського до Парижа в 2019 році, куди насправді поїхала велика українська делегація: міністр оборони, міністр внутрішніх справ, представники офісу президента, керівництво Нафтогазу. Тоді ж у Парижі була двостороння зустріч Зеленського і Путіна, але на ній були присутні і найближчі радники.
Тому з цього приводу переживати не варто, тут немає ні "зради", ні "перемоги" – істина посередині.
Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента", спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
