Поїздка Володимира Зеленського до Туреччини – звичайний робочий візит, який не пов'язаний із загостренням на Донбасі. Так, безумовно, ним скористалися, щоб медійно створити образ єдиного антиросійського фронту, який підтримує Україну.
За підсумками можна виділити лише три конкретні домовленості, які були досягнуті з турецьким лідером Реджепом Ердоганом:
- про створення нового консультаційного органу двох МЗС і Міноборони;
- про виділення Туреччиною грошей на будівництво житла для кримських татар у Херсонській області. Це пов'язано з політикою Анкари щодо нарощування політичної та гуманітарної допомоги кримським татарам, що в останні роки турки активно розвивають – і за участю України, і без неї – разом із просуванням ідеї про автономію кримських татар;
- підписана декларація, згідно з якою Туреччина вкотре висловила підтримку позиції України, зокрема, щодо Криму. Це особливо важливо в контексті нинішньої ескалації ситуації між Росією і Україною.
Втім, не варто розраховувати, що Туреччина буде захищати Україну від Росії. Адже в українсько-російському конфлікті Анкара виступає виключно на своєму боці. І в повідомленнях турецьких ЗМІ, і в заявах Ердогана підкреслювалося, що Туреччина підтримує Україну, але хоче, щоб конфлікт із Росією вирішився мирним шляхом, оскільки турків дуже турбує стабільність у Чорному морі.
Таким чином, Туреччина позначила свій інтерес: Донбас Анкару особливо не цікавить, але її цікавить Крим, кримські татари і безпека акваторії Чорного моря.
По суті, це і весь практичний результат, який мала зустріч Зеленського і Ердогана. Однак той факт, що Туреччина, яка є однією з ключових чорноморських держав, підтримує позицію України – це добре.
Ілля Куса, експерт із питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, спеціально для Главреда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред