Поведінка Путіна після його перемовин з Лукашенком у Москві не змінилася. На відміну від Лукашенка – він намагався приклеїтися до Путіна, як Тапакі до Шерхана. Що стосується домовленостей, то ми почули лише їх анонс. Спроба підписати угоду про Союзну державу – це також анонс події, яка або станеться, або ні.
Лукашенко зараз змушений поводитися улесливо перед Путіним в силу своїх внутрішньобілоруських проблем – політичної нестійкості режиму і економічної ситуації, яка протягом найближчого року серйозно позначатиметься на рівні життя пересічних білорусів і, відповідно, на політичній нестабільності.
Бацька хоче ще раз отримати щось від Путіна, але віддати при цьому набагато менше. І ось тут на арену виходить головне питання, яке могли обговорювати президенти Росії та Білорусі і яке має шанси на розвиток – військово-безпекове співробітництво. Тут мова йде не лише про армію і війська, а й про спецслужби і так звані органи правопорядку, які придушують протестні виступи.
читайте такожПутін не може вибрати між Україною та БілоруссюВідповідно, тут сам по собі напрошується такий хід, як розміщення російських баз на території Білорусі, чому дуже довго опирався Лукашенко, запрошуючи російські війська лише на навчання на тимчасовій основі. І тепер імовірне повторення кримського сценарію з військовими базами на території Білорусі, які в момент "Х" зможуть проводити силові операції всередині країни (наприклад, у випадку втрати влади Лукашенком).
І саме це може стати першим кроком у створенні так званої Союзної держави, бо розпочати інтеграцію можуть саме з цього аспекту.
Росіяни, відповідно, у такому випадку отримають бази, висунуті ближче у західному напрямку, а Лукашенко виграє певний час, щоб спробувати або укріпити свій режим чи реструктурувати його так, щоб залишитися якщо не при владі, то, принаймні, на свободі і непокараним перед білоруським народом.
Тож, зважаючи на це, загроз з напрямку Білорусі для України дуже багато і всі вони викликані тим, що Білоруссю зараз керує фактично російська маріонетка. Бо з Росією у нас і без того довгий кордон і ми справді не зможемо оборонятись від неї по всьому кордону довгий час. Тому у разі її повномасштабного військового вторгнення, ми і так від нього не захищені, а з розміщенням у Білорусі російських військових баз ситуація ще більше погіршиться.
Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичної співпраці, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред