У початку конфлікту на Близькому Сході звинувачують палестинців – мовляв, саме вони почали обстріли. Та це не так, бо почали ізраїльтяни.
Якщо говорити про послідовність подій, то усе це накопичувалось упродовж останніх кількох місяців.
По-перше, є так звана політика Біб Нетаньяху, яка була спрямована на анексію значної частини палестинських територій - західного берега. При чому її передбачали здійснити ще минулого року, але цьому завадила ціла серія обставин. Тим не менш, ніхто від цієї ідеї не відмовився, а палестинці її сприймають саме як агресію по відношенню до них.
По-друге, відбилася і ситуація у Східному Єрусалимі, де через недолугі дії ізраїльської поліції виникла серйозна напруга. Це були міжетнічні зіткнення між палестинцями і євреями, потім туди втрутилась ізраїльська поліція, яка діяла переважно проти палестинців. В результаті там були одночасно заблоковані Дамаські ворота під час Рамадану, що агресивно сприймалося палестинцями і здійснений штурм мечеті Аль-Акса, що вийшло за межі домовленостей.
Зважаючи на те, що прем’єр Нетаньяху намагається втриматися при владі, тому йому ескалація вигідна, оскільки вона дозволить йому надурити своїх опонентів і на тлі загрози зберегти владу. Відтак цілком можливо, що саме він керував діями поліції, що призвели до загострення. Крім того, тут треба зважати і на Іран, війну з яким 2,5 роки почав Нетаньяху. І я не здивуюся, якщо у конфлікті згодом виявиться і іранський слід.
читайте такожЗ'явилося відео перехоплення ракет ХАМАСу, випущених по ІзраїлюПо-третє, вплинула на загострення і ситуація у Секторі Газа. Звісно, що ХАМАС стежить за нею і, ясна річ, теж намагається провокувати. Ізраїльтяни запровадили колективне покарання і заборонили рибалкам ловити рибу, де переважна більшість людей завдяки цьому виживає. Тобто фактично вони прирекли велику кількість людей на голод.
По-четверте, коронавірус також приклав руку. Бо через нього величезна кількість палестинської молоді опинилася у стані безробіття і без засобів до існування, що також спровокувало місцеве населення на радикальні дії.
А далі ескалація продовжуватиме розвиватися. Бо в ізраїльтян насправді є не так багато варіантів – їм треба входити в Сектор Газа і починати війну у густонаселеній території з відповідними жертвами як з палестинського, так і з ізраїльського боку. Але це – величезні ресурси і постійні втрати. При цьому завжди на столі є варіант чергового перемир’я, та у початок мирного процесу якось слабо віриться. Адже навряд чи поточна ситуація підштовхне сторони до того, щоб домовлятися. Цього не буде.
У той же час не можна сказати, що сторони тільки те і роблять, що чубляться між собою, бо до цього перемир’я тривалий час існувало. Але не можна нікого заганяти в кут, як це зробили ізраїльтяни.
Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
