Що чекає світ після виходу США з угоди про відкрите небо

Державний секретар США Майк Помпео повідомив, що США офіційно вийшли з Угоди про відкрите небо.

Нагадаю, що з цієї Угоди Штати почали виходити ще шість місяців тому - як це і прописано в Угоді, вони попередили про свої наміри заздалегідь і заявили, що у разі, якщо Росія не змінить своєї поведінки щодо України, Грузії, то вони дійсно з неї вийдуть.

Головними наслідками таких дій США стане не сам розвал Угоди про відкрите небо. Бо, якщо говорити відверто, цей документ не працював протягом десяти останніх років, адже Росія не давала прольоту літакам НАТО, хоча самі порушували повітряний простір навіть у США у 2017 році, коли пролетіли над гольф-клубами Трампа, що тоді сприйняли як загрозу національній безпеці.

Угода не мала сенсу, бо якщо тоді спостереження за військовими об’єктами умовного супротивника здійснювалось літаками, то наразі супутникове обладнання повністю покриває необхідність у розвідці і тому Угода була певним маркером довіри – мовляв, якщо ми можемо домовитись про нібито взаємні прольоти, то ми можемо домовитися і про інше.

читайте такожБайден - новий Троцький, який кине США в пожежу світової революціїПід "іншим" мається на увазі Договір про ракети середньої та малої дальності (РСМД), який також декілька років тому розпався, та, найголовніше, так званий Договір START-III про обмеження стратегічних наступальних озброєнь – усі ці угоди, включаючи Угоду про відкрите небо, раніше складали собою єдину систему договорів про роззброєння і зупинку протистояння у Холодній війні.

Тепер, коли і США, і РФ вийшли з договорів про РСМД та відкрите небо, у лютому 2021 року має відбутися наступне засідання про продовження START-III і є велика імовірність, що його не продовжать. А це означає, що обидві країни матимуть можливість відновити свої ядерні потенціали до рівня найбільш гострих періодів Холодної війни, скажімо, кінця 70-х – початку 80-х років, що створює величезну загрозу для міжнародної стабільності. І це – негативний сценарій розвитку подій.

Та треба враховувати, що досі КНР, будучи третьою найсильнішою ядерною державою у світі, не входила до жодного з цих обмежувальних договорів. І фактично поточна ситуація може стати поштовхом до того, аби включити і її до системи переговорів, що означатиме повний перегляд обмежень систем ядерного озброєння. В сучасних умовах буде позитивним сценарієм. Але такий сценарій найменш імовірний, оскільки ми розуміємо, як працює КНР. І тут вона явно не гратиме проти себе і навряд чи піде на укладання угоди ані з росіянами, ані з західним світом.

Однак Джо Байден - демократичний інтернаціоналіст і для нього та договірна система, яка існувала, є основою відносин. І тепер, очевидно, він, після затверждення на посаді президента США, захоче знову її повернути. Та тут потрібно зауважити, що при цьому нового перезавантаження відносин США з РФ не варто очікувати, і навіть якщо він почне відновлювати договірну систему тільки з Росією без участі КНР, то це будуть ні в якому разі не взаємні поступки, а нові перемовини такого ж штибу, як і 70-80-х роках, тобто усе знову доведеться починати спочатку.

І, як на мене, саме тому Байден усіма силами намагатиметься затягнути КНР до цієї системи, яка зможе стати певним важелем впливу на РФ. Бо ми і зараз бачимо, що РФ усіляко переорієнтуватися на Китай і в економічному плані, надолужуючи санкції, і у політичному, намагаючись з ним зблизитись через Шанхайське партнерство, євразійські проекти, вихід до Тихого океану тощо.

Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма", спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред