Чи досидить Зеленський до кінця президентського терміну

Останнім часом все частіше чути прогнози про те, що Зеленський піде у відставку, мало не вже на початку наступного року. Через низький рейтинг і розчарування в ньому народу.

Ймовірно, ті, хто так думає, вважають, що Зеленський людина тонкої душевної натури і куди більш ранима, ніж Порошенко, рейтинг якого вже через рік правління опустився нижче 20% (а потім і нижче 10%), але він нікуди не пішов.

Також кажуть, що Зеленський слабкий президент. Хоча навряд чи слабший, ніж Ющенко, у якого і близько не було контролю над парламентом, а була відкрита ворожнеча з прем'єрами. Але свій термін він досидів до кінця.

Насправді, позиції Зеленського не такі вже й слабкі. Тому що він на даному етапі повністю влаштовує дві найвпливовіші в Україні сили – олігархів і американців.

Для олігархів і великого бізнесу у відносинах з владою зараз настав золотий вік. Зеленський, на відміну від Януковича, не намагається будувати свою бізнес-імперію, віджимаючи активи і монополізуючи дохідні теми (типу переведення в готівку). На відміну від Порошенка він не намагається розширити свою бізнес-імперію, "кошмаря" конкурентів і залазячи в схеми олігархів.

читайте такожЗеленський заявив, чого хоче після закінчення президентстваЗеленський і його команда – люди, прямо скажемо, не найбагатші в країні. Для них і мільйон доларів - це гроші великі. І вперше з початку 2000-х років для великого бізнесу виникла ситуація, коли за порівняно малий прайс вони можуть вирішити з владою на найвищому рівні практично будь-яке питання. Точніше, вирішити будь-яке питання, яке в змозі вирішати влада, незважаючи на управлінський бардак.

Олігархів дещо турбує засилля "соросят", але їх вплив у багатьох напрямках вдається купірувати. Хоча, до слова, "соросята" і спроби їх посилити зовнішнє управління, залишаються потенційним фактором, який може змінити ставлення великого бізнесу до Зеленського в гіршу сторону.

Захід Зеленський на даному етапі також цілком влаштовує, так як виконує функцію "окормления" південного сходу, відбираючи голоси у політичних сил, яких в Держдепі вважають проросійськими. Зараз це у Зе виходить гірше, ніж минулого року, але, як показує поведінка президента на День незалежності (концерт і акцент на примиренні), завдання з нього ніхто не зняв і він продовжує його вирішувати.

Місцеві вибори також не стануть "Сталінградом" для Зеленського. Хоч "слуги народу", швидше за все програють боротьбу за мерів великих міст, але свої фракції в міськради і облради вони заведуть. І в багатьох випадках вони увійдуть до більшості. В цілому ж за підсумками виборів взагалі не можна буде судити про динаміку рейтингів, тому що показники сильно спотворять місцеві політсили, які відтягнуть на себе голоси всіх загальнонаціональних партій.

Єдина реальна загроза правлінню Зеленського - це жага реваншу Порошенка і адептів партії війни та етнічного націоналізму. Всіх цих великих і малих В'ятровичів, у яких навіть безобразливі російськомовні пісні на Концерти до Дня Незалежності викликають напади сказу.

З урахуванням слабкості силових структур і їх низької керованості з боку Зеленського, у цих сил велика спокуса взяти владу в руки, організувавши новий Майдан і держпереворот, просто зайшовши в Кабінети на Банковій і в Кабміні.

У Порошенка і Турчинова вже є подібний досвід. Судячи зі спогадів учасників подій, в лютому 2014 року захід, побоюючись жорсткої реакції Росії, аж ніяк не хотів моментального повалення Януковича і вимагав від опозиції дотримання мирних домовленостей від 21 лютого, які передбачали повернення до Конституції 2004 року і президентські вибори до кінця року. Влаштовувало це і більшість олігархів. Не проти була і Росія.

читайте такожУкраїна-це наркоман, готовий на все заради чергової дозиАле так як Янукович вивів силовиків з Києва, то у лідерів Майдану виникла спокуса взяти всю владу прямо зараз, усунувши президента неконституційним чином.

Що вони і зробили, поставивши і захід, і олігархів, і Росію перед фактом. Захід і олігархи з цим швидко погодилися, а Росія ні, що і призвело до відомих подій в Криму, а потім і на Донбасі.

І зараз така спокуса теж є. Правда, Вашингтон, при бажанні, його її перебити, викликавши Порошенка в американське посольство і попередивши про те, що цього разу захід держпереворот не визнає.

Але навіть в такому випадку від розгойдування ситуації він не відмовиться. Спробувавши через масові акції протесту деморалізувати Зеленського, змусивши того подати у відставку і призначити нові вибори президента. Тобто наслідувати пораду, яку сам Зе дав нещодавно Лукашенку.

Тому Зеленському впору вже зараз замислитися над встановленням контролю над силовиками і нейтралізації ватажків радикалів.

Від них, а не від опозиційних ЗМІ, які хочуть закошмарити законом про медіа, для президента зараз виходить головна загроза.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред