Бензин, керосин та нітрогліцерін: рецензія на фільм "Фуріоза: Скажений Макс. Сага"

В одній окремо взятій місцевості озвірілі люди малюють кров'ю Апокаліпсис зараз. Надворі знову середньовіччя - і земля поділена на ленні володіння, якими верховодять злі та кровожерливі вожді. А десь на краю ойкумени загубилася натуральна оаза - зелена і затишна місцинка під назвою Зелені землі тисячі матерів, де безтурботно живе юна Фуріоза (Аліла Браун) разом із матір'ю і родичками. Але тут раптово ідилію порушують злісні байкери з банди Дементуса (Кріс Гемсворт), які негайно влаштовують різанину, маму вбивають, дівчинку викрадають. Але Дементус постійно намагається мірятися довжиною свого кортежу з бойовиками з кортежем іншого ватажка - Несмертела Джо (Лейчі Халм). І у того частіше виявляється довшим. Крихітці Фуріозі доведеться пройти через усі кола цього новодантового пекла, попутно перетворившись на Аню Тейлор-Джой, втративши волосся і руку. І. зрозуміло, помститися.

Уже майже десятиліття тому австралійський маестро Джордж Міллер, який, здавалося б, навіки застряг у сімейному кіно й у мультиках на кшталт "Роби ноги", повернувся в усій своїй полум'яній красі та чудовій режисерській формі до світу, що колись його прославив, - до жорстокого, кривавого, пропахлого порохом і бензином світу Скаженого Макса. Кіно "Дорога люті" дуже довго маринувалося у виробничому пеклі - так довго, що оригінальний виконавець ролі Мел Гібсон спершу встиг стати загальним улюбленцем у Голлівуді, потім увінчаним лаврами режисером, а вже потім - загальною парією і ізгоєм. Тому нового Макса зіграв британський харизматик Том Гарді. І фільм вийшов приголомшливо видовищним. Але вже тоді, у 2015-му, було більш-менш зрозуміло, що Міллеру Макс як персонаж уже не дуже цікавий, зате він сильно захоплений головним жіночим персонажем - однорукою і суворою "Імператрицею" Фуріозою у виконанні Шарліз Терон. Тому її сольний фільм був справою часу - щоправда, його було вирішено робити у форматі приквела. І в цьому не обійшлося без труднощів, і шлях до знімання був відносно довгий, але 2024 року кіно все ж вийшло на екран.

Ще з "Дороги люті" стало зрозуміло, що Міллер, як і раніше, вміє знімати автомобільні погоні, як ніхто інший у Голлівуді (і жодні фільми - від гламурних блокбастерів на кшталт "Форсажу" до "бешок" на кшталт "Смертельних перегонів" - за його шаленою фантазією та вміннями наздогнати не можуть). У "Фуріосі" все з цим, як і раніше, в повному порядку - трюки, вибухи, адреналін, маса мальовничо понівеченого металу, який при цьому чомусь примудряється носитися по пустелі з неймовірною швидкістю.

Але річ у тім, що "Фуріоса", на відміну від "Дороги гніву", не тільки високооктановий автомобільний бойовик, а й ще кінороман про дорослішання, і рідкісний гість нині на великих екранах - фільми про помсту.

Тому-то новий фільм Міллер розбив на кілька більш-менш рівномірних глав і його темп то пекельно швидкий, то відносно розмірений. З кастингом на головну роль він вгадав точно - повсякчасна інопланетність і нетутешність Тейлор-Джой тут як ніколи доречні. Гемсворт просто-таки купається в ролі лиходія, а темний бік його харизми раніше так активно використовував хіба Майкл Манн у "Хакері". Хіба що іноді Кріс надмірно комікує плюс грим йому придумали дещо дивакуватий у сетинґу фільму (якби до окладистої сивої бороди і гачкуватого носа ще б пейси і лапсердак додали, то вийшов би чистий рабин). Гарний і в ролі мовчазного старшого товариша/наставника Джека Том Берк (наша публіка може його знати за роллю детектива Корморана Страйка в однойменному серіалі ВВС). І як годиться британцеві з великим театральним досвідом у голлівудському фільмі, часом він одним рухом брів або губ прибирає партнерів по кадру.

Підсумовуючи - скажемо, що фільм "Фуріоса" вийшов прекрасною розвагою, потужною, видовищною і міцною. А очікувати глибинних смислів від представника серії, стрижень сюжету якої завжди описувався фразою: "Туди їхали, за ними гналися. Звідти їдуть, за ними женуться", право ж таки - зовсім не варто.

Дивіться на відео трейлер фільму: "Фуріоса. Скажений Макс. Сага":

Вас може зацікавити таке:

• Спокуса Великим шоломом: рецензія на фільм "Суперники"
• Примат тварини над людським: рецензія на фільм "Королівство планети мавп"
• Шаман навчив стукати в бубон: рецензія на фільм "Пробивний чувак"

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред