Десь у стародавній і сонячній Греції супершпигун-качок із зачіскою американського майора Аргайл(Генрі Кавілл) вступає в сутичку із супершпигункою із захопливо довгими ногами, пишним бюстом і непристойно випнутими губами Лагранж (співачка Дуа Ліпа). Але незабаром з'ясовується, що обидва вони (і напарник , який долучився до них, - інший супершпигун Вайатт, якого грає Джон Сіна) просто жертви всесвітньої змови. І тут раптом... покидає натхнення у письменниці Еллі Конвей(Брайс Даллас Говард), яка все це вигадала. Вона - авторка популярних шпигунських романів про суперагента Аргайла і ніяк не може дописати чергову книгу. Вона вирішує відвідати рідну домівку - раптом натхнення з'явиться. Тим паче що й мама(Кетрін О'Хара) на неї чекає і вже радісно порається на кухні. Еллі упаковує в рюкзак-переноску улюбленого висловухого шотландського кота Альфі і сідає на поїзд. До неї миттю підсідає хіпуватий бородань(Сем Роквелл) і каже, що він і є супершпигун, а вона - в центрі всесвітньої змови.
Меттью Вон колись зробив собі ім'я як продюсер ранніх британських фільмів Гая Річі, а потім з успіхом працював у Голлівуді як режисер - на його рахунку чарівна неоказка за Нілом Гейманом "Зоряний пил" і вдалий перезапуск серії коміксних бойовиків - "Люди-Ікс: перший клас", який колись запустив у стратосферу кар'єру Джеймса Макевоя, Майкла Фассбендера і Дженніфер Лоуренс. Але, як видно з його подальших фільмів, справжня його пристрасть - комедійні шпигунські бойовики. Он придумав і виплекав серію "Кінгсмен", перший фільм з якої викликав справжній фурор у 2010-х.
Мабуть, саме тому стримінговий сервіс мегакорпорації Apple, який зараз активно вкладає сотні мільйонів у вічнозеленій валюті в нові проєкти, намагаючись розштовхати конкурентів на ринку - приміром, нещодавні "Вбивці квіткового місяця" Скорсезе та "Наполеон" Рідлі Скотта теж їхні проєкти - вирішив покликати Вона зайнятися "Аргайлом".
Тут одразу потрібно сказати, що чималу частину успіху фільмів "Кінгсмен" становили зубодробильні трюки і бійки, які ставив керівник команди каскадерів Джекі Чана - Бредлі "Білий тигр" Аллен. Але він раптово помер ще у 2021-му. І відразу помітно, що екшен у фільмі помітно, на жаль, постраждав - він подекуди, як і раніше, непогано задуманий, але ось реалізація підкачала. Не кажучи вже про те, що в "Аргайлі" занадто вже багато комп'ютерних спецефектів - раніше ними Вон не зловживав без особливої потреби.
Загалом же "Аргайл" подекуди сильно нагадує безліч різних класичних фільмів - від "Чудового" з Бельмондо через "Роман з каменем" з Майклом Дугласом до відносно недавнього "Лицаря дня" з Томом Крузом. І не завжди таке порівняння, на жаль, вонівське творіння витримує не завжди.
Хоча актори і стараються з усіх сил, попри те, що у багатьох із них буквально пара-трійка сцен. Хоч як дивно, але всіх переграє добряче призабута О'Хара - що й зрозуміло, з часів дилогії "Сам удома" (а вона, на хвилиночку, закінчилася понад 30 років тому) вона в таких масштабних проєктах не грала.
Підсумовуючи - "Аргайл" вийшов, у принципі, непоганою розвагою, на яку цілком заслуговує походу до найближчого кінотеатру (фанати шпигунського кіно та помірковано кринжових жартів залишаться задоволеними). Але якщо автори хочуть і далі повноцінно розвивати франшизу або об'єднати її з іншою (а в сцені після титрів на це є жирний такий натяк), то їм все ж варто провести ретельну роботу над помилками.
Дивіться на відео трейлер фільму "Аргайл":
Вас можуть зацікавити такі матеріали:
- "І все переслідує мене моя міліція": рецензія на фільм "Ля Палісіада"
- Наречена кинула Франкенштейна: рецензія на фільм "Бідні-нещасні"
- "А попереду горить, горить вогнем Синай": рецензія на фільм "Голда
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред