1996-й рік. За кілька місяців до введення мораторію на смертну кару в українській глибинці вбивають підполковника міліції. Розслідування ведуть двоє старих друзів - слідчий (Новруз Пашаєв) і судовий психіатр (Андрій Журба). Досить швидко навколо злочину скручується тугий клубок протиріч і старих таємниць, які накладені на пострадянську хтонь."Ля Палісіада" - проєкт незвичайний, амбітний і з цікавою концепцією. Хоча ідея переосмислити 1990-ті, скажімо прямо, напевно спадає на думку багатьом кінематографістам - але ось втілення (насамперед візуальне), яке вибрав для неї у своєму повнометражному дебюті Пилип Сотниченко.
Більша частина фільму доволі винахідливо знята натуральним чином з рук на VHS-камеру і атмосфера тих років (особливо так, як її запам'ятали люди, народжені на рубежі 80-х і 90-х). Та й узагалі - ретростилізація вийшла найголовнішою удачею картини. І вона насичена масою всіляких деталей перших років української незалежності - від репортажу з матчу київського "Динамо" по УТ-1 до дитячого хіта "Черепаха-аха-аха" з "Радіо Промінь".
А от щодо сценарію і сюжету - то вони людину, яка незвична до арт-хаусу/фестивального кіно, легко можуть збити з пантелику (у фільмі навіть є лінія з 2010-х і з основним ретросюжетом вона стикується, на жаль, погано). Та й узагалі розповідь у "Ля Палісіаді" розпадається на більш-менш довгі сценки - чому, мабуть, сприяє і те, що досить багато ролей у кіно виконали актори-непрофесіонали.
Підсумовуючи - "Ля Палісіада" напевно сподобається досвідченим глядачам і фанатам авторського кіно. Це фільм на якому навряд чи вийде завзято похрумтіти попкорном під колу.
Дивіться на відео трейлер "Ля Палісіада":
Вас могут заинтересовать такие материалы:
- "Люблю грати в м'яч і пошлю його ногою за риску": рецензія на фільм "Наступний гол - переможний"
- Купатися чи не купатися: рецензія на фільм "Нічний заплив"
- "Мед - дуже вже небезпечний предмет": рецензія на фільм "Бджоляр"
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
