Кара Божа чи щось більше: що каже Біблія про сарану та її призначення

Ви дізнаєтеся:

• Що в Біблії сказано про сарану
• Навіщо Бог створив сарану
• Чи дозволяється їсти сарану

Сарана є одним з найбільш знакових Божих створінь. Вона згадується неодноразово у Святому Письмі, зокрема в контексті кар, очищення, випробувань, і навіть як пожива. Її поява на сторінках Біблії сповнена глибокого символізму, а іноді й практичного сенсу.

Главред дізнався, що саме говорить Біблія про сарану і навіщо вона була створена.

Що в Біблії сказано про сарану

Сарана згадується в Біблії неодноразово і завжди має потужне символічне або апокаліптичне значення. Найвідомішим прикладом є історія про десять кар єгипетських, де сарана стала однією з найстрашніших бід.

У Старому Завіті сарана постає переважно як кара Божа або символ руйнування. Так, у книзі Вихід Господь попереджає: якщо фараон відмовиться відпустити народ, "завтра спроваджу сарану" на Єгипет (Вих. 10:4–5), і "покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі" (Вих. 10:4–5).

Рекомендуємо:

Не катастрофа, але тривожний сигнал: хто винен у нашесті сарани в Україні

Подібна картина трапляється у Повторенні Закону, де за непослух Бог погрожує: "Бо пожере його сарана" (Повт.З. 28:38–39), тобто жодне зерно не вціліє. Пророче слово використовує образ сарани для метафори Божого засудження: пророк Йоіл називає сарану "великим військом", яке поглине врожай (Йоіл 2:25).

У Новому Завіті ж у видінні Об’явлення апостола Івана сарана постає в апокаліптичному образі страхітливих створінь (Об’явл. 9:7–10). Таким чином, Біблія описує сарану як могутню природну силу і як символ Божого суду над нечестивими.

Також у книзі Йоіла (2:25) Бог обіцяє відновити те, що було знищено сараною, як знак милосердя після покаяння.

"І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана", - йдеться у книзі Йоіла.

Навіщо Бог створив сарану

Біблія прямо не пояснює всі цілі створення сарани, але можна зробити кілька висновків. По-перше, це істота Божого творіння (стосується всіх тварин; Бут. 1:24–25) – вона існує за Божим задумом і "добра" в загальній оцінці.

По-друге, сарана служить знаряддям Божої волі. Пророк Амос прямо говорить, що Господь створив сарану у потрібний час (Амос 7:1). Тобто Бог свідомо використовує її як засіб покарання за гріхи людей.

Водночас сарана є частиною природного циклу, її існування свідчить про різноманіття і баланс життя на землі.

Фахівці також зазначили, що існує несподіваний, але ефективний захисник від сарани - птах, про якого зазвичай не згадують одразу. Варто лише залучити його, і врожай можна вберегти.

Чи можна їсти сарану по Біблії

Так, у Біблії зазначено, що сарана належить до чистих тварин, яких можна вживати в їжу. У книзі Левіт (11:22) чітко сказано: "Ось яких ізміж їх можна вам їсти: сарану з породою її, коники всякі, і скакуни всякі з породою їх, та хрущі всякі з породою їх".

Таким чином, сарана - одна з небагатьох комах, які дозволено вживати за законами Мойсея. Всі інші літаючі комахи залишаються "огидними" і не їстівними. Отже закон чітко дає "харчовий" виняток для сарани і схожих стрибучих комах.

Це було особливо актуально для жителів пустельних і напівпустельних регіонів, де їжі було небагато, а сарана ставала доступним джерелом білка.

Хто їв сарану в Біблії

Найвідомішим прикладом є пророк Іван Хреститель. У Євангелії від Матвія (3:4) про нього сказано: "Сам же Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс шкіряний на стегнах своїх, а поживою йому була сарана й дикий мед".

У Новому Заповіті вдруге підкреслюється його їжа: "їжею його були сарана та дикий мед" (Мт. 3:4). Такий раціон підкреслював аскетичний спосіб життя Івана і служив символом відданості Богу.

Вас також може зацікавити:

• Зміна клімату та навала сарани: економіст відповів, чи загрожує Україні голод
• Які рослини сарана з’їсть в першу чергу: спосіб боротьби та страхи шкідника
• Нашестя сарани в Україні: якщо залучити одного птаха, урожай буде врятовано

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред