11 листопада, після того, як стало відомо про зліт стратегічної авіації РФ та можливий масований ракетний удар по Україні, Укренерго запровадило екстрені відключення у низці регіонів.
В інтервʼю Главреду енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук розповів, чи часто енергетики запроваджуватимуть превентивні відключення, коли почнуться перші відключення світла за графіками та за яких умов Україні загрожуватиме блекаут.
З якою метою запроваджували відключення – для того, щоб уникнути перевантажень системи?
Це превентивні заходи, але вони дієві. Як ви памʼятаєте, подібне вже було у 2022- 2023 роках, коли після перших ракетних ударів енергетики підлаштувались та виробили певну тактику: відключати і чекати. Закінчився обстріл, оцінили масштаби пошкоджень, приступають ремонтів, частину абонентів перекидають а інші лінії.
Адже уявіть: система стабільно працює, летить ракета, влучає в підстанцію. Відповідно, ця підстанція різко вимикається, а в блоку АЕС, який за таких обставин є найбільш вразливим у порівнянні з ТЕЦ, різко знижується потужність. Фактично, його потрібно буквально відключити – так само, як в аварійній ситуації. Тобто це дуже серйозне навантаження як на сам блок, так і на паливо, яке знаходиться в середині реактора.
Сказати, чим це може завершитися – ніхто не може. Але пряме влучання може породити тривалу поломку, а з нею – і тривалий ремонт. Коли блок підключають після ремонту енергосистеми, він набирає свою потужність поступово і прогнозовано. І такі відключення так само в першу чергу спрямовані на те, щоб зберегти не цілісність енергосистеми загалом, а саме робочий стан блоків АЕС та відновлених раніше блоків ТЕС (оскільки останні ще не вийшли на зимові темпи роботи, як було зазвичай).
Чи можемо ми говорити про те, що подібні превентивні відключення за умови загрози від стратегічної авіації РФ, будуть постійними?
Так, я до цього схиляюся. У ситуації, що склалася, це цілком виправданий крок. Тому що будь-яке непрогнозоване навантаження на блоки АЕС може вивести один, два, або й три енергоблоки в ремонт. І тоді ми моментально увійдемо в режим відключень. Зараз працюють дев'ять блоків, 2000 мегават виробляють теплові електростанції, які відремонтували, і ГЕС за потреби зливають воду. Все, більше у нас по суті, нічого немає. За винятком імпорту електроенергії, яку поки що беруть у незначних обсягах зі стабілізаційною метою.
Але все одно в енергосистемі є дефіцит. Фактично протягом останнього місяця Укренерго повідомляє про нього, і такий дефіцит закривають регулюванням роботи промислових підприємств – зокрема, їхній графік вибудовують так, аби вони споживали менше електроенергії у пікові періоди. Тобто усі ці заходи розвантажують енергосистему.
Зважаючи на наявність дефіциту в системі, за умови ракетної атаки РФ, стрімкого похолодання та інших факторів, як скоро можуть початися аварійні відключення?
З початку листопада ми увійшли в режим, за якого у разі виходу бодай одного енергоблоку в ремонт, то в Україні одразу можуть проявлятися відключення по регіонах. Якби промисловість не скоротила споживання, то такі відключення вже могли б бути. Якби не було імпортної електроенергії, то відключення теж могли б вже бути. Прямо зараз ми йдемо по межі, і щойно проявиться технічна проблема, тоді одразу будуть відключення.
Звичайно, це не буде 20 годин без світла – відключати можуть на 2, 3, 4 години. Причому це навіть не в усіх регіонах. Але це лише листопад, ще не такий холодний місяць. До речі, згадайте, що під час перших масованих ракетних ударів у 2022 році ще практично місяць, до середини листопада відключень було небагато, хоча підстанції завжди були проблемними, адже росіяни постійно їх руйнували. Тому зараз ми йдемо ніс у ніс з відключеннями, які можуть розпочатися в перші морози.
А що ви маєте на увазі, коли говорите про перші морози – мінус 10 і нижче?
Ні, за таких умов відключення вже будуть серйозніші. Відключення можуть розпочатися, якщо, наприклад, вдень буде мінус 2, а вночі – мінус 5-6. Тобто коли буде стабільний "мінус", а протягом одного дня. Тоді будуть брати більше імпортної електроенергії. Але така аварійна допомога стабілізує просто енергосистему і не дає гарантії від відключень. Тобто відключення все одно можливі.
Який ваш прогноз стосовно того, які саме і як довго в нас можуть бути відключення?
Усе залежить від двох факторів – погоди та технічного стану. Навіть якщо будуть працювати всі блоки АЕС та ТЕС, під час морозів ми все одно увійдемо в режим відключень електроенергії. Я не бачу інших варіантів. І якщо ми увійдемо в цей графік, то буде схоже на те, як було в 2022-2023 році, коли відключення тривали до лютого. Але тоді вони були спричинені ремонтом підстанцій, які були пошкоджені. До того ж, тоді лише увійшли в режим, до цього ніхто не готувався. Крім того, працювали усі блоки на АЕС та ТЕС.
А зараз є щонайменше дві проблеми – недостатня потужність і ТЕС, і ГЕС. Якщо вдарять морози, то ГЕС не зможуть стабільно зливати воду, як раніше. Тому цілком можливо, що за таких умов відключення будуть тривати до кінця зими.
Наприклад, якщо січень і лютий, які в нас протягом останніх зим бувають доволі холодними, наскільки тривалими можуть стати відключення?
Якщо буде температура мінус 10 в день і ще нижчою вночі, то відключення можуть тривати мінімум по 6-7 годин на добу. Якщо блоки будуть виходити в ремонт або не буде вистачати потужності, то це все буде рухатись в бік того, що було влітку, тобто до відключень по 16-17 годин. Усе інше (наприклад, якісь аварійні ситуації, додаткові морози) сприятимуть тому, що відключення можуть тривати по 20 годин на добу і навіть більше.
Однак це не буде стосуватись усієї України. Перш за все, це можливо у проблемних регіонах – Київській, Харківській, Одеській, Дніпропетровській, Львівській областях. Саме у цих регіонах відключень може бути більше.
Хотіла б трохи повернутися до питання ударів по АЕС. Зокрема, в Україні передбачали, що Росія може готувати ракетний удар по розподільчих потужностях АЕС. Якщо це станеться, наскільки може погіршитися ситуація з відключеннями?
Сподіваюсь, що ми такого не побачимо. Це могло статися і цього року, і в минулі роки. Технічно, якщо таке відбудеться, це зупинить роботу атомних електростанцій. Навіть якщо в градирню запустять пару ракет, які умовно відібʼють шматок бетону, то станція вже буде зупинена до зʼясування усіх обставин та ступені пошкоджень. І це одразу стане причиною відключень.
Якщо це стосуватиметься двох АЕС, тоді можливий блекаут. Хоча українські АЕС можуть працювати по одній, що доволі складно, але це буде великий обсяг виробництва електроенергії, для якої має бути споживач. З іншого боку, навіть якщо такі удари будуть завдані, теоретично та практично ремонт може зайняти тиждень-два. Тож вважайте, що протягом цього часу кожен житиме, як може.
Тобто загалом без світла?
Так. Там, де можна буде зробити "острови", залишаться ТЕС, усе може працювати. Але без АЕС буде важко забезпечити електроенергією усіх споживачів. Тоді електроенергія буде подаватися за жорсткими графіками, але першочергово нею будуть забезпечувати важливі інфраструктурні обʼєкти. Тобто по суті це буде колапс.
Відповідно, пройти зиму без відключень варіантів майже немає?
Хіба тільки буде тепла зима. Але навіть тоді споживання зростатиме, і ми все одно перебуватимемо в умовах відключень.
За поточного стану енергосистеми, якщо будуть відбуватися ремонти, наскільки тривалим може бути процес відключень?
Будь-яке зростання споживання, як це, наприклад, було влітку, буде породжувати відключення електроенергії. Усе залежатиме від технічного стану та від обсягів споживання. Зараз багато говорять про розподільчу генерацію. З одного боку, це частково розвантажить енергосистему. З іншого боку люди, які будують ці обʼєкти, почнуть продавати електроенергію в енергосистему і значно дорожче, аби покрити витрати на будівництво. В кращому випадку, якщо війна завершиться, то ще два роки точно ми будемо переживати її наслідки, хоч і, можливо, в легшому форматі. Але це все одно буде відчуватися.
Хто такий Юрій Корольчук
Юрій Корольчук - енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
Закінчив філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Протягом 1998-2002 року реалізовував низку аналітичних проєктів у Центрі політичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка, Центрі політичних досліджень "Нова Хвиля", Центрі політичного прогнозування газети "Високий замок".
У 2003-2004 рр. очолював прес-службу компанії ДК "Газ України", що входиила до структури НАК "Нафтогаз України".
У 2004-2005 рр. став головою прес-служби ВАТ "Укртранснафта", що входить до структури НАК "Нафтогаз України" і є монополістом на ринку транспортування нафти в напрямку країн Європейського Союзу та на вітчизняні нафтопереробні заводи.
З 2006 по 2010 рік - начальник прес-центру НАК "Нафтогаз України".
З 2010 року - один із засновників Інституту енергетичних досліджень, член Наглядової Ради Інституту енергетичних стратегій.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред