
Ви дізнаєтеся:
- Чи правильно відвідувати кладовище саме у день Великодня
- Коли слід ходити на кладовище
- Чи треба залишати паски та крашанки на могилах
Багато українців за звичкою йдуть на кладовище саме в день Воскресіння Христового, влаштовуючи там обіди. Проте церква має інше бачення цієї традиції. Про це розповів ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко в інтерв’ю Главреду.
За словами священника, великодні відвідини кладовищ, які в різних регіонах називають Проводи, Гробки або Радуниця, не відбуваються у сам Великдень. Вони припадають на кінець першого тижня після свята.
"Хтось іде на кладовище у суботу або неділю, хтось у понеділок, хтось в інші дні – це залежить від регіону, немає сталої дати. Тобто є великодній поминальний тиждень", - зазначив отець Георгій.
Сенс відвідування могил у ці дні — принести звістку про Воскресіння тим, хто вже пішов у вічність. Проте протоієрей застерігає від перетворення поминання на "язичницьку тризну".
"Одна справа – коли на кладовищі з’їли по яєчку і проспівали великодню молитву, а інша – коли ми накриваємо величезний стіл прямо на могилах, і потім уже не пам’ятаємо, навіщо зібралися. А потім з кладовища доводиться збирати не тільки залишки їжі, а й тих, хто залишився там лежати після "застілля", - наголосив він.

Чи можна залишати паски та крашанки на могилах
Питання їжі на кладовищі — це переважно місцева традиція. Церква не дає суворої заборони, але закликає включати критичне мислення та шукати сенс у своїх діях.
Отець Георгій нагадав слова християнських богословів: "Традиція, яка не відповідає істині, є лише старим забобоном". Якщо мета поминання втрачається, традиція вироджується в дивні та нелогічні ритуали.
"Важливо, щоб ми позбавлялися забобонів, розуміли сенс традиції, а не робили щось, бо "так заведено"... Традиції варто слідувати, але завжди задаватися питанням, що це означає і навіщо це, чому бабуся та інші люди робили так упродовж століття. Тільки так ми не втратимо сенс свят. Якщо ми пам’ятатимемо про Воскресіння і вічність, наші традиції будуть адекватними", - додав протоієрей.
Дивіться відео про те, чи треба залишати паски, яйця і цукерки на могилах померлих:
Великдень 2026 - матеріали за темою
Раніше Главред розповідав, що великодній кошик має символічне значення, а червоне вино, зокрема кагор, символізує тіло і кров Христа. Священик ПЦУ Георгій Коваленко пояснив, що вино можна освячувати й приносити до храму для богослужінь, але його слід вживати помірно.
Напередодні Великодня багато українців цікавляться, коли не варто пекти паски, щоб не порушити традиції та правильно підготуватися до свята. Попри відсутність суворих церковних заборон, у народі збереглися усталені звичаї, яких дотримуються віряни.
Традиційна паска не мала цукрової пудри чи барвників — її прикрашали візерунками з тіста, кожен із яких мав символічне значення. Перед випіканням її змащували яйцем, щоб вона була рум’яною та блискучою.
Читайте також:
- Удача буде з вами весь рік: що потрібно зробити у Чистий четвер
- Привітання з Чистим четвергом — гарні картинки та листівки
- Чистий четвер-2026: що можна і не можна робити у це свято
Про персону: Георгій Коваленко
Георгій (за паспортом Юрій) Іванович Коваленко (нар. 1 квітня 1968, Конотоп) – український православний священнослужитель, блогер, громадський діяч, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, фундатор і шеф-редактор інтернет-порталу "Православіє в Україні", колишній голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП, колишній прес-секретар Предстоятеля УПЦ митрополита Володимира (Сабодана), колишній фундатор і головний редактор офіційних сайтів УПЦ МП. З 7 січня 2019 року – священник ПЦУ, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
