"Їли сніг і били свої": ЗСУ взяли в полон громадянина Китаю, що він сказав

Про що йдеться у матеріалі:

• Українські військові взяли в полон ще одного громадянина КНР, який воював у складі армії РФ на сході України
• Полонений розповів, в яких умовах він пеербував в складі військ РФ та як потрапив до України

Під час боїв на сході України українські військові взяли в полон ще одного громадянина Китаю. За даними Telegram-каналу "Николаевский Ванёк", затриманий назвав себе Ван Гуанцзюнь, йому 34 роки, родом із міста Сіньчжен у провінції Хенань. За його словами, він служив у складі 7-ї бригади.

Чоловік розповів, що був безробітним у КНР і натрапив у TikTok на оголошення про "роботу в тилу" російської армії — нібито в комфортних умовах. Він вийшов на зв’язок із людиною на ім’я "старший брат Чжен", який оплатив йому дорогу до Москви і доправив до пункту збору. За це посередник отримав 300 тисяч рублів, після чого зник, залишивши тепер вже полоненого на фронті.

"Відомо, що Чжен - китаєць, в Китаї він у розшуку, тому китаєць намагається отримати найкраще на даний момент громадянство для шахраїв - російське. "Герой" нашого відео прилетів до Москви за туристичною візою, потім після пункту збору потрапив до Казані на 6 днів. Потім їх перевели до тренувального табору під Ростовом, де їм давали їжу один раз на день, в результаті, за словами "героя" - "вони їли сніг"", - йдеться у повідомленні.

Дивіться відео допиту полоненого громадянина Китаю:

Полонений громадянин Китаю розповів, що після короткої підготовки їх, замість обіцяного "комфортного тилу", відправили безпосередньо на лінію фронту. Колона з 10 БТРів, у якій вони рухалися, зазнала технічних несправностей — чотири машини зламались у дорозі.

На передовій їхній підрозділ потрапив під удар українських дронів, унаслідок чого загинув командир, а декілька солдатів дістали поранення. Згодом до позицій підійшли українські військові, щоб взяти полонених, однак у цей момент російська армія почала обстріл із дронів, і китайський боєць отримав поранення від своїх же.

За його словами, умови в таборі були жахливими — китайців тримали як рабів, звинувачували у крадіжках, знущалися та відбирали речі. Воювати за Росію він, як стверджує, не хотів і від початку, а якби натрапив на схожу "вакансію" від України, то погодився б одразу.

Рекомендуємо:

У ЗСУ серйозні проблеми з дронами: військовий заговорив про "диверсії" Китаю

Він додав, що мріяв стати військовим, але після пережитого більше цього не прагне, адже стільки крові й смертей ніколи не бачив. Зараз він мріє повернутися додому до дружини, не покидати більше свою країну і сподівається, що Китай допоможе йому повернутися в обмін на звільнення українських полонених.

"Це хлопці вам ті самі "грізні китайські бійці, які прийшли воювати за РФ" з їх пропагандистських відео, а по суті просто федеральне опудало-шістка заманює своїх же громадян на вірну смерть заради своїх власних цілей. Нічого нового", - резюмував автор моніторингового каналу "Николаевский Ванёк".

Участь Китаю у війні проти України - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, 27 червня на Торецькому напрямку українські військові з 82-ї окремої десантно-штурмової бригади взяли в полон військовослужбовця з Китаю — 24-річного Ван Ву з провінції Аньхой, який служив у 102-му полку 150-ї дивізії.

За даними української розвідки, у найближчий період Росія також активізує вербування громадян Північної Кореї до своїх лав. Основна мета участі китайських найманців і північнокорейських "добровольців" у бойових діях проти України — здобуття реального бойового досвіду, який може бути використаний у майбутньому у власних збройних стратегіях цих держав.

Тим часом голова окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов планує залучити китайський бізнес до проєктів з розвитку транспортної інфраструктури на анексованому півострові.

Інші новини:

• В Україні закінчуються запаси ракет ППО зі США: у Bild дізналися небезпечні терміни
• США призупинили постачання зброї Україні: у Путіна зраділи
• Війська з КНДР можуть кинути на фронт: розкрито несподіваний прогноз

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред