Трамп оголосив торговельну війну всім: аналітик назвав головну мету президента США

7 квітня 2025, 11:37
278
Глава Білого дому активно використовує класичну стратегію "розділяй та володарюй".
Виталий Шапран, Дональд Трамп
Навіщо Трамп оголосив торговельну війну / Колаж: Главред, фото: facebook.com/DonaldTrump, pixabay.com, facebook.com/shapranv

Головні тези:

  • США застосовують стратегію "розділяй та володарюй"
  • Трамп хоче посадити партнерів за стіл переговорів
  • Глобальна економічна катастрофа малоймовірна

Президент США Дональд Трамп оголосив торговельну війну, щоб згодом посадити партнерів за стіл переговорів і спробувати спершу переписати торговельні правила, щоб вирівняти торговельний баланс США. Таку думку в інтерв'ю Главреду озвучив фінансовий аналітик Віталій Шапран.

За його словами, завдання Трампа полягає не в тому, щоб просто обкласти країни високими митами.

"Основна мета - змусити їх сісти за стіл переговорів. І він намагався робити це з кожною країною окремо, що було досить розумною стратегією. Однак у США менш ніж за рік відбудуться вибори до Сенату, і йому необхідно їх виграти. У нього не так багато часу для таких глобальних ігрищ. Тому, як на мене, було ухвалено рішення прискорити цей процес. Він пішов ва-банк, і торговельну війну оголосили одразу всім", - сказав експерт.

При цьому він звернув увагу, що Трамп поділив країни: комусь встановлено мито 50%, а комусь, як Україні, - 10%.

Країни, до яких Трамп не має претензій або бачить певні обставини, він не чіпав. Зокрема, президент США не зачепив Британію, проте Євросоюзу дісталося.

"Це класична стратегія "розділяй та володарюй", яку він активно використовує", - пояснив Шапран.

"Далі він [Трамп] буде саджати партнерів за стіл переговорів і намагатиметься спочатку переписати торговельні правила, щоб вирівняти торговий баланс США. Якщо йому це не вдасться, оскільки, наприклад, Євросоюз уже заявив, що відповість дзеркальними заходами, то ситуація загостриться", - вважає аналітик.

Шапран вважає, що в економіці немає місця для простого принципу "око за око", оскільки він є ознакою непрофесіоналізму. Якщо всі країни почнуть запроваджувати мита у відповідь на дії Трампа, то в результаті ми отримаємо охолодження світової економіки. Утім, на думку аналітика, торгуватися з Трампом не особливо вийде, адже у США є багато інструментів для примусу торгових партнерів до тих умов, які їм вигідні. Наприклад, якщо країни хочуть використовувати долар як резервну валюту, то цілком справедливо, що за це потрібно платити шляхом створення глобального фінансового інструменту.

"Фактично їх саджають за стіл переговорів і запитують: "Що ви готові зробити для того, щоб долар залишався світовою валютою?", - сказав він.

До чого може призвести торговельна війна

Шапран припустив, що існують кілька можливих сценаріїв розвитку подій.

За його словами, якщо основні гравці - Сполучені Штати, Європейський Союз, більша частина країн БРІКС, і особливо Китай - не домовляться і почнуть торгову війну, ми відчуємо це на собі.

"Знизиться попит на металургійну продукцію. Її частка в нашій економіці зараз не дуже велика, але ми можемо відчути наслідки, наприклад, через падіння попиту на продовольство або зниження цін на зерно. Ціни на продовольство, щоправда, не падають так різко, як ціни на метали, адже населення не зменшується - усі хочуть їсти. Тому попит на цю продукцію не провалиться критично. Наш ринок буде більш захищеним, але для Європейського Союзу наслідки можуть бути фатальними", - пояснив він.

При цьому деяким країнам торгова війна може принести вигоду, а для когось означатиме зростання дефіциту.

"Однак я не прогнозую, що цей крок США призведе до глобальної економічної катастрофи. Такий сценарій можливий, але не обов'язковий. Я вважаю, що всім вистачить розуму сісти за стіл переговорів і домовитися", - додав аналітик.

Шапран пояснив, що у США своєрідний стиль ведення переговорів, до якого потрібно звикати.

"Він схожий на те, як працюють будівельники або ріелтори: спочатку обговорюють різні варіанти, а потім знаходять компроміс. Лише в цьому випадку йдеться про глобальну економіку. Тому не варто хвилюватися з цього приводу", - сказав він.

Якщо переговори між основними гравцями (Сполучені Штати, Європейський Союз, Китай) відбудуться, то іншим країнам просто нічого не залишиться, окрім як приєднатися.

"Звичайно, Канада чи Мексика можуть спробувати вжити певних заходів у відповідь, але це не буде для них конструктивним у довгостроковій перспективі. Найімовірніше, це лише призведе до того, що експортно-імпортні потоки США переорієнтуються на більш зручних і вигідних для них торговельних партнерів, аніж ті самі Канада чи Мексика, якщо вони полізуть у пляшку", - резюмував аналітик.

Дивіться відео - Інтерв'ю Віталія Шапрана про тарифну війну Трампа:

Тарифна війна США - що відомо

2 квітня президент США Дональд Трамп анонсував введення мит, назвавши цю дату "Днем звільнення". За його словами, указ являє собою декларацію економічної незалежності. Найбільші мита введено на товари з Камбоджі (49%), Лаосу (48%) і Мадагаскару (47%). Мита для Євросоюзу становлять 20%, для Китаю - 34%, для В'єтнаму - 46%. Загалом у списку понад 150 країн, але Росії в ньому немає.

Як писав Главред, директор Національної економічної ради Білого дому Кевін Гассетт заявив, що президент США Дональд Трамп вирішив не запроваджувати нові мита проти Росії, оскільки наразі тривають з країною переговори щодо завершення війни в Україні.

3 квітня стало відомо, що введені Трампом мита боляче вдарили по фондовому ринку США.

Крім того, нові мита Трампа обвалили світові ринки, піднявши золото до рекордного максимуму.

Водночас Трамп не відмовляється від митної політики. Він порівняв нові тарифи з "ліками".

Під час розмови з журналістами на борту Air Force One американський лідер зазначив, що іноземним урядам доведеться заплатити "багато грошей" за скасування нових мит.

Глава Білого дому зазначив, що його не турбують втрати ринку, які вже "знищили" майже 6 трильйонів доларів вартості акцій США.

Інші новини:

Хто такий Віталій Шапран

Віталій Шапран - економіст, фінансовий аналітик.

У 2007-2018 рр. працював головним аналітиком одного з провідних національних уповноважених рейтингових агентств, у 2018-2019 роках обіймав посаду головного експерта з питань грошово-кредитної політики Секретаріату Ради НБУ.

У листопаді 2019 року був призначений Верховною Радою України на посаду члена Ради НБУ.

З травня 2020 року - член редакційної колегії міжнародного наукового економічного журналу VUZF Review (Софія, Болгарія). Також є членом громадських організацій: Українське товариство фінансових аналітиків (УТФА) та Українська професійна асоціація із захисту інвесторів, кредиторів і страхувальників (УПАЗИКС). Має науковий ступінь PhD, який визнано в ЄС.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти