Киян обманюють про вік Києва: історик розсекретив справжню дату заснування столиці

Про що йдеться у матеріалі:

• Яка дата заснування Києва
• Скільки років Києву насправді
• Чому Києву не 1543 роки

1543 роки Києву — таку цифру щороку озвучують чиновники на День міста, вітаючи мешканців з черговим "ювілеєм". Але це, за словами професійного історика Олександра Алфьорова це суцільна вигадка.

Главред з'ясував, скільки років Києву зараз.

"Києву 1543 роки. Але це, друзі, міф. І я зараз вам все поясню", — заявляє експерт.

За його словами, популярна дата заснування столиці (482 рік) не має жодного історичного підтвердження.

Якщо вам цікаво дізнатись більше цікавих фактів про назви міст України, рекомендуємо наш матеріал: Розсекречено другу назву Києва: історик розкрив, як називалась столиця України.

У якому році святкували 1500 років Києву

"У 1982 році було вирішено відсвяткувати символічну дату з дня заснування Києва. І цією датою стали умовні 1500 років. Жодних джерел та жодних згадок про те, що 1540 років тому, тобто у 482 році, було засновано Київ, не існує", - пояснює історик.

Тобто в основі так званого "ювілею" лежить звичайна радянська ініціатива — вигадана для красивої цифри. Але згодом у Києві повірили, що це справжня дата.

Дивіться відео про те, скільки років Києву сьогодні:

"Дораховувати ці цифри до 1500 стали нещодавно, років 13–15 тому, коли в Києві чиновники абсолютно повірили, що в 1982 році святкували не умовну дату, а конкретний ювілей", — зазначає Алфьоров.

Скільки насправді років Києву

Питання про реальний вік міста значно складніше, ніж здається.

"Бо що таке Київ? Скільки років місту, яке має свою площу, вулиці, оборонні споруди, владу, ієрархію чи, наприклад, поселенню з безперервним життям на цій території?" — підкреслює історик.

Рекомендуємо:

Кий, Щек і Хорив – міф чи реальність: історик розкрив правду про заснування Києва

Він нагадує, що ще за часів Ярослава Мудрого кияни збиралися святкувати тисячу років Києва. Бо вони вірили, що початок мсту дав апостол Андрій. Власне, саме в XI столітті і почалася сакралізація Києва — його порівнювали з Єрусалимом, а саме населення русі (давніх українців) вважали "богообраним народом".

Київ — другий Єрусалим

Ідея Києва як "святого міста" з’явилася ще в XI столітті. За словами Алфьорова, Київ за часів Ярослава Мудрого починають будувати дуже стратегічно цікавим чином. Київ наслідує в архітектурі Константинополь. Константинополь, в свою чергу, наслідує Єрусалим.

Ця ідея мала глибоке релігійне підґрунтя, адже Київ сакралізувався як місто, пов’язане з обітницями Христа. У 1030-х роках почалася масштабна забудова міста, яку історик пов’язує з символічною датою — тисяча років з дня розп’яття Христа.

"Саме тому Ярослав Мудрий розбудовує сакральний Київ, нагадуючи другий Єрусалим", — пояснює Алфьоров.

Хто заснував Київ і в якому році

Ще один елемент сакралізації столиці — апокрифічна легенда про апостола Андрія.

"За легендами, які були відомі виключно в Києві, апостол Андрій прийшов… на гори Київські, встановив хрест і сказав, що тут воссіяє Благодать Господня і буде місто велике", — розповідає історик.

Дивіться відео про історію Києва:

І хоч це не є документальною підставою, саме ця легенда "дала початок тому, що люди в 11-му столітті зрозуміли: якщо апостол Андрій мав тут проповіді, то були люди, які там і стали мешкати далі. І оце Київ", — додає експерт.

Чому міф про "482 рік" досі живе

Причини популярності міфу історик пояснює просто: бажання мати круглу, гарну дату та політична зручність. Але для історії це — шкідливо.

"Дата ця була висмоктана з пальця. Просто вирішили відсвяткувати круглий ювілей", — констатує він.

І хоча науковці досі сперечаються про точну дату виникнення Києва, історик підкреслює, що жодних підтверджень того, що Київ засновано у 482 році, не існує.

Вам також може бути цікаво:

• "Знято всі обмеження": Мерц заінтригував відповіддю на питання про Taurus в Україні
• "Нічого нового": Зеленський розкритикував РФ за "меморандум", якого ніхто не бачив
• Німеччина озброїть Україну додатково на 5 млрд євро - деталі

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред