Війна в Україні ненадовго, російська армія протримається ще два-три місяці – Юрій Касьянов

2 квітня 2022, 10:50
16262
Путін ставиться до українців, як Гітлер до євреїв, і попереду у нас страшні бої і великі втрати, вважає військовий.
Від Гітлера залишилося обгорілі тіла, а від Путіна, боюся, не залишиться навіть одного зуба
На Путіна чекає одне – гілляка, на якій його повісить українська армія / Reuters

На сайті Главред відбувся чат із волонтером, блогером, генеральним директором компанії A. Drones, військовослужбовцем ЗСУ Юрієм Касьяновим. Спілкуючись із читачами, він розповів, чому Росія відводить війська від Києва і Чернігова, які завдання мінімум і максимум, які ставить перед собою Росія щодо України, коли може закінчитися війна, за якими трьома сценаріями далі можуть розвиватися події, чому Путін гірший за Гітлера, а також чим російська армія шокує навіть досвідчених військовослужбовців.

Представляємо стенограму чату з Юрієм Касьяновим.

Микита: Росія відводить війська від Києва та Чернігова, що підтверджують офіційні повідомлення з нашого боку, зокрема, це відбувається на броварському напрямку. Як це розцінювати – Росія відмовилася від цих великих цілей або під виглядом відведення військ проводить ротацію? Як розшифрувати ці дії РФ?

відео дня

Юрій Касьянов: Росія дійсно відводить війська від Києва. Це відбувається не тільки на броварському, але й, наприклад, на житомирському напрямку в районі Макарова. У Макарові стало дивовижно тихо – так тихо не було з третього дня війни, стало чутно, як птахи щебечуть, і немає пострілів. Але вся ця тиша на тлі великих руйнувань і безлічі предметів, що не розірвалися.

Відхід російських військ від Києва та Чернігова – це не ротація. Вони залишають позиції, які займали, кидають боєприпаси, зламану техніку, Все мінують і йдуть. Села наостанок грабують, вантажівками вивозять накрадене, а тягнуть усе, навіть унітази і штори.

Російські війська відходять до Білорусі, а звідти їх перекидають на східний і південний напрямок, на Донбас і Маріуполь.

Тож це не ротація – це перегрупування сил, пов'язане з тим, що Росія зрозуміла: їй не проковтнути всю Україну. РФ не очікувала такого опору, думала, що війна триватиме два-три дні, що українці зустрічатимуть із квітами російські війська, а їх зустрічають кулями і гранатами. Росія отримала по зубах і програла перший етап війни.

Тепер Москва хоче відшматувати хоча б південь і схід України.

Слід зазначити, що на місцях бійці і командири люто переслідували і переслідують війська противника, що відступають, завдаючи по них вогневі удари. Ми не будемо відпускати безкарно російських мародерів, ґвалтівників і вбивць, щоб, пішовши з-під Києва, вони прийшли на схід і південь та посилили там угруповання російських військ.

Втім, ми поїдемо слідом за ними...

читайте такожКоли закінчиться війна і що зупинить Путіна - полковник запасу Жданов

На київському напрямку повторного кидка не буде до тих пір, поки Росія не вирішить свої завдання на Донбасі.

Росія – слабка країна. Адже сила вимірюється не кількістю танків, літаків і ядерних боєголовок – вона вимірюється силою духу. Українці воюють за свою країну, своїх близьких, свій народ і своє життя. Росіяни - за те, щоб мародерствувати, а не за ефемерну імперську ідею (за цю ідею воювати можна, але вмирати страшно).

Росія не може воювати на декількох напрямках одночасно. Це було одразу зрозуміло. Тому тепер вона намагається завдати хоч якогось удару, щоб зберегти обличчя Путіну і Кремлю, досягти хоча б мінімальних цілей і нав'язувати Україні переговори з позиції сили.

Моя особиста позиція така: ніяких переговорів із гвалтівниками і вбивцями не може бути взагалі. Під час Другої світової війни ніхто не вів переговори з Гітлером, це було табу. Сьогодні у нас новий Гітлер, який сидить у Кремлі, Але західний світ настільки слабкий, що, незважаючи ні на що, торгується з Путіним про припинення війни. Однак домовитися зараз із Росією про припинення війни – це отримати завтра ще страшнішу війну.

Тому ми повинні довести справу до кінця і звільнити всю Україну, включаючи Крим. Ми повинні так покарати Росію, щоб у неї не було фізичної можливості становити загрозу для всього світу.

Катерина: Чи можна тим, хто в лютому виїхав з Києва, зараз вже повертатися туди, або ви не радите?

Юрій Касьянов: До Києва можна було повернутися ще вчора. За час війни я був у Києві двічі по кілька годин за потребою. Київ – це, звичайно, місто-герой, всі молодці. Але, заїжджаючи в місто, немов потрапляєш на виставку кращої військової моди: всі такі красиві, в красивій формі, на красивих автомобілях. Якщо і трапляються якісь обстріли, то на багатомільйонне місто це крапля в морі.

Київ в Україні зараз є одним із найбезпечніших місць. Але, звичайно, не настільки безпечним, як Буковель, де ховаються наші багатії, які після війни повернуться і будуть розмахувати прапорами, стверджуючи, що саме вони захистили всю Україну.

Юрій Касьянов
Юрій Касьянов / УНІАН

Klim: На яких напрямках найближчим часом буде найгарячіше, на захопленні яких територій Росія зосередить зусилля, скажімо, протягом найближчого місяця? Чи припиняться ракетні удари по всій країні?

Юрій Касьянов: Ні, ракетні удари по території України не припиняться, тому що Росія таким чином намагається підірвати нашу волю до перемоги, а також наші можливості воювати, знищуючи нафтові термінали і бази, склади з озброєннями і т.д. Росія не припинить наносити ракетні удари по нас, поки у неї є ракети.

Авіацію Росія вже не застосовує настільки активно, як на початку війни. Зараз російська авіація долітає за лінію фронту максимум на 50 км. Противник вже зміг переконатися, що його авіація недієздатна в умовах наших ППО.

Найбільш небезпечні напрямки, де, найімовірніше, буде наступ, очевидні, Кремль їх не приховує. Йдеться про Донбас, про весь схід і південь України.

Завдання Кремля – це Донбас, південь України, включаючи Маріуполь, всі можливості постачання води в Крим і сухопутний коридор до півострова.

Завдання максимум – весь південний пояс аж до Придністров'я, включаючи Одесу, а також весь схід України, починаючи від Сум і закінчуючи Чорноморським узбережжям, тобто, по суті, вся лівобережна Україна.

Leo: Наскільки змінилися цілі Кремля щодо України від 24 лютого, до чого вони зводяться зараз? Якщо спочатку метою було підкорення всієї країни, то зараз тільки Донбас і південь?

Юрій Касьянов: В цілому, так, саме так. Спочатку у Кремля були абсолютно фантастичні цілі на кшталт денацифікації, демілітаризації, загрози НАТО. Пізніше, коли Росія заслужено отримала по зубах, начисто програвши перший етап війни, вона почала переглядати свої цілі. У Кремлі зрозуміли, що підкорити всю Україну, нав'язати заходу свою волю, змусити НАТО відступити і підвищити безпеку РФ. Тепер у Росії простіші цілі – відмова України від вступу в НАТО і будь-які інші військові союзи, відсутність на українській території військових баз. При цьому в РФ мають намір у разі, якщо їм вдасться захопити лівобережну Україну, створити на цій території окупаційний режим, як на Донбасі з 2014 року.

Нас, тих, хто воює за Україну, все це абсолютно не влаштовує. Тому нічого Росія тут не отримає.

Попереду ще страшні бої і великі втрати. Втрати будуть в будь-якому випадку, незалежно від того, хочемо ми воювати чи ні. Але ми виграємо цю війну.

Коли ми увійшли у щойно звільнений Мотижин, місцеві зустрічали нас і плакали. Вони розповідали страшні історії, як гинули мирні і ні в чому не винні люди... Яку загрозу для російських солдатів представляла 65-річна бабуся, яка йшла від свого двору через дорогу, щоб погодувати сусідського кота, господарі якого поїхали і залишили його? За що застрелили цю бабусю? Таких випадків тільки в Мотижині десятки. Люди тепер просто ненавидять Росію, і вони готові віддати українським солдатам останнє, що у них є, з одним проханням – вбивайте їх. Тому що, як говорила одна віруюча людина, Путін – це диявол, а російські солдати – це слуги диявола.

читайте такожТри напрямки, за якими наступатиме Росія: чому рано радіти відведенню військ РФ

Omega: На скільки ще місяців може вистачити військової потужності і ресурсів Росії, щоб вести війну такої ж інтенсивності, як і в лютому-березні? Спочатку багато говорили, що у неї мало ракет, що їх вистачить на 2-3 тижні, але щось поки не помітно, щоб РФ намагалася їх економити...

Юрій Касьянов: Питання про те, на скільки місяців Росії вистачить військових ресурсів, не зовсім коректний. Поясню – чому.

Питання – не в ресурсах, не в кількості танків і гаубиць. Питання – в катастрофічному падінні морального духу російських загарбників. Російські військовослужбовці, вирушаючи воювати в Україну, можуть пояснювати свої дії самі собі тезами імперської пропаганди – мовляв, вони їдуть звільняти братський народ. Хоча, звичайно, хтось їде на війну просто для того, щоб мародерствувати і ґвалтувати. Але, приїжджаючи в Україну, вони бачать те криваве місиво, яке вже створили їхні товариші по службі. Так цей російський військовослужбовець опиняється в чужій країні в оточенні ворогів, де його всі ненавидять – від маленьких дітей до людей похилого віку. Звісно, він буде відчувати себе дуже незатишно. За таких умов його морально-психологічний стан падає до нуля.

Так уже було з радянськими військами, які воювали в Афганістані. Багато хто після тієї війни лікувався в психлікарнях, надивившись на розстріли кишлаків, беззахисних дітей, мирних афганців, де людей вбивали ні за що.

В Україні відбувається те ж саме, тільки масштаби набагато більші.

Моральний стан цієї орди, що виконує нелюдські злочинні накази Кремля, падає просто на очах.

Адже чому ми перемогли на першому етапі війни? Сім днів на початку війни я провів в оточенні, де коригував вогонь, перебуваючи на окупованій території. Я був там один, і це були найстрашніші дні в моєму житті. Але вже там я бачив, що ми перемагаємо. Тому що рівень злості і ненависті, який згуртував українців, просто зашкалює. Пропорційно зашкалює і страх російської орди. У підсумку російські війська програють вщент.

Тож кількість ресурсів не така важлива – їх ми перекриємо кількістю засобів ППО, які постачають нам наші союзники. Навіть звичайним переносним зенітним ракетним комплексом (ПЗРК) ми можемо збивати крилаті ракети, це доведено українською армією. Російська авіація тому вже особливо не літає над українською територією – вони просто бояться.

Так само і кількість танків не має ніякого значення, тому що ми успішно їх палимо. Днями був бій у моєму районі. Десантники з трьох сторін зайшли на позиції ворога, який збирався виходити, і просто спалили всіх. Без особливої техніки, без артилерійської підтримки... Наші просто вибили дочиста всю цю орду, яка там знаходилася. Проти мотивованого воїна ніякі ракети і танки не допомагають.

читайте такожЧому в Росії розпочалося виття і скиглення з приводу переговорів у Стамбулі

Прокоп: Чому Росія так жорстко облажалася з цією війною? Що стало причиною? Адже це небачена ганьба, і "друга наймогутніша армія" постала купкою обірванців, яких, правда, прикривають ракетами і авіацією...

Юрій Касьянов: Тому що Росія веде абсолютно несправедливу злочинну війну, яку можна порівняти хіба що з колоніальними війнами XVII-XVIII століть, коли люди, озброєні кращою зброєю, виходили проти стріл і палиць, підкорювати місцевих аборигенів.

Але тут у Росії таке не пройшло, тому що українці – не аборигени. Українці знають собі ціну. І ми теж пройшли СРСР, а тому прекрасно розуміємо, що таке російський менталітет і імперська свідомість. Саме цій імперській свідомості, яка переважає в Росії, ми протиставляємо нашу вільну свідомість. Українці завжди відкрито говорили і говорять про нечесні вибори, критикують владу і засилля олігархів і так далі – це ознака вільного суспільства.

Багато в чому Україна зараз навіть вільніша, ніж західний світ. Сьогодні українці борються за свободу, тоді як за нашими спинами ховаються німецькі бюргери і французькі винороби, та й весь західний світ. Ми зараз боремося в тому числі і для того, щоб іншим не довелося воювати.

Загроза у нас одна, і ворог у нас один і той самий. Адже підкоривши Україну, Росія піде далі. Втім, підкорити Україну їй не вдасться...

Ніяка військова міць, ніяка імперська свідомість не допоможуть у боротьбі проти людей, які вже скуштували плід свободи і не хочуть жити в імперському болоті.

Ігор: Чому мнеться Лукашенко? Чи надасть він у підсумку Путіну не тільки свою територію для запуску ракет, а й армію?

Юрій Касьянов: Лукашенко – це шістка Путіна, яка намагається щось розрулити, прекрасно розуміючи, що зараз він знаходиться між молотом і ковадлом. Він і так уже вліз у всю цю історію по саме не хочу, тому що саме з території Білорусі до нас прийшла війна, за що Лукашенку ще буде пред'явлений "гамбурзький рахунок".

Путін вимагав, щоб Лукашенко надав свої війська і відправив їх в Україну, але той відкрутився. Однак без Путіна Лукашенко ні на що не здатний, він не легітимний, адже білоруська економіка тримається тільки за рахунок російських субсидій.

Тому Лукашенко намагається лавірувати. Думаю, західний світ на нього сильно тисне. Можливо, йому навіть пообіцяли, що на Заході не вимагатимуть його безумовної відставки, якщо він не слухатиметься Путіна. І тоді, можливо, коли Путін відступить, а імперія завалиться, Білорусі Захід надасть ту економічну допомогу, яку зараз їй надає Росія.

Білоруська економіка – це химера, Франкенштейн, який зліплений із радянських і деяких ринкових лекал.

Лукашенку складно, він намагається вижити. Тому що цієї тварі вже давним-давно пора висіти на одній гілляці з Путіним.

читайте такожКремль змінює цілі: чому вже ніхто не завадить Україні повернути Донбас і Крим

Nik: У якому випадку Путін застосує ядерну зброю? Що може стати метою?

Юрій Касьянов: Неважливо, в якому випадку Путін застосує ядерну зброю. Він цілком може обстріляти тактичними ядерними боєприпасами Харків, Дніпро або Київ. Він запросто може скинути бомбу на Київ для науки, щоб сказати: "Не будете вести зі мною переговори, не підете на мої умови – завтра я закидаю бомбами всю Україну".

Він легко може натиснути ядерну кнопку і влаштувати ядерну війну.

Немає сенсу щось вираховувати і намагатися побудувати хоч якесь логічне обґрунтування. Немає сенсу міркувати на цю тему, тому що Путін – божевільна людина, хвора і, схоже, хоче всіх потягнути за собою в пекло.

Путін куди більш неврівноважений і психічно хворий, ніж був Гітлер. Путін зумів налаштувати проти себе весь світ. Він настільки божевільний, що переплюнув навіть Гітлера в тисячу разів. Путін ставиться до українців і білорусів, як Гітлер – до євреїв, а до всього світу – як до неповноцінних людей. Путіна розпирає ненависть до всього світу. У нього в друзях залишаються тільки Венесуела, КНДР і ще кілька подібних країн.

Ми не повинні зупиняти справедливу війну тільки тому, що у Путіна є ядерна бомба. Нехай Путін засуне собі цю ядерну бомбу в одне місце…

Питання: Навіщо Росія стирає в порошок деякі міста України (Маріуполь, Волноваха, Харків, Чернігів, Охтирка, Буча, Ірпінь і т. д.)? У чому сенс цих дій? Якщо до війни Росія ще могла розраховувати, що хтось із українців їй буде радий, то тепер її ненавидить кожен українець, і, захопи вона нові території, вона отримає такий партизанський рух, що життя їй тут не буде... Де логіка дій росіян?

Юрій Касьянов: Ви ставите абсолютно справедливе питання, відповідь на яке зараз шукає багато хто. Але в діях Путіна і Росії немає сенсу шукати логіку.

У російській імперській свідомості прекрасно уживаються "звільнення українців від націоналістів" і "вбивство українців як націоналістів". Вони точно так само звільняли від чеченських бойовиків власні села. Згадайте як Басаєв проводив рейди... Вони просто знищували село під нуль, так само вони зачищали Грозний, двічі стираючи його з лиця землі і називаючи це боротьбою з тероризмом.

Ми маємо справу з людьми, які абсолютно далекі від гуманізму. Я навіть не кажу про свободу совісті, віросповідання тощо, що властиво українцям, для нас це невід'ємні речі. У Росії люди абсолютно вільні від загальнолюдських цінностей, не цінують людське життя, не цінують право вибору. Вони радіють тільки новій потужній зброї: "о, у нас створена нова потужна бомба!", "о, у нас створений новий потужний танк!". Росія вже давно створює тільки те, що вбиває.

Росія – це орда. Це найгірші орки, і вони прийшли на нашу землю з плакатами "ми вас звільняємо", хоча їх звільнення зводиться до зґвалтувань і вбивств.

Втім, нас не повинно це хвилювати. Ми просто повинні їх знищувати за все те, що вони роблять в Україні. Це єдине, що може врятувати нас і весь світ.

Юрій Касьянов
Юрій Касьянов / УНІАН

Serzh_T: Якими вам бачаться сценарії подальшого можливого-го розвитку подій у війні Росії та України, коли і чим вона може закінчитися? Оптимістичний, песимістичний і реалістичний сценарії...

Юрій Касьянов: Песимістичний сценарій передбачає нав'язування нам Заходом миру з Росією. Цей сценарій означатиме продовження війни, ще страшнішої, ніж зараз, причому у найкоротші терміни, а також втрату Україною суверенітету, свободи і цілісності.

Оптимістичний сценарій передбачає, що прокинеться здорова частина російського суспільства, набереться сміливості вийти на вулиці, зміниться парадигма російської свідомості, і в Росії зміниться влада. Не виключено, що це відбудеться в результаті війни, як це сталося в 1917 році.

Росія може бути іншою – була ж у 1991 році інша Росія, єльцинська: саме вона зупинила тоді ДК НП і подарувала Україні незалежність. У 1991 році Україна свою незалежність не окропила кров'ю, а зараз це сталося. Тепер ми маємо повне право говорити про те, що ми вільна нація, найбільш боєздатна і найбільш згуртована.

Морок путінської Росії повинен колись закінчиться. Я вірю в те, що Росія зміниться, як свого часу змінилася нацистська Німеччина і перетворилася на демократичну країну. Це довгий шлях, але це можливо.

Реалістичний сценарій полягає в тому, що ми погонимо орків далі і змусимо їх піти з нашої країни. Ми послабимо Росію настільки, що переговори ми будемо вести не просто з позиції сили, а на правах народу, який переміг зло. Ми не будемо торгувати Донбасом або Кримом. Ми не будемо торгуватися про прокачування газу. Ми не будемо навіть обговорювати питання вступу України до НАТО. (Хоча, чесно кажучи, я сам проти НАТО і вважаю його розжирілою організацією, а також переконаний, що Україні ніяке НАТО не треба – ми самі кого завгодно захистимо, себе точно.)

Цей сценарій найбільш реалістичний. Ми вже завоювали одну перемогу в цій боротьбі, але можемо зробити набагато більше, у нас є сили.

Главред: Коли може закінчиться війна в разі реалістичного сценарію, про який ви говорите?

Юрій Касьянов: Я думаю, що "друга найсильніша армія в світі", тобто російська, в кращому випадку протримається ще 2-3 місяці, в гіршому для Росії варіанті – місяць. Після цього російська армія не просто почне залишати позиції навколо Києва, а побіжить звідусіль, кидаючи техніку і рятуючи свої шкури.

Нам потрібно закінчити все до 9 травня і провести парад перемоги на Хрещатику.

Roman: Наскільки, на вашу думку, великий ризик, що Україна перетвориться на сіру зону на довгі-довгі роки, на території якої будуть з'ясовувати відносини Захід і Росія? Яке наше місце і роль в глобальній грі?

Юрій Касьянов: Такого ризику немає. Україна ніколи не буде "сірою зоною". На території нашої країни ніхто не з'ясовуватиме стосунки. Ні захід із Росією, ні будь-хто інший. Ніякої Боснії і Герцеговини тут не буде. Тут з Росією воюємо ми, ми її перемагаємо і обов'язково переможемо вже найближчим часом. Це неминуче.

А Захід ще повинен буде до нас прийти просити вибачення за те, що занадто мало допомагав Україні – людям, які жертвували своїми життями, захищаючи дупи всього західного світу.

Під час Другої світової війни ми бачили інше – тоді була створена реальна антигітлерівська коаліція, і ресурси всіх країн були кинуті на те, щоб протистояти "коричневій чумі". Зараз нічого подібного не відбувається: Захід, з одного боку, дає Україні зброю, а з іншого – домовляється з новим Гітлером про ціни на газ. Це якийсь нонсенс, за який Заходу доведеться довго-довго вибачатися.

Іноді мені пишуть люди із західних країн і кажуть, мовляв, "ви знаєте, ми цього року навіть відмовилися від відпустки на Багамах, тому що багато допомагаємо Україні". Мене просто нудить від подібних слів! Українці втратили близьких, втратили дім, кожен день воюють, повзають животом по землі, а на Заході страждають, що від відпустки відмовилися... Але ж Україна захищає і їх теж, але вони цього не розуміють.

читайте такожЧому війна в Україні може тривати до листопада

Julia: Питання з приводу партнерів України. Які країни зацікавлені в якнайшвидшому завершенні війни в Україні і чому, а яким, навпаки, вигідне її затягування і чому? Дуже багато говорять про США, що, мовляв, їм вигідно, щоб війна тривала довше, тому нам не варто розраховувати на постачання більш серйозних озброєнь (зокрема, наступальних), на "закрите небо", на допомогу навіть старими радянськими літаками або ППО. Наскільки справедливі такі оцінки?

Юрій Касьянов: Не можу назвати жодної країни, якій була б вигідна війна в Україні. Навіть Росії вона вже невигідна, тому що РФ її програє. І я вважаю маячнею те, що Сполучені Штати зацікавлені в тривалій війні, тому що вона послаблює Росію. Штатами керують не дурні, і вони знають, що будь-яка війна послаблює не тільки воюючі, а й інші країни теж. Адже їм доведеться вкладатися у відновлення України.

Та й ступінь ослаблення Росії теж має межі. Нікому на Заході не потрібна бідна-нещасна країна з ядерною бомбою. Свого часу весь світ допомагав Радянському Союзу, коли той потрапив у жорстку кризу в 80-90-х роках, допомагав і після розвалу Союзу Росії, Білорусі, Україні, Казахстану і всім іншим впоратися з економічною кризою, навіть давав гроші на оборону.

У Росії в результаті війни з Україною може з'явитися величезна кількість бідних, голодних і знедолених людей, що мають доступ до ядерної, хімічної та біологічної зброї. А це буде становити загрозу для всього світу. Тому ніхто не зацікавлений в ослабленні Росії до такої міри, щоб вона розвалилася на частини, а зброя розповзлася, опинившись у незрозуміло яких руках. Адже і Україна позбулася ядерної зброї тому, що Захід був зацікавлений в існуванні єдиного центру управління ядерною зброєю. От тільки тоді ніхто не думав, що при владі в РФ опиниться Путін, і що Росія, яка повинна була грамотно розпоряджатися ядерною зброєю, стане погрожувати нею всьому світу.

Країна з ядерною зброєю, що розпалася на шматки, на яку може перетворитися Росія в результаті війни – це ще страшніше, ніж Путін.

Захід просто не може хотіти ослаблення Росії до такої міри, щоб це загрожувало світовій безпеці. Також Захід не хоче, щоб Україна була зруйнована цією війною настільки, щоб її відновлення затягнулося на багато десятків років, а українські біженці жили б весь цей час у західних країнах. Біженців з України вже дуже багато – 4 млн осіб. І Захід зацікавлений в тому, щоб ці люди повернулися додому, бо ніхто не хоче годувати українців, оскільки все це створює навантаження на західні країни.

дід панас: Наскільки сьогодні світ близький до третьої світової війни? Чи достатньо у Росії ресурсів, щоб піти війною проти всього світу або розв'язати війну проти ще хоча б однієї країни – Польщі або однієї з країн Балтії?

Юрій Касьянов: Коли йдеться про третю світову війну, мається на увазі війна з масованим застосуванням ядерної зброї. Безумовно, у Росії вистачить ресурсів, щоб знищити всю земну кулю кілька разів, і вона постійно цим хвалиться. Ядерних боєголовок у РФ достатньо, щоб розколоти Землю на частини і забути про існування людської цивілізації назавжди.

Для здійснення будь-яких сухопутних операцій або вторгнення російських військ, наприклад, у Литву, Латвію, Естонію або Польщу, у Росії недостатньо сил. Зараз це взагалі неможливо. Вона не зможе завоювати Україну і піти далі – на це у Росії немає ніяких ресурсів. Немає у неї ресурсів і для війни з Японією за Курильські острови. А вже тим більше немає у неї ресурсів для війни з США.

Українці показали своїм прикладом, доблестю і волею, що російська армія взагалі не боєздатна. Це армія рабів, "совка". Це просто механізована громада, орда. На ділі виявилося, що армія РФ небоєздатна ні чорта.

Тож ядерна війна, яка може завершитися загибеллю всього людства, цілком можлива, але цей сценарій потрібно розглядати тільки з точки зору психічного стану Путіна.

Завжди радянські і американські керівники дуже трепетно ставилися до можливості початку ядерної війни і намагалися знизити градус, щоб уникнути цього. Плюс ніхто ніколи не приймав рішення одноосібно, завжди були Політбюро, де засідали якісь старці... У Росії ж один диктатор, псих, що сидить у бункері і цілком може натиснути на ядерну кнопку. Так, у РФ є ще кілька людей, від яких залежить застосування ядерної зброї, але все це шістки Путіна.

В даному випадку світ нічого не може з цим вдіяти, крім як вбити цю тварюку. Ніяких інших варіантів, здатних знизити ступінь загрози, немає.

читайте такожНедовго сміялися Російські Іскандери: чому РФ не вдасться поповнити запаси ракет, що закінчилися

Іван К.: Наскільки вірогідний, з вашої точки зору, сценарій палацового перевороту в Росії і змови "табакерочников"? Адже для всіх це був би ідеальний варіант...

Юрій Касьянов: Я вважаю малоймовірним сценарій палацового перевороту в Росії хоча б тому, що у Путіна немає палацу і вельмож. Коли усували Берію після смерті Сталіна, роль "палацу" зіграли Політбюро, ЦК КПРС і армія. Коли усували Хрущова, зіграли свою роль функціонери і партійні працівники.

У Путіна все інакше. У нього є приблизно 500 вірних псів його охорони, які виконують будь-який його наказ, але немає палацу і вельмож.

Згадайте засідання Радбезу РФ перед війною, де розглядалося питання Донбасу і де виступали Наришкіни, пупишкіни та інші шістки. Це – явно не вельможі. А Путін – це навіть не цар Микола II, який був куди більш демократичним, це не цар Олександр I або Олександр II. Це навіть не Чингісхан, який спирався на еліту родів війська.

Путін – це просто псих, який підпорядкував собі Росію примітивними пропагандистськими гаслами, які запали в душу "глибинного народу". І тепер цей народ хоче, щоб Росія була від краю до краю, від моря до моря, найсильніша і з масою ядерних боєголовок. При цьому псих живе окремо, народ окремо, і ніякого палацу немає.

Тому переворот в Росії неможливий.

Єдина надія на те, що кращі люди Росії нарешті прокинуться. Але ж там є такі, які щиро переживають за Україну. Вони можуть вийти проти цього мороку і не побояться піти під кулі. Це найоптимістичніший сценарій, при якому війна швидко закінчиться.

Данило: Що чекає на Путіна – Гаага, подальше правління, концерт Кобзона, інше?

Юрій Касьянов: Не можу точно відповісти на це питання. Щоб була Гаага, на це повинна бути воля всього західного світу і нашого керівництва. Вони повинні прагнути влаштувати Нюрнберзький процес. Поки нічого схожого не видно.

Я думаю, на Путіна чекає одне – гілляка, на якій ми його повісимо. Якщо, звичайно, це вдасться зробити – надто вже багато людей мріють дістатися до його шиї і розірвати на частини. Тому боюся не вийде провести показову екзекуцію цієї тварюки – занадто велика конкуренція.

Від Гітлера залишилося обгоріле тіло, а від Путіна, боюся, не залишиться навіть одного зуба.

Tetiana: Хочу запитати про ваші особисті враження, досвід, побачений. Чим вас особисто вразила ця війна, чим здивувала, що в поведінці "визволителів" стало шоком або несподіванкою? Ви були тією людиною, яка весь час закликала не зволікати і готуватися до неминучої війна з Росією, але чи очікували ви, що війна тих, хто постійно називав себе нашим "братнім народом", буде настільки жорсткою і кривавою?

Юрій Касьянов: Я не вперше на війні, а з 2014 року. Тому я цілком очікував, що війна з Росією буде жорстокою і кривавою. Але я не очікував того, що Росія буде так завзято воювати з цивільним населенням.

Я бачив випадки розстрілу мирних колон, які вивозили жінок і дітей. Я бачив, як вбивали бабусь, дідусів, дітей. Зараз вже відомо, що в Україні за час війни загинуло більше 140 дітей, але цю цифру можна сміливо множити на п'ять. Втрати ми зможемо порахувати тільки після повного припинення війни і звільнення захоплених територій. Мирних українців загинуло значно більше, ніж ми зараз знаємо.

Ніяк не очікував, що Росія буде так люто воювати з українським населенням. Навіть гітлерівська Німеччина не творила такого жаху, садизму і беззаконня, які творять російські війська. Коли Німеччина зайшла в Україну, вона намагалася спертися на мирне українське населення і протиставити себе більшовикам, тому говорила про звільнення України. Якщо німці ловили партизанів, вони влаштовували показовий суд: оголошували вирок, вішали на шию табличку "партизан", а потім розстрілювали чи вішали.

Росіяни ж розстрілюють мирних українців просто так. Наприклад, я проїжджав на машині повз людину, яку просто взяли і застрелили. Переходила жінка дорогу - її взяли і вбили. Просто спонтанно комусь захотілося вбити.

Я не очікував, що настільки деградувала військова машина колишнього Радянського Союзу. Я і сам закінчував військове училище при Союзі і починав військову службу ще при Союзі. І я не розумію російську армію... Нас так не вчили – нас не вчили вбивати цивільних! Це цілковита деградація. Армія перетворилася на орду.

Ще я прорахувався в одному. Я думав, що ЗСУ не витримають такого натиску відразу, тому готувався до партизанської війни, робив закладки в Києві і не тільки, готувався воювати в містах. Але до кінця першого дня я побачив, що наша армія тримає удар. І я зрозумів, що не в містах потрібно воювати, а на фронті. Не в Київ потрібно їхати, а вступати в бій там, де ти є.

Я був упевнений, що ми переможемо, але я думав, що шлях до перемоги буде довшим. Партизанська війна може розтягнутися на місяці, роки. Але вже через тиждень я зрозумів, що ми перемагаємо, навіть незважаючи на те, що було дуже важко. Я бачив, що противник нас боїться, а страх противника-це головне.

читайте такожНаступні травневі українці проведуть у Криму: коли закінчиться війна з Росією

Smilik: Жителі російського Бєлгорода могли спостерігати яскравий салют нещодавно на складі боєприпасів, а чи може випадкова ракета, яка заблукала, випадково потрапити, наприклад, в Кримський міст? Складно уявити собі рівень істерики у тих, хто так цим мостом пишався.

Юрій Касьянов: Не думаю, що вибухи на складах боєприпасів в Бєлгороді – це наша заслуга. Хоча, можливо, я чогось не знаю, і, насправді, це ЗСУ завдали удару по складах.

Все-таки швидше це почалися якісь внутрішні процеси в Росії. Якби це була наша заслуга, то таких прикладів було б набагато більше, і ми б знали, що постійно наносимо удари по російській території. Але цього немає. По-моєму, ми просто часом видаємо бажане за дійсне.

Чому ми не наносимо удари по російській території, чому досі стоїть Кримський міст? Ми цілком могли б його знищити - був же унікальний випадок, коли ми балістичною ракетою знищили великий десантний корабель "Саратов". Точно так само ми могли б, витративши дві-три ракети, знищити цей чортів Кримський міст.

Чому це не відбувається? Я б дуже хотів, щоб війна перекинулася на російську територію, щоб росіяни теж відчули, що таке війна, тому що у нас цивільних гине куди більше, ніж військових, і руйнується інфраструктура. Я б хотів, щоб російське суспільство все це відчуло. Але українська армія таких ударів по території РФ не завдає, і зараз ніхто не може сказати, що ми напали на Росію – навпаки, Росія Для всіх стовідсотковий агресор. Тому ми можемо обійтися на цьому етапі без ударів по Кримському мосту, який ми, безумовно, могли б зруйнувати ракетами та іншими способами. Точно так само зараз є різні варіанти знищити авіацію Росії на їхніх аеродромах. Перевірте у нас є сили, які можуть це зробити і без всяких ракет. Навіть Кремль знаходиться під загрозою…

Однак якщо ми здійснимо якісь дії, російська пропаганда одразу почне розкручувати істерику з приводу того, що на Росію напали. А це гасло консолідуватиме російське суспільство. І в очах російського суспільства ця війна буде виглядати більш справедливою. Поки що вони пам'ятають, що це вони перші напали.

читайте такожПутіну не судилося взяти Україну: коли Захід втрутиться у війну

Анатолій К. Н.: Чого домігся Путін для Росії за місяць війни в Україні, яка доля чекає на РФ? Чи зуміє вона зберегтися в її нинішніх кордонах?

Юрій Касьянов: Тут питання не в Росії, а в тому, якою буде доля Путіна. Ми маємо справу з унікальним випадком, коли роль особистості в історії просто зашкалює. Цей псих підкорив свідомість цілого народу і намагається нав'язати свою волю всьому світу. Якщо Путін здохне – чи то від своєї онкології, чи то ми його повісимо на воротах Кремля, у Росії будуть хороші перспективи. Але їй доведеться дуже довго вибачатися і замолювати свої гріхи перед Україною. От тільки мертвих не повернеш.

А потім на Росію чекає доля Німеччини, яка олюднилася, позбулася нацизму і увійшла в сім'ю вільних європейських народів.

Я не розраховую на розвал Росії, тому що нам не треба, щоб бігали Орди з атомною бомбою. Україні потрібен надійний сусід. Німеччина і Франція теж багато разів воювали, як і Англія з Францією, а тепер це єдине європейське співтовариство. Нам теж на Сході і на півночі потрібні надійні сусіди.

Але головним чинником нашої безпеки і гарантом нашої свободи завжди буде українська армія. Я думаю, що вже ні в кого не залишилося сумнівів, що тільки наша армія і наша силові структури – це головне, що у нас є.

Нам потрібен надійний адекватний сусід – потрібно, щоб Росія пішла по демократичному шляху розвитку, щоб вона не розвалилася на частини, і щоб Орди з ядерною зброєю постійно не турбували нас, змушуючи наших хлопців напружуватися і гинути за Україну. Нам це не треба. Нам потрібно, щоб Росія в підсумку стала новою денацифікованою Німеччиною. Після смерті Путіна такою має стати Росія.

Однак, допоки не здохне ця тварюка, я не бачу ніяких шляхів, щоб Росія змінилася.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Реклама
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
^
Ми використовуемо cookies
Прийняти