Днями в Україні оголосили про плани щодо створення Державної житлово-комунальної інспекції. Нова служба стане фактично реінкарнацією скасованої Держжитлокомінспекції часів прем'єрства Миколи Азарова.
Експерти, опитані Главредом, вважають, що інспекція з контролю за наданням послуг ЖКГ потрібна, але в нинішньому вигляді вона ризикує перетворитися не в орган захисту, а в чергову держструктуру з вибивання штрафів з українців.
Позапланові перевірки та штрафи за порушення
Як пояснив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, нова інспекція повинна виступити арбітром у відносинах споживача з виконавцями послуг. Створити новий орган планують після того, як парламент проголосує за два законопроекти - №4403 і 4404, внесених до Ради в листопаді минулого року.
Один із законопроектів, №4403, описує механізм і функції нової структури. Там вказується, що до компетенції Держкомжитлоінспекції та її територіальних органів входитиме контроль якості послуг з водо-, тепло- та газопостачання, обслуговування житлового фонду та інженерних систем, благоустрою територій та вивезення побутових відходів.
Інспекція матиме право на позапланові перевірки комунальників. Підставою для них вважатимуться:
- рішення Кабміну та органів місцевого самоврядування;
- звернення депутатів та правоохоронців;
- рішення суду;
- письмові звернення юридичних та фізичних осіб;
- виникнення аварійних ситуацій на об'єктах.
Провести таку перевірку Держкомжитлоінспекція буде зобов'язана протягом 15 днів.
читайте такожКонфіскація житла і заборона на виїзд: як українців хочуть карати за ЖКГ борги
Згідно другого законопроекту, №4404, у співробітників Держкомжитлоінспекції з'явиться право виписувати приписи і накладати штрафи як на посадових осіб, так і на пересічних громадян.
КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення) пропонують доповнити кількома статтями:
- За невиконання припису інспектора - штраф від 2550 до 3400 гривень;
- За недопуск інспектора для перевірки - штраф від 3400 до 5100 гривень;
- За ухилення від підписання договору про вивезення побутових відходів – штраф від 510 до 850 гривень;
- За порушення користування і утримання житлових будинків і гуртожитків та прибудинкових територій, незаконне переобладнання та перепланування будинків, житлових і нежитлових приміщень та внутрішньобудинкових систем – штраф від 510 до 850 гривень;
- За порушення правил підключення/відключення об'єктів до мереж централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та опалення – штраф від 1700 до 3400 гривень.
- За пошкодження (руйнування або псування) систем водо - і теплопостачання та порушення умов їх експлуатації – штраф від 340 до 850 гривень.
Чергова "годівниця"
Зазначимо, що до 2011 року в Україні вже існувала Держкомжитлоінспекція, яку ліквідували рішенням уряду Миколи Азарова, після чого її повноваження перебрала на себе Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ), у якої теж рік потому, у 2012 році, відібрали повноваження з контролю у сфері ЖКГ.
Нинішня її версія, до слова, ще й ризикує обійтися платникам податків в копійчину, адже за оцінками депутатів, на утримання і виконання функцій новим органом буде потрібно близько 43,3 млн грн на рік з держбюджету, з яких 36,8 млн грн - зарплата.
Нардеп Батьківщини та екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко, пояснив Главреду, чому виступив основним автором законопроектів.
"Сфери ЖКГ стосується безліч підзаконних актів, через що виникає маса претензій споживачів і постачальників послуг один до одного, які часто не виходить дозволити самостійно, без втручання держави. У зв'язку з тим, що відбувається зараз у сфері ЖКГ, споживачі скоро самі захочуть перевірити, чи поставив собі сусід магніт на лічильник води, або перепланував незаконно свою систему теплопостачання, через що в одній квартирі жарко, а в інших - ні. Тому Держкомжитлоінспекція повинна не тільки допомагати споживачеві захищати свої законні права та інтереси, а й карати тих, хто ці закони і інтереси інших споживачів порушує", - сказав Кучеренко.
І додав, що на даний момент немає точної дати, коли проекти розглядатимуть парламентарі у сесійній залі.
читайте такожВибух у Києві на Позняках: експерт назвав головні проблеми в ЖКГ
Замість інспекції - симулякр
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко зазначає, що Україні дійсно потрібна структура, яка б регулювала багатомільярдний ринок послуг ЖКГ:
"В Україні постійно виникають проблеми з незаконно створеними ОСББ, незаконно нарахованими тарифами, зламаними лічильниками, тому необхідність роботи такої служби дійсно існує. Тим більше, що зараз перевірки ЖКГ покладені на Держпродспоживслужбу, яка, мало ними займається, бо їй підпорядковується низка інших сфер. І тому фактично їй нема коли проводити перевірки дій монополістів".
У свою чергу, голова Житлового союзу України Олександр Скубченко погоджується, що Україні потрібна інспекція ЖКГ, але зазначає, що вона не повинна перебирати на себе функції інших органів. Наприклад, вже існуючого НКРЕКП, який вже задуманий під контроль тарифів, але на ділі є лобістською структурою, яка захищає не права споживачів, а монополій.
"Інспекція, безумовно, потрібна. Але суть інспекції - це контроль якості послуг ЖКГ, тобто всього того, що отримує споживач після того, як тарифи сформовані. Безумовно, вона повинна мати право на контроль тарифів, якщо, наприклад, споживачам їх завищують, так як споживачам нікуди з цими скаргами звернутися і нікуди піти від недобросовісного постачальника послуг. Але в тому вигляді, що пропонується законом - це не інспекція, а симулякр", - вважає Скубченко.
Експерт додає, що в нинішньому вигляді інспекція може стати ще однією "годівницею".
"Інспекція з покарання споживачів - це абсурд. У даному випадку, в Раді хочуть, щоб інспекція з адвоката споживача перетворилася на прокурора і карала свого підзахисного. Тобто, щоб вона перетворилася на ще один каральний орган в інтересах монополій", - резюмував експерт.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
