Російський Моргенштерн проти українського Монатіка: чому українці досі слухають музику РФ

Відеохостинг Youtube та інтернет-сервіс потокового аудіо Spotify опублікували свої списки найпопулярніших в Україні кліпів і пісень 2020 року, згідно з якими українці цього року віддавали перевагу російським поп-виконавцям замість українських. Главред розбирався, чому російська музика більше до душі українцям, ніж своя.

Моргенштерн обігнав Монатіка і Віру Брежнєву

Згідно з опублікованим списком Youtube, у першій десятці кліпів, які набрали найбільше переглядів в Україні, не виявилося жодної пісні українською мовою. Потрапив у десятку (хоч і був першим з кінця), лише один трек українських виконавців Діми Монатіка і Віри Брежнєвої (яка від початку російської агресії на Донбасі і в Криму не тільки активно виступає в РФ, але і живе) на їх спільну російськомовну пісню "Вечериночка". Ще один виняток - пісня дуету Artik & Asti, українців за походженням, але які кілька останніх років працюють і проживають у Росії.

Окрім цього список топ-переглядів повністю складається з кліпів російських виконавців.

Недалеко втік і список аудіосервісу Spotify, де у п'ятірці найпопулярніших виконавців для української аудиторії не виявилося жодного представника українського шоу-бізнесу. Українці активно слухали російських хіп-хоп і поп-виконавців, таких як kizaru (виконавець родом з Санкт-Петербурга, зараз проживає в Барселоні), MORGENSHTERN, ЛСП, Скриптоніт і білоруського Макса Коржа.

Намагаються догодити всім

Зазначимо, що протягом п'яти останніх років, у зв'язку з агресією Росії на Донбасі і окупацією Криму, в Україні поступово впроваджувалися різні обмежувальні заходи щодо представників російського шоу-бізнесу. Так, у 2015 році в Україні ухвалили закон "Про захист інформаційного простору України", згідно з яким була введена заборона на показ російських фільмів і серіалів.

У 2016 році до заборони фільмів додалися і квоти на україномовну музику на українському радіо, які також збільшили частку звучання вітчизняних пісень в ефірі радіостанцій. Але, незважаючи на це, українські пісні любити більше у нас не стали.

Непопулярність творчості вітчизняних виконавців в українців експерти, опитані Главредом, пояснюють низкою факторів. Музичний оглядач Ігор Панасов зазначає, що нинішні рейтинги стали найгіршими для українських виконавців з 2013 року, коли їх вперше стали публікувати. Багато в чому цього року свою роль зіграв і затяжний карантин через коронавірус, коли українські співаки не тільки були змушені скасувати більшість запланованих концертів, а й заморозити роботу над новими проектами.

"2020 рік сильно вдарив по позиціях українського шоу-бізнесу, і це також позначилося на підсумках. У російському шоу-бізі більше грошей, тому вони легше переносять карантин. Крім того, хітові українські проекти в цьому році, такі як кліп The Hardkiss - Кобра, або мюзикл MONATIK – Ритм вийшли лише восени і не встигли набрати конкурентну кількість переглядів, щоб потрапити в рейтинг", - пояснив Панасов, і зазначив, що у рейтингу українці опинилися в меншості, бо в цьому році вперше до списку не увійшли його завсідники – група Время и Стекло, яка кілька місяців тому оголосила про розпад групи.

Продюсер, фахівець з архітектури та створення особистого бренду Денис Путінцев погоджується з колегою і уточнює, що українські артисти програють, тому що намагаються займатися творчістю, в той час, коли російський шоу-бізнес переслідує конкретну мету - заробіток.

"У Росії - це чистий маркетинг і бізнес. Яскравий тому приклад - Моргенштерн. Російські виробники музичного контенту чітко розуміють, для кого вони це роблять – вони нікого не вчать, а просто заробляють на цьому гроші, на відміну від України, де у наших виконавців в голові просвітництво", - говорить він.

Крім того, на думку Путінцева, в Україні все ще намагаються повторювати те, що добре "заходить" в Росії, що неправильно, адже українським музикантам потрібно давно дивитися не на те, що добре працює і продається на російському ринку, а брати до уваги європейські та світові тренди. "Безумовно, і російський ринок копіює європейський. Але вони правильно це роблять, з урахуванням своїх реалій. А ми намагаємося догодити всім. І в підсумку не догоджаємо нікому", - підкреслив Путінцев.

Квоти не спрацювали

Однак, за словами Панасова, головною причиною відсутності українських виконавців у подібних рейтингах у тому, що в Україні досі не сформована культура масової уваги і поваги до власної музики і культури, адже в Україні батьки в більшості випадків не прищеплюють дітям любові до української пісні.

Поділяє думку експерта і українська письменниця, педагог, громадський діяч Лариса Ніцой, яка визнає, що і сама раніше, ще задовго до введення квот і сама слухала російських Газманова і Кіркорова і, усвідомлено перейшовши на українську мову і відмовившись від російських пісень, також, як і нинішня молодь, погано сприймала українську музику.

"Зараз дуже масово відбувається русифікація молоді. Молодь, незважаючи на прийняття закону про українську мову, (що саме по собі було запізнілою дією), все одно сидить в російськомовних соціальних мережах і слухає музику російською мовою - тобто, тією мовою, яка їм ближче. Я вважаю, що така ситуація з російськими піснями - це результат великої прогалини в гуманітарній політиці. Ми повинні більше популяризувати українську музику, а замість цього ми пустили це на самоплив. У нас ніхто цим не займався з початку незалежності - ні популяризацією української музики, ні взагалі української культури. А це потрібно почати робити ще вчора і не зупинятися. Те, що у нас висять таблички на вулицях українською, ще нічого не означає - молодь обирає ту музику, яка панує в їхньому середовищі. І вона, на жаль, російськомовна", - каже Ніцой.

Продюсер, підприємець у сфері шоу-бізнесу, засновник української компанії Secret Service Entertainment Agency Михайло Ясинський переконаний, що чарти Youtube повинні стати черговим сигналом для влади, якій необхідно утримати їх основну цільову аудиторію – молодь. "Youtube - це не весь навколишній світ з проживаючими в ньому людьми. Є радіо, соцмережі, піратське, мобільне споживання музичного контенту, є навіть розвинений побутовий обмін. У цьому світі багато різних людей різного віку, з різними споживчими звичками, рівнем життя і різними культурними запитами. Але не звернути на нього увагу - також шкідливо, як і переоцінювати його. Тут можна і потрібно говорити тільки про державну політику і проміжний її етап, де ми можемо зробити висновки, що зроблених протягом 6-ти років зусиль для розвитку національного музичного ринку, української пісні, сучасної музичної культури, відродження національного контексту, створення конкурентної музичної продукції, боротьби за українського споживача – недостатньо. І очевидно, враховуючи динаміку зростання навколишнього нас музичної економіки РФ, Україна зобов'язана оперативно створювати новий порядок денний щодо не тільки музичного бізнесу, але і всієї молодіжної політики", - вказав продюсер на своїй сторінці у Фейсбуці.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред