Епідемія коронавірусу в Україні вже зайшла на третє коло - щодня МОЗ фіксує тисячі нових випадків і звітує про антирекорди. Причому, як кажуть фахівці, абсолютна більшість людей, які зараз знаходяться у переповнених відділеннях лікарень та реанімаціях - невакциновані, через що ковід вражає їх значно сильніше. Причому хвороба нерідко паразитує на супутніх хронічних хворобах.
Лікар-інфекціоніст зі Львова Михайло Річняк у інтерв’ю Главреду розповів, що зараз відбувається у лікарнях, чим Дельта-штам гірший за попередні ковідні штами та на що звертати увагу під час підозри на коронавірус, як переносять хворобу невакциновані та як часто вакциновані українці потрапляють до лікарень і чому необхідно вакцинуватися.
- Михайле Олеговичу, за вашими спостереженнями, чим відрізняється нинішній штам ковіду від того, що був навесні та минулої осені?
- Починаючи з серпня, вже почали масово поступати люди з "Дельтою" - спочатку ми протестували саме на "Дельту" близько 10 осіб, але пізніше вже у цьому не було сенсу, оскільки більшість потрапляла до нас саме з цим штамом. Це було помітно, бо у них змінилася "клініка". По-перше, змінився вік хворих, адже раніше до лікарні потрапляли, зазвичай, люди старші 50 років, але зараз це, як правило, люди молодого віку - лежали люди і 18,20-річні, але більшість 35-55 років. Крім того, у них зараз дійсно більш важкий перебіг хвороби. Наприклад, днями до нас поступив чоловік 36 років із дуже низькою сатурацією 80%. До того ж, загалом із Дельтою люди почали швидше потрапляти до лікарні - вже на 4-6 день захворювання у них розвивається пневмонія і знижується сатурація, хоча раніше до лікарні, як правило, лягали після 10 дня, здебільшого на 12-14 день. Тобто зараз хвороба прогресує майже удвічі швидше.
- Як ви гадаєте, у чому причина того, що вірус так "помолодшав"?
- Це - прямий наслідок мутації штаму. Бо як тільки вірус мутував і з’явився у Великобританії, вже тоді було відомо, що він вражає саме молодих і він є більш агресивним.
- Чи змінилися симптоми у пацієнтів у порівнянні з тим, як хвороба протікала раніше? На що найчастіше зараз скаржаться пацієнти?
- Так. Зараз пацієнти здебільшого скаржаться на активний кашель, якого колись не було. Тобто зараз людина не може ні повернутися, ні сісти, тому що починається сильний кашель, який не дає їй нормально дихати. Також з’явилося кровохаркання - люди кашляють із кров’яними згустками. У аналізі крові часто спостерігається значна лейкопенія, тобто при нормі у 4,2 лейкоцити знижуються до 1-1,5, через що організм є нездатним боротися з будь-якою інфекцією. Ще одне погіршення - прогресують їхні супутні захворювання. Наприклад, у тих, хто мав цукровий діабет, спостерігаються значні підвищення рівня цукру у крові, а також активні проблеми виникають у тих, хто мав проблеми з серцем і судинами. Причому усе це не залежить від віку - наприклад, у молодої людини рівень цукру може бути у 3-4 рази вищим за норму. Почастішали і психологічні розлади. Це, як правило, стається вже після настання пневмонії - коли вона вже починає розріджуватися і людині стає легше дихати, тоді додаються проблеми психіатрії. Люди стають неадекватними - якщо рік-два тому це були поодинокі випадки, то тепер це дуже часте явище. Родичі пацієнтів, з якими я спілкуюся, просто не розуміють, що коїться - у людини з’являються панічні атаки і вони не хочуть іти з лікарні і вимагають подальшої госпіталізації, бо у них є страх іти додому (хоча вже не є кисневозалежними). Окрім того, вони стають схильними до самогубств. Тобто ті люди, яких ми виписуємо цілком здоровими і їм нічого не бракує, за два-три тижні кінчають життя самогубством - за останні два місяці таких випадків стало суттєво більше.
- А симптоми у перші дні змінилися?
Вони також змінилися. Раніше, у перші дні, одними з основних симптомів була втрата нюху і смаку. Зараз люди їх теж втрачають, але якщо раніше це спостерігалося у 70-80% людей, то тепер лише у 10-20%. Натомість ті, хто до нас потрапляє, мають дуже активний початок хвороби. Зазвичай люди сприймають її як ГРВІ - температура 37,2-37,3 та слабкість і такі люди потрапляють до нас на 10 день. Але, як правило, у більшості спостерігається висока температура, під 40, яка нічим не збивається. Люди п’ють парацетамол, "мефенамінку", на дві години збивають і потім знову температура. На 5-6 добу починається важкість дихання, вони відчувають різкий біль у грудях, плечах, вони втрачають свідомість, у них часто перепади артеріального тиску або знижений тиск.
- На що потрібно звернути увагу людині, яка підозрює у себе ковід?
- Якщо хтось зі знайомих чи родини мають "корону", ви були у контакті з людьми і у вас з’явилися симптоми, а саме гарячка, кашель, нежить, грипозний стан, то тоді необхідно обов’язково здати ПЛР-тест. Однак зараз часто буває і таке, що у людини немає жодних симптомів, вона в паніці біжить здавати ПЛР, у неї нічого не виявляють, а через 5-6 днів починаються симптоми, тому що вони були у контакті з короною. Відповідно, тести доводиться здавати по два-три рази.
- А як часто трапляється, коли тест негативний, хоча у сім’ї хтось хворіє?
- Бувають випадки, коли людина потрапляє до лікарні з негативним ПЛР, але у неї є всі ознаки вірусної пневмонії на КТ, з великими зонами ураження легень у 50-70%. Тобто людина кисневозалежна, має гарячку, але ПЛР - негативний. Тоді ми визначаємо діагноз як клінічну коронавірусну інфекцію на основі клінічних даних. Але це буває досить нечасто - десь один зі ста випадків.
- Якщо порівнювати з попередніми хвилями, наскільки зараз завантажені лікарні?
- На моїй пам’яті це вже третя хвиля. У лікарні є обмеження по тому, скільки вона може прийняти людей - наприклад, наша лікарня розрахована на 200 ліжок, у відділенні, де я працюю - 60, але по факту лежить 65 осіб. Тобто доставлені додаткові місця, бо людей дуже багато - можна сказати, що немає куди госпіталізувати людей. На кожне місце, коли виписуємо хворого додому, то поки він ще не забрав речі, вже у коридорі є людина, яка чекає на поступлення. Ліжка взагалі не "відпочивають", навантаження на них постійне. З одного боку, навантаження зараз більше, ніж було раніше, тому що зараз ми маємо більший обіг хворих. У той же час, зараз змінився підхід до лікування, адже на початку пандемії ми постійно змінювали лікування, бо ніхто не знав, як лікувати коронавірус. Тож тепер ми дотримуємося українського протоколу лікування і ліжка тепер звільняються швидше, ніж це було колись. Тобто хворі одужують швидше, але так само багато, на жаль, і помирають.
- А як часто зараз хворіють на ковід повторно? Чи відрізняються симптоми коли хворієш уперше і вдруге і коли хворіють важче?
- У нас було усього декілька таких випадків, буквально пару осіб з тисячі, коли невакциновані люди хворіли вдруге на коронавірус із пневмонією. Перші рази були важчими, набагато важчими - люди були кисневозалежними, але вдруге протягом року перехворіли вже значно легше.
- Ви сказали, що раніше до лікарень із важким перебігом хвороби потрапляли більше люди похилого віку. Яка ситуація зараз? Опишіть клінічний портрет того, хто зараз потрапляє до лікарень?
- Люди потрапляють до лікарні у стані шаленої інтоксикації, бо їх дуже довго лікують вдома. Сімейні лікарі призначають їм лікування, або ж люди самі не хочуть іти на госпіталізацію, аж поки у них не починаються проблеми з сатурацією - їх, як правило, вже привозять із сатурацією у 60-80% у кисневозалежному стані. Тобто цієї хвилі люди стали більш залежними від кисню.
- Наскільки критична ситуація з киснем у лікарнях? Як часто люди виліковуються після ШВЛ?
- У нас доставили кисневих точок і жодна з них не стоїть без діла - вони працюють на повну. Вже є люди, які потребують зволоженого кисню від системи центрального кисню. Звісно, кисневих точок усе одно недостатньо і ми підключаємо оксимат - кисневий концентратор, і як тільки ми переводимо людину на концентратор, на її місце вже є інша людина.
читайте також"Трупи нікуди складати": Комаровський звернувся до українців через ситуацію з COVIDАле кисню поки вистачає - кожного дня до нас приїжджають автомобілі із киснем і заправляють. Наскільки мені відомо, кисневий завод наразі працює на межі можливостей і кисень їде всією Львівською областю і до навколишніх обласних центрів. Питання у тому, що кисень, який купують лікарні, тепер стало купувати важче, бо через зміну фінансування НСЗУ він оплачується із загальних коштів. А оскільки лікарня купує більше кисню і, відповідно, витрачає на нього більше грошей, то лишається менше коштів на зарплати персоналу та інші послуги. Але іншого виходу наразі немає.
- Виходячи з вашої практики, як багато людей потребують перебування у реанімації? Наскільки вони, до слова, зараз завантажені?
- Реанімації завантажені на 300%, бо вони не здатні забрати усіх хворих. Багато реанімаційних хворих - кисневозалежні. Є певні параметри, коли саме переводити людину до реанімації - наприклад, коли її сатурація нижче 80%. Але у кожному відділенні лікарні лежать, щонайменше, по чотири-п’ять осіб у вкрай важкому стані і чекають місця у реанімації, бо місця у реанімації неможливо збільшити. Ми не маємо ніякого бажання відправляти людину до реанімації, тому намагаємося максимально допомогти їй у межах відділення.
У реанімації плюсом до всього на здоров’я пацієнта впливає і ситуація, яку він бачить довкола. Коли людина лежить у звичайному відділенні, то психологічний стан у неї один, але коли вона бачить той жах у реанімації, який там робиться, то вона стресує.
Звісно, більшість людей ми виліковуємо і найтяжчий період вони перебувають саме у відділенні, але якби вони усі бачили багато важких хворих довкола, то це було б робити ще складніше.
- Деякі українські лікарі стверджують, що як правило, більш важкий перебіг хвороби спостерігається у невакцинованих. Як багато людей без вакцинації до вас потрапляли?
- Особисто я за майже рік від початку вакцинації лікував лише чотирьох вакцинованих людей з кількох сотень. Тобто з вакцинованих людей до лікарні потрапляє менше 1%. І ті, хто був вакцинований (це були люди старшого віку, з супутніми захворюваннями) на диво переносили захворювання некритично і доволі прогнозовано, до середнього ступеня важкості, і перебуваючи у нас не надто довго, йшли додому.
Вакцина не дає стовідсоткового захисту від того, що людина не захворіє - вона дає можливість не захворіти або ж у разі захворювання вона переноситиме хворобу набагато легше, ніж невакцинована. І саме невакцинованих наразі у лікарнях найбільше - фактично 99,9%.
- Чи може наразі здорова, тобто без супутніх хвороб, але невакцинована людина потрапити до реанімації? Від чого це залежить?
- На жаль, тут невідомо - можливо, це пов’язано із внутрішньою боротьбою організму. Але такі випадки були - є і молоді люди, які потрапляли до реанімації з низькою сатурацією і ніби не мали супутніх захворювань і навіть помирали. У мене, наприклад, на Волині два тижні тому помер мій одногрупник - йому було 36 років, мав двох дітей. Вже мав іти на виписку, але помер після ускладнень від коронавірусу. Адже ковід дає багато ускладнень після хвороби - інсульти, інфаркти, ризики тромбозу (у разі варикозу) тощо.
- Багато хто у соцмережах, коли бачить розповіді лікарів про жахіття у лікарнях, кажуть про те, що це, мовляв, людей навмисне лякають. Які шанси у людини, якщо її хвороба протікає важко, на одужання? Що, до речі, провокує важкий перебіг?
- Є загальна статистика смертності, але у кожній лікарні вона своя і може значно відрізнятись. Безумовно, рівень лікування у міських лікарнях відрізняється від районних, тому на місці головних лікарів я б відправляв персонал районних лікарень у міста. На початку пандемії не було противірусних препаратів, зараз вони є - наприклад, важким хворим ми призначаємо ремдесивір, який має позитивний ефект і полегшує дихання. Раніше б без нього хворі однозначно могли померти, та зараз він є допоміжним і смертність знизилася. Загалом на позитивний результат впливає усе - правильний підхід до лікування, дотримання норм лікування пацієнтом. Є різні нюанси і часто люди сами погіршують собі прогноз. Ми просимо чемно дихати маскою, лежати на животі не менше 9 годин на добу, просимо родичів безперестанку не дзвонити людині і не накручувати її, бо потім виникають проблеми. Але коли ми робимо усе, що необхідно, і пацієнт просто знімає неконтрольовано маску при сатурації 50%, а в цей час ще їсть чи розмовляє по телефону, не хоче лежати на животі, бо йому важко і лежить на спині, то тоді його стан лише погіршується. Нерідко були випадки, коли рівень кисню у людини падав, вона вже синя, але далі продовжує їсти, бо їй хочеться, і ніяк цього не розуміє. Людина на кисні у масці має сатурацію - 90%, а без неї - одразу 60%. І ти просиш її не ходити до туалету, аби поберегти сили, а замість того пацієнт йде коридором і втрачає там свідомість. Людині у цей час потрібен спокій, але всяке буває.
- Чому, на вашу думку, українці не квапляться вакцинуватися?
- Тут те саме, що і з лікуванням. Коли у Європі людям сказали, що треба вакцинуватися, то вони пішли і чемно вакцинувалися, бо дбають про свою націю і державу. В Україні людям мають можливість вакцинуватися якісною вакциною - Pfizer, Moderna тощо - але люди не йдуть, бо є велика кампанія проти вакцинації. Хай ті люди не вакцинуються, але не можна говорити усім, що то зло. Людей лякають міфами про те, що після вакцинації до них прилипають копійки. Тож люди просто налякані, читати літературу вони не хочуть - їм краще подивитися новини і послухати про скандали і не вакцинуватися. Замість того, щоб зробити так, як у Ізраїлі та більшості європейських країн, де захворюваність набагато нижча, ніж в Україні, де рекорд смертності від ковіду виявився найбільшим за три роки пандемії.
Поки трагедія не приходить у сім’ю, люди не йдуть вакцинуватися. Але після цього, я впевнений, у 99% випадків усі вакцинуються, бо люди бачили, як їх родичі потрапляли до лікарні, як вони мучилися, як стараються лікарі, а врятувати людину усе одно не вийшло.
Людям треба пояснити, що вакцина - то добро. Ми ж усі були вакциновані проти туберкульозу, проти поліомієліту. Вакцину придумали розумні люди, щоб люди жили. Ніхто ж не говорить про те, що люди не жили до 70-80 років, коли вакцин ще не було і було багато інфекційних захворювань, від яких люди вмирали, але вакцина їх поборола. "Іспанкою" до появи коронавірусу хворіли ледь не кожен рік, але після вакцини такої високої смертності від неї вже не було.
Вакцинація - це необхідна річ, без неї у медичній системі настане колапс, і не вистачатиме місця хворим. Це єдиний захист і ніякого іншого у всьому світі просто не існує.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
