Пафос заяв і дорогий піар: чим для нашої країни закінчився саміт Україна-ЄС

Домовленості, досягнуті в ході саміту, вигідні більшою мірою ЄС, ніж Україні.

У Києві відбувся саміт Україна-ЄС
За підсумками саміту Україна-ЄС у нашої країни немає приводів для радості / president.gov.ua

За підсумками саміту Україна-ЄС було підписано три угоди і загальну заяву, що складається з 25 пунктів. Однак ця заява – всього лише декларативний документ. Багато про що можна говорити в контексті співпраці між Україною та Євросоюзом, але зобов'язуючих норм, які було б необхідно виконувати, в підсумковому документі немає.

Головне, що розчаровує в цій заяві – невиправдані сподівання української влади на отримання конкретних зобов'язань ЄС щодо вступу України в цей союз. Документ не містить жодних обіцянок щодо вступу України до Євросоюзу. В ньому міститься багато хороших загальних слів про поглиблення співпраці та економічної інтеграції між Україною та ЄС, але в кінці всіх цих декларацій завжди міститься маленьке уточнення – "в рамках чинної Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом".

Таким чином, Україні надовго визначають місце політичного союзника ЄС, але ніяк не члена Євросоюзу.

Багато з написаного в підсумковій декларації можна обговорювати, проте чогось особливо вигідного для України в економічній частині ми там не знаходимо. Норми, що містяться в цій заяві, скоріше, в інтересах Європейського Союзу.

Зокрема, в експертному середовищі очікувалося, що Україні вдасться домогтися зняття значної частини обмежень на український експорт до ЄС, особливо в частині квотування українського експорту. Відомо, що в уряді велася робота в цьому напрямку, особливо щодо аграрної продукції, де встановлені квоти. Тим не менш, в цій заяві не міститься ніякої інформації про готовність ЄС скоротити перелік статей експорту з України, які підлягають квотуванню.

Реклама

Згадується, що Євросоюз надає Україні значну економічну допомогу. Зокрема, на боротьбу з COVID-19 ЄС виділив Україні 190 мільйонів євро, а макрофінансова допомога становить 1,2 мільярда євро. Але допомога – це кредити, за якими потрібно платити відсотки і які нам доведеться повертати. Це та "допомога", яку лихвар надає своєму боржнику…

Також Євросоюз домігся внесення в цю заяву зобов'язання України скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка, який був введений в 2015 році. Це, безумовно, велика перемога Європейського Союзу.

Читайте такжеСкоро будемо продавати повітря: чому Рада може дозволити вивозити ліс-кругляк в ЄС

Крім того, в підсумковій заяві міститься констатація успіхів. Євросоюз домагався, домігся і тепер схвалює, що Україна відкрила ринок сільськогосподарських земель і проводить судову реформу, в ході якої контроль над судовою системою значною мірою повинен бути переданий іноземцям. Позитивно Євросоюз оцінює відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Позитивно оцінює і далі домагатиметься посилення "незалежності" антикорупційних та правоохоронних органів в Україні. Але ця "незалежність" на практиці виявляється незалежністю від української влади і повною залежністю від наших іноземних "друзів".

Євросоюз високо оцінює й антиолігархічну політику. Але біда в тому, що все це – в інтересах інших країн, не України. Наприклад, якщо "антиолігархічна політика" буде успішною, і українська влада задавить великий український бізнес, у підсумку це лише розширить можливості для приходу в Україну транснаціональних корпорацій, у тому числі європейських.

Подібних положень досить багато.

Також Євросоюз нагадав Україні, що з 2014 року він виділив їй в цілому 17 мільярдів євро кредитів і грантів. Але серед цих сум, звичайно ж, переважають кредити.

Знайти в цій заяві і рішеннях якісь великі виграші для України досить складно.

"Відкрите небо"

Українська влада вважає великим досягненням те, що Україна приєдналася до Угоди щодо "відкритого неба". Однак насправді ця угода означає здачу в тому числі внутрішнього ринку українських авіаперевезень європейським лоукостерам та іншим авіаційним компаніям. Це означає, що тепер європейські компанії зможуть витісняти українські компанії і виконувати польоти навіть між українськими містами. А Україна, зі свого боку, не маючи в своєму розпорядженні потужного авіаційного парку і великих фінансово міцних компаній у сфері авіаперевезень, не зможе робити те ж саме між містами Євросоюзу.

Читайте также"Вступ до ЄС через 20 років": чому не варто чекати біля моря погоди

Зрештою це рішення призведе до повної ліквідації української цивільної авіації. З іншого боку, як споживачі ми повинні радіти, тому що прийдуть європейські лоукостери – ціни на авіаційні квитки знизяться, рівень обслуговування підвищиться, кількість рейсів збільшиться, в тому числі в інші країни світу і всередині України.

Ось тільки заробляти на цьому будуть іноземні компанії, і ці доходи будуть виводитися з країни. Тож усе це викликає двоїсті почуття: нам, як споживачам, буде краще, але нам, як країні, буде гірше.

Успіхи політичної частини саміту

Втім, схоже, побажання українського керівництва були враховані в політичній частині. Президент Зеленський навіть спеціально анонсував, що Євросоюз вперше заявить про те, що Росія є стороною конфлікту на Донбасі і учасницею війни на сході України. Така теза дійсно є в заяві.

Але що це дасть в кінцевому рахунку? Чи дозволить це Україні зміцнити свої позиції і домогтися результатів у вирішенні проблеми Донбасу?

Оскільки Росія не визнає себе стороною конфлікту на Донбасі, ця теза швидше знизить імовірність проведення успішних переговорів і, напевно, не сприятиме проведенню особистої зустрічі між президентами України і Росії.

Те ж стосується і публічної підтримки Євросоюзом Кримської платформи – не зрозуміло, як це може призвести до вирішення проблеми Криму і повернення його до складу України.

Є ще ціла низка таких тез. Наприклад, покладання провини за невиконання Мінських угод виключно на Росію. Це можна розглядати як політичний успіх, але в той же час це ускладнить ведення ефективних переговорів із російською стороною.

Не впевнений, що це ті результати, заради яких Україні варто було йти на поступки в економічній частині, і що це той результат, який призведе до вирішення болючих проблем, пов'язаних, перш за все, з конфліктом на Донбасі.

Читайте также"Перемога" не сталася: чому поки що рано проводити зустріч глав МЗС "нормандської четвірки"

"Промисловий безвиз"

Зеленський на підсумковій прес-конференції заявив, що розраховує отримати "промисловий безвіз" наступного року. "Промисловий безвіз" – це якраз плюс. Це означає, що буде ліквідована одна з дискримінаційних для України норм Угоди про асоціацію.

Справа в тому, що Україна визнає технічні регламенти і стандарти Євросоюзу при імпорті будь-яких товарів з ЄС і не проводить додаткову сертифікацію цих товарів, а Євросоюз не визнає поки що українську сертифікацію. У разі експорту в Євросоюз українських складних технічних виробів, він вимагає проведення сертифікації відповідно до технічних регламентів і стандартів ЄС, причому сертифікація повинна проводитися уповноваженими органами ЄС.

"Промисловий безвіз" означає, що Євросоюз повинен буде сприяти створенню на території України лабораторій, які будуть сертифікувати українську продукцію за європейськими стандартами, і тоді при експорті української продукції в ЄС не буде висуватися додаткових технічних бар'єрів в частині сертифікації.

Це дійсно важливо, адже це, можливо, полегшить Україні експорт. Звичайно, якщо до моменту отримання довгоочікуваного "промислового безвізу" в Україні ще існуватиме промислове виробництво складних технічних виробів...

Однак слід пам'ятати, що в будь-якій зоні вільної торгівлі завжди виграє більш розвинена економіка. Оскільки економіка Євросоюзу незрівнянно більш розвинена, ніж українська, то українським виробникам буде вкрай важко конкурувати на європейському ринку, особливо зі складною технічною продукцією.

Тому в підсумку українська влада, обманюючись гаслами про "економічну інтеграцію в ЄС", мало-помалу віддає внутрішній ринок промислових виробів своєї країни більш конкурентоспроможним європейським виробникам, а українська економіка набуває все більш виражений сировинний характер.

"Газова війна" з РФ

З приводу "газової війни" з Росією також прозвучали заяви на підсумковій прес-конференції. За цими заявами зрозуміло, що Україна може розраховувати хіба що на моральну підтримку Європейського Союзу. У заяву увійшла теза про те, що Україна повинна зберегти свої позиції як "стратегічний" транзитер газу після закінчення чинного транзитного контракту в 2024 році. Однак ця заява нікого ні до чого не зобов'язує. Це – всього лише думка керівництва Євросоюзу.

Разом із тим, той же член Євросоюзу Угорщина тиждень тому підписала угоду з Росією про імпорт газу по Турецькому потоку в обхід території України та її ГТС. Одночасно найбільший член Євросоюзу Німеччина побудувала і вже активно сертифікує разом із Росією Північний потік-2 – газопровід теж в обхід України.

Читайте такжеЧи Готова Україна до ідеального шторму в енергетиці

Тож Євросоюз заявляє одне, а країни-члени роблять зовсім інше. У цьому, до речі, полягає особливість цієї організації: Євросоюз – це об'єднання, в якому учасники союзу не втрачають повністю свого суверенітету. Тому й Німеччина діє так, як вважає за потрібне, і Угорщина. І Польща заявила про пріоритет польської конституції і законів над законодавством ЄС. Точно так само, мовчки, по Турецькому потоку починає отримувати газ вся Південна Європа в обхід України.

А Євросоюз при цьому продовжує заявляти, що ЄС в цілому в особі його керівних органів Україну дуже навіть підтримує.

В економічній частині я ще звернув би увагу на плановану інтеграцію енергетичних ринків України і Євросоюзу, в тому числі ринку електроенергії і газу. Звучить начебто непогано. Але така інтеграція означатиме, що ціни на електроенергію і газ у нас остаточно стануть європейськими. До цього ми вже, власне, наближаємося. Не думаю, що українські споживачі з їхніми здебільшого жебрацькими доходами будуть активно підтримувати таку політику.

***

У підсумку при програній економічній частині політична частина саміту Україна-ЄС виявилася вищою за очікування. За пафосом заяв за багатьма напрямками достатньо матеріалу для успішного піару української влади. Власне, цього наші лідери і домагалися – багато чого можна показувати, як успіх. Але реальність потім виявиться іншою. Цей піар буде дорого коштувати. Тому що сучасним світом "рулить" все-таки економіка.

От тоді-то і з'ясується, що нам радіти нічому.

Віктор Суслов, Заслужений економіст України, екс-міністр економіки України, спеціально для Главреда

viber
Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter
Реклама
Популярное
Астролог розповів, що доводить до сказу кожен із знаків зодіакуАстролог розповів, що доводить до сказу кожен із знаків зодіаку Свати повертаються: з'явився трейлер 7 сезонуСвати повертаються: з'явився трейлер 7 сезону Прикмети на 13 жовтня: що не можна робити в найщасливіший день осеніПрикмети на 13 жовтня: що не можна робити в найщасливіший день осені Речі, які повинні зникнути з життя жінки після 50 роківРечі, які повинні зникнути з життя жінки після 50 років Путін нервує через Північний потік-2, його шантаж не працює - ВітренкоПутін нервує через Північний потік-2, його шантаж не працює - Вітренко

Последние новости

Реклама
Реклама
Реклама
Мы используем cookies
Принять