В очікуванні Pfizer: чому в Україні провалюється вакцинація від COVID-19

Вакцинація від Covid – 19 в Україні почалася 24 лютого, після того, як країна отримала перші 500 тисяч доз вакцини CoviShield-індійської версії AstraZeneca. Першими, згідно з графіком вакцинації, стали вакцинуватися медики.

Але за перші п'ять днів по всій Україні вакцинувалися трохи більше 3000 тисяч осіб. І лише на п'ятий день у процес вакцинації стали включатися і публічні особистості.

Главред дізнавався, чому провалюється процес вакцинації і як йому може допомогти популяризація вакцини першими особами держави.

Не та вакцина

За минулі дні, згідно зі статистикою, на ін'єкції потрапили всього 3141 людина. Причому особливого завзяття до процесу у лікарів не спостерігалося ще до початку вакцинації – тоді в МОЗ повідомляли, що отримати щеплення готові не більше 38% медиків по всій країні.

З початком кампанії у низці медустанов, де лікують хворих на ковід, лікарі стали відмовлятися від вакцинації - таке сталося в декількох лікарнях Харкова, Одеси, Київської області.

До слова, Україна - одна з небагатьох країн поряд з Бангладешем, Сейшелами, Мальдівами і Шрі-Ланкою, де щеплюють вакциною CoviShield. Примітно, що цією вакциною не щеплюють навіть в Індії - там замість CoviShield, яку, як правило, дарують сусідам Індії і бідним країнам, використовують іншу індійську вакцину, Covaxin, що відрізняється не тільки принципом дії, але і фірмою-виробником.

Причин для такої неспішної вакцинації в українських медиків кілька.

читайте такожСкисаюча недо-AstraZeneca або панацея: чого чекати від індійської вакцини

По-перше, викликає сумнів якість і відсутність альтернативи. Наприклад, як пояснили в одній з харківських лікарень, медики спочатку налаштовувалися на вакцинацію Pfizer, ефективність якої значно вища від AstraZeneca, і тим більше СoviShield, але яка до нас ще навіть не доїхала (і невідомо чи доїде взагалі).

Крім того, недовірі медспівробітників сприяють і побічні дії, які виникають у тих, хто вже отримав першу дозу вакцини - у багатьох лікарів після вакцинації починався озноб. І хоч за словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, це і є стандартним явищем, заявленим в інструкції, в 4 випадках на мільйон справа може навіть доходити до анафілактичного шоку (його поки в Україні не фіксували).

По-друге, не сприяє прискоренню темпів вакцинації і наявність антитіл до коронавірусу у лікарів. Адже медики в більшості своїй вже перенесли хворобу один раз, а то й двічі. А згідно з рекомендаціями ВООЗ, в такому випадку, щеплення від COVID-19 потрібно робити не раніше, ніж через півроку.

"Я хворіла двічі. У червні 2020 безсимптомно. Другий раз у грудні вже не дуже весело. Майже два місяці непрацездатності. Тому вакцинуватися буду після відповідної паузи", - пояснювала заступник голови МОЗ Ірина Микичак, зазначаючи, що для неї не має значення виробник вакцини.

Доведеться переглядати плани

Крім того, не додає довіри до вакцини і факт відсутності в перші дні публічних вакцинацій будь-кого з перших осіб держави. Лише на п'ятий день, щоб, мабуть, хоч якось врятувати ситуацію, на вакцинацію зважився глава МОЗ Максим Степанов, ставши поки єдиною публічною людиною, яку вакцинували під прицілом відеокамер.

Лікар-інфекціоніст, епідеміолог, колишній голова Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта уточнює, що починати будь-яку кампанію з вакцинації, особливо в Україні, завжди непросто. За його словами, якщо порівнювати поточну ситуацію з показниками загальної вакцинації в 2014 році, то зараз ситуація значно покращилася.

"Зараз, коли громадяни побачать, що вакцинуються і перші особи, довіра до вакцини зросте і ми можемо побачити більш високі цифри. Загалом завезли 500 тисяч доз, тому, ймовірно плани такі, щоб провакцинувати хоча б 200 тисяч осіб", - сказав Курпіта.

У той же час, вакцинуватися індійським препаратом незабаром може і президент Зеленський. У всякому разі, якщо вірити словам міністра Степанова. При цьому, говорячи про президента, глава МОЗ лише уточнив, що Зеленський буде вакцинуватися разом з військовими, а їх, згідно з планом Кабміну, будуть вакцинувати не раніше літа. Однак тоді, враховуючи стандартний термін придатності вакцин на півроку, є великий ризик, що до цього моменту вакцина просто "не доживе".

На думку Курпіти, якщо темпи вакцинації залишатимуться на поточному рівні, то владі потрібно буде шукати інші шляхи для збільшення кількості вакцинацій.

"Для цього потрібно буде переглядати етапність, групи, вносити зміни в календар вакцинацій, Шукати цільові програми по окремих областях або територіях, які можуть стати виходом із ситуації", - додає Курпіта.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред