2021 рік для України став непростим у енергетиці - за цей рік був повністю добудований газопровід Північний потік-2, за допомогою якого Газпром здатний скоротити обсяг транзиту газу через Україну до Європи. Плюс до всього непроста ситуація склалася і на ринку електроенергії, оскільки раніше українцям, хоч і пообіцяли не підвищувати і навіть знизити тарифи, фактично їх підвищили.
Главред дізнавався у експертів, з якими проблемами в енергетиці зіткнеться Україна у 2022 році, чи чекати українцям загострення енергетичної кризи і як це може вплинути на комунальні тарифи.
Найстабільнішим у 2022 році буде ринок нафтопродуктів - тут особливих коливань і форс-мажорів не намічається. Якщо, звичайно, це не буде відбуватися на європейському ринку, тобто не буде кардинально змінюватися вартість нафтопродуктів, а також якщо буде зберігатися стабільність гривні.
Але найцікавіше буде відбуватися в газовому, електричному і вугільному секторах. Багато чого буде залежати від того, чи збережеться транзит російського газу по українській ГТС, тому що з високою ймовірністю в наступному році можна прогнозувати запуск Північного потоку-2. Швидше за все, це відбудеться навесні, хоча, з урахуванням напруженої ситуації з енергоносіями в ЄС, це може статися і раніше.
Якщо запуск СП-2 відбудеться, ціни на газ до кінця опалювального сезону зафіксуються на рівні близько 500-550 доларів за 1000 кубометрів, і, можливо, до літа, вони знову підуть вниз і опустяться до 300 доларів.
Є питання і стосовно обсягів транзиту газу. Повністю зупинений він, імовірно, не буде, але може істотно скоротитися, після чого виникне проблема з тим, яким чином Україні імпортувати газ. Тобто наскільки працездатною залишиться схема так званого віртуального реверсу і який обсяг по ній можна буде закупити, а також чи буде перехід на прямі довгострокові контракти. А оскільки з поточного опалювального сезону Україна ризикує вийти практично з порожніми сховищами газу, то для нормального проходження опалювального сезону Україні потрібно буде закачати в сховища не менше 10 мільярдів кубів (а може і більше).
Цілком імовірно, що транзит українською ГТС впаде вдвічі. Тобто Газпром буде виконувати свої фінансові зобов'язання і оплачувати контрактні потужності, але при цьому обсяги можуть бути нижче передбачених поточним контрактом в 40 мільярдів кубометрів.
І це зниження може позначитися на тарифах. З урахуванням прогнозу за ціною в 500-550 доларів, ціна на газ у 2022 році, при самому оптимістичному сценарії як мінімум може збільшитися вдвічі. При песимістичному вона може бути ще вищою через прив'язку цін до європейського ринку. Власне, цей сценарій вже реалізується в промисловості, яка платить по 40 доларів за куб - в цьому випадку можна говорити про ціну для населення в 15-17 гривень за кубометр.
У 2022 році в сфері електроенергії багато чого буде залежати від того, в якому стані вона вийде з поточного опалювального сезону, а також від того, з яким фінансовим результатом закінчать цей рік основні гравці ринку. Ми вже бачили, що Енергоатом звертався до регулятора з проханням не підвищувати тариф на розподіл, але, незважаючи на це, тариф все одно був переглянутий, через що Енергоатом попередив про виникнення фінансових проблем. Крім того, багато чого буде залежати і від тарифів для "зеленої" генерації і розрахунками з цією галуззю (тим більше, що тут також є політичні причини).
Глобально нас чекає подальша політизація галузі в цілому. І, судячи з торгів на біржі і тих заяв, які робили в уряді, можна прогнозувати зростання тарифу для населення від 2 до 2,5 гривні з мінімізацією соціальних обсягів (субсидій), які пропонує уряд. Власне, історія зі скасуванням пільгового тарифу в 90 копійок за кіловат і повернення нового "зниженого" тарифу в 1,44 гривні це красномовно підтверджують.
Цей прийом застосовуватимуть і надалі - в середині літа, щоб не нагнітати ситуацію в суспільстві, тариф на електроенергію можуть встановити на рівні 2,5 гривні, після чого його "знизять" до 2 гривень і "забудуть" про тих, хто опалює електроенергією, як це зробили у 2021 році. Тим більше, що вже зараз граничний економічно обґрунтований тариф називають на рівні 3,5 гривні.
Іншими словами, сукупно в газовій та енергетичній сфері українців чекає зростання тарифів - це і буде ключовою тенденцією наступного року. Тим більше, що для цього є об'єктивні причини у вигляді цін на газ, вугілля (тут же - проблема падіння видобутку, особливо на державних шахтах).
Україна, як і весь європейський континент, вже знаходиться в стані енергетичної кризи. Вона стає все помітнішою з урахуванням ціни, які ми спостерігаємо в платіжках, та інформації про цінові стрибки на газовому ринку. Тому якщо літак вже увійшов в зону турбулентності, залишається лише один варіант - пройти через неї з мінімальними втратами.
Відповідно, опалювальний сезон 2021-2022 року Україна пройде більш-менш спокійно, незважаючи на безліч апокаліптичних прогнозів. А ось наступний зимовий період дійсно стане серйозним випробуванням.
Оскільки навряд чи ситуація на газовому ринку і глобально, і регіонально фундаментально покращиться, ми зіткнемося з проблемою створення запасу газу на наступну зиму. Тому що цей сезон ми багато в чому проходимо завдяки невикористаному повністю обсягу газу з попереднього сезону, який залишився в газосховищах і який ми зараз використовуємо, закупивши по імпорту невеликі обсяги газу через його високу ціну. Наступного року газ буде не менш дорогим, відповідно, знадобиться як мінімум удвічі більше грошей для того, щоб вийти на рівень наповнення газосховищ на рівні понад 18 мільярдів кубометрів. Тим більше, що після цієї зими газосховища будуть спрацьовані по максимуму, чого не було в минулому сезоні. А крім того, де взяти гроші на газ, виникне ще одна проблема - де брати такі обсяги газу в разі, якщо на європейському ринку збережеться дефіцит.
Також є і проблема з вугіллям, причому вона є не тільки в поточному сезоні, а була і в попередньому. Сподіваюся, що в 2022 році уроки двох попередніх років будуть враховані і запас буде створений належним чином. Хоча і з цим теж можливі проблеми, тому що якщо збережеться висока ціна на газ, то дорогим буде і вугілля, адже його будуть палити більше з огляду на те, що це дешевше, ніж опалювати газом.
Тому 2022 рік не тільки в Україні, але і в Європі може ознаменуватися тимчасовим відкатом до вугілля внаслідок кризи на газовому ринку, що суперечитиме голосно оголошеному Єврокомісією "зеленому пакту".
І через це Україні теж буде непросто, не кажучи вже про те, як складуться справи з ринковими перетвореннями. У цьому сезоні були знайдені можливості для компенсації, що суперечать ринковим підходам, тобто не підвищувати тарифи на газ для побутових споживачів. Але це-лише ситуативний вихід з положення, тому що якщо газ дорожчатиме, то державна компанія, яка продаватиме його собі в збиток, просто не витримає цього навантаження, і їй врешті-решт доведеться повертатися до ринкового ціноутворення.
Тому 2022 рік обіцяє бути турбулентним. Тому що визначати ціну буде не Нафтогаз. І якщо на Банковій вже пішли по лінії популізму, то там і далі будуть рухатися в тому ж напрямку. Тому не виключено, що Нафтогаз змусять підписати новий меморандум, однак тоді доведеться вирішувати питання з його субсидуванням з державного бюджету на закупівлю газу, тому що інакше Нафтогаз збанкрутує.
Особливо, у разі запуску Росією "Північного потоку-2" і зупинки транзиту газу через Україну - тоді підвищення тарифів буде неминучим. Звичайно, можна приймати популістські рішення і закони, але ці антиекономічні рішення не змінять природу економіки. Якщо спробувати їх переломити - отримаємо варіант Венесуели.
І якби зараз не вдавалися до популізму, то в наступному році тарифний стрибок був би менш відчутним, тому що майбутнє можливе підвищення буде бити не тільки по гаманцю українців, а й витягувати гроші з кишень платників податків.
Можна скільки завгодно тикати пальцем в небо, переконуючи, що газопровід не буде працювати або навпаки - дати початку його роботи тут не важливі. Хороша новина для України в тому, що СП-2 досі знаходиться в зоні невизначеності, і зміна уряду в Німеччині призвела до зміщення акцентів. Але так чи інакше, Росія продовжує докладати зусиль разом зі своїми лобістами в Європі для запуску газопроводу в експлуатацію в найближчі місяці, що може бути подано як "порятунок" Європи від холоду.
Тому сподіваючись на краще, Україні варто готуватися до гіршого. Росіяни, безперечно, можуть піти шляхом припинення транзиту через Україну, але вони можуть платити за контрактний обсяг, що теж буде відповідати російській політиці осушення газового ринку Європи, щоб тримати максимально високі ціни.
Проблеми в енергетиці незмінні - ті, що існують, не вирішуються і навіть поглиблюються.
Перша проблема-відсутність будь-якого розуміння енергетики владою як єдиного об'єкта управління. Тобто якщо щось відбувається, слід якась реакція влади, але ніхто не розбирається в причинах того, чому так сталося. Відповідно, немає ніякого стратегічного розуміння і планування.
Друга проблема - незавершеність переходу від адміністративної моделі енергетичних ринків до власне ринкової. Ця незавершеність полягає в тому, що держава чіпляється за уламки старої моделі - встановлює якісь спецзобов'язання, втручається в роботу ринку тощо, причому робить це економічно необґрунтовано. Адже, наприклад, закон про ринок газу був прийнятий ще в 2015 році, а Ринку в європейському розумінні немає досі. Відповідно, цей період дозволяє учасникам ринку, які займають положення, близьке до монопольного, використовувати це у власних цілях.
Третя проблема-відсутність прогнозних енергетичних балансів. Тобто немає розуміння того, скільки потрібно і яких саме ресурсів, як сьогодні, так і на найближчий час. Саме тому час від часу виникає дефіцит з тим чи іншим ресурсом причому завжди чомусь раптово.
Ще одна проблема-низька надійність енергопостачання. Ця проблема обумовлена недоліком високоманеврених потужностей в електрогенерації, відсутністю практично по всій країні дублюючих систем, які повинні взяти на себе управління в разі збоїв, старінням обладнання систем, 80% яких вже відпрацювали свій ресурс і відсутність резервів і запасу потужності.
Крім того, присутній і непрофесіоналізм осіб, які приймають рішення, тому що керівники енергетичних підприємств в більшості своїй не мають ніякого відношення до енергетичної галузі (як, втім, і представники центральної влади).
І якщо ці проблеми існують і приймаються неефективні рішення, це веде до збільшення ризиків переривання поставок енергоресурсів, аварійних відключень, що в принципі може привести до розвалу об'єднаної енергетичної системи.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
