РФ готує новий наступ: Зеленський оцінив загрозу з Білорусі та розкрив проблеми Кремля

Про що йдеться у матеріалі:

• Чи є загроза наступу з Білорусі
• Яка ситуація на фронті та чи є загроза наступу РФ на Суми
• Чого чекати від візиту спецпредставників Трампа
• Чи загрожує Україні дефіцит ППО

23 квітня 2026 року президент України Володимир Зеленський провів чергове спілкування з журналістами, яке відбулося на тлі одразу кількох паралельних процесів — посилення бойових дій, очікування нових санкцій проти Росії та активізації дипломатичних зусиль навколо можливих переговорів.

Главред зібрав основні заяви президента України.

Чи є загроза наступу з Білорусі

Коментуючи загрозу можливого нового наступу з боку Білорусі на територію України Зеленський зазначив, що в російських окупантів є "дуже багато різних, хворих і фантастичних ідей".

"Тому не дуже хочеться, щоб Білорусь була втягнута в ці фантастичні ідеї, щоб вони перетворились в страшну реальність", - зазначив він в коментарі журналістам.

Яка ситуація на фронті

Російська сторона стверджує, що нещодавно захопила понад 700 квадратних кілометрів української території та повністю окупувала Луганську область, однак, за словами президента України, ці заяви не відповідають дійсності.

"Цей наратив, вони (росіяни, - ред.) постійно просувають всюди, що вони захоплюють нашу територію. Однак, навіть партнери, яким постійно говорили, що Росія начебто виграє, вже розуміють, що Росія не виграє цю війну", - стверджує глава держави.

Він пояснив, що ситуація на лінії фронту залишається складною: українські військові щодня відбивають численні атаки та витримують значний тиск. Водночас, якщо враховувати як втрати, так і звільнені території від початку року, перевага наразі не на боці Росії, а на боці України.

Президент наголосив, що бойові дії мають динамічний характер, адже окремі позиції можуть втрачатися через потужні удари, але водночас інші ділянки вдається відновлювати. Саме тому, за його оцінкою, Україна не програє у цій війні.

"За останні 10 місяців ми знаходимося в найстабільнішій формі, але все одно розуміємо, що хлопцям дуже складно, розслабитися неможливо. Ми будемо підтримувати нашу армію як тільки можемо. Треба більше грошей, щоб все відновилося, розблоковувалося, давати більше грошей на дрони, щоб FPV та інших бомберів було у хлопців на фронті більше. Ми все це можемо забезпечити. Потрібно більше грошей і швидкі, дуже швидкі рішення", - наголосив він.

Чи є загроза наступу РФ на Суми

Також він прокоментував заяви про можливий наступ російських військ із власної території в напрямку Сумської області, зазначивши, що такі наміри можуть існувати або навіть готуватися, проте наразі вони не реалізуються через нестачу сил у противника, який зазнає значних втрат.

"Це вже статистика, це вже константа. Кожен місяць з початку цього року 30-35 тисяч на місяць (йдеться про втрати російських військ, - ред.)", - сказав він.

Україна готує новий обмін полоненими

Президент України повідомив, що контакти з американською стороною тривають, наразі вони відбуваються у форматі телефонних та онлайн-перемовин із регулярними обмінами позиціями, і цей напрямок залишається надзвичайно важливим для України.

"Як ви бачили скільки людей ми останнім часом, незважаючи на те, що тристоронньої зустрічі офлайн не було, але було повернення наших полонених. Зараз ми очікуємо ще на один обмін, дай Боже, щоб все вийшло", - анонсував він.

Чого чекати від візиту спецпредставників Трампа

Коментуючи можливий візит американських представників до Києва, він зазначив, що очікує їхнього приїзду, оскільки особисті зустрічі дозволять перейти від дистанційного спілкування до предметного обговорення деталей завершення війни.

"На сьогодні питання №1 для нас війна в Україні. Питання №1 для американців війна - в Ірані. Але Україна також є серед пріоритетних тем, ми про це проговорювали з переговорною групою. Очікуємо на зустріч", - вказав він.

Про "полегшене" членство України в ЄС

Коментуючи повідомлення західних медіа про можливу ініціативу Франції та Німеччини щодо надання Україні символічного членства в ЄС без права впливу на бюджетні рішення, президент України наголосив, що такий формат країну не влаштовує.

Він висловив вдячність усім європейським партнерам і лідерам, зокрема Німеччині, Франції, Польщі та Румунії, які підтримують швидку інтеграцію України до Євросоюзу та шукають шляхи її прискорення, але підкреслив важливість справедливого підходу в цьому процесі.

"Україна безумовно захищає Європу. І захищає Європу не символічно, а реально. Гинуть люди. Захищає всім, чим може, своєю силою. Це всі визнають. Ми захищаємо спільні європейські цінності. Я вважаю, що ми заслуговуємо на повноправне членство в ЄС", - наголосив він.

Президент також зазначив, що попри наявність викликів і різних дискусій, на технічному рівні як у європейських інституціях, так і серед українських структур, відповідальних за євроінтеграцію, продовжується обговорення можливих форматів членства України в ЄС.

"Я хотів би попередити, передусім, наші українські інституції, не шукайте, будь ласка, символічне членство в ЄС для України. Я це не підтримую, народ це не підтримує. Найголовніше, наші люди. Нам достатньо вже символічних союзів. Будапештський меморандум – символічні гарантії безпеки. НАТО – символічний шлях до НАТО. Ми заслуговуємо на повноправне членство в різних союзах. Безумовно, і в Європейському Союзі", - додав він.

Кредит 90 мільярдів євро для України – на що підуть кошти

Президент України наголосив, що отримання кредиту ЄС на 90 мільярдів євро є для країни одним із ключових пріоритетів. Водночас він підкреслив важливість розблокування 20-го пакета санкцій і подальшої роботи над новими обмеженнями, зокрема посилення тиску на російську енергетику та так званий тіньовий флот.

"Перший транш, на який ми розраховуємо, ми будемо наближати, як зможемо, як можна швидше, щоб ми до кінця травня — початку червня отримали гроші", - розповів він.

За його словами, ці кошти необхідні насамперед для зміцнення обороноздатності, розвитку внутрішнього виробництва озброєння та закупівлі дефіцитної зброї у партнерів. Окрім цього, фінансування планують спрямувати на соціальну підтримку населення, а також на виробництво дронів і систем радіоелектронної боротьби.

"Тому працюємо і над наступними санкціями, віримо в те, що все буде розблоковано. Україна зробила все, що обіцяла, в терміни, які обіцяла", - підсумував він.

Президент України заявив, що розблокування європейського пакета допомоги на 90 мільярдів євро та ухвалення 20-го пакета санкцій проти Росії стане потужним інструментом тиску на Москву.

Це, за його словами, продемонструє, що Україна й надалі отримуватиме стабільну фінансову та політичну підтримку від ЄС. Також він висловив сподівання, що Сполучені Штати повернуться до санкційної політики, яка діяла до загострення ситуації на Близькому Сході.

Про удари по Росії

Окремо президент підкреслив, що відповіді України на удари по енергетичній інфраструктурі є дзеркальними — українські сили завдають ударів по найбільш чутливих для Росії об’єктах. За його словами, втрати РФ уже обчислюються десятками мільярдів.

"Це критичні втрати для Росії. Так, війна в Ірані трошки їм допомогла заробити на енергоносіях, але не критично. Вони не вирівняють свій дефіцит, не зможуть з цієї ситуації, з цієї війни отримати бенефіти", - вказав він.

Він наголосив, що Росія не припиняє атакувати українську енергетику та цивільне населення, тому Україна й надалі цілитиме по ключових енергетичних і військово-промислових потужностях противника, зокрема тих, що забезпечують виробництво зброї.

"Ми розуміємо, що вони страждають через це. Ми розуміємо, що це один із шляхів як тиснути на Росію", - додав він.

Чи загрожує Україні дефіцит ППО

Президент України повідомив, що постачання озброєння зі США триває і не було зупинене, за що він подякував партнерам. Він зазначив, що Україна підтримує постійний контакт із переговорниками та розраховує на продовження діалогу зі США, зокрема й у тристоронньому форматі.

Водночас він наголосив, що в межах програми PURL існує дефіцит, зокрема у сфері протиповітряної оборони. Попри підписання значного пакета допомоги з Німеччиною, ці домовленості більше розраховані на стратегічне посилення, тоді як нагальні потреби необхідно покривати іншими джерелами. У цьому контексті підтримка США через програму PURL залишається важливою, і Україна вдячна всім країнам, які долучаються до її фінансування.

"Що стосується системи ППО (йдеться про створення української системи ППО, - ред.), як я і сказав, ми працюємо. Я би не обмежувався тим, що ми будемо працювати з європейцями, тому що вони фінансують цей проект. Тут питання, що над ППО, над українським або Україно-європейським або просто це буде називати нашим вітчизняним ППО. Ми будемо працювати з європейськими країнами, у яких є сильні кампанії. Це і Норвегія, і Німеччина, і Нідерланди. Ми ще хочемо проговорити це питання зі Швецією. Я збираюся це зробити трішки пізніше. Дай Боже, щоб нам вдалося", - повідомив президент.

Коли має відбутись зустріч Зеленського і Петера Мадяра

Президент України повідомив, що вже публічно привітав Петра Мадяра з перемогою на виборах. Він зазначив, що зараз у країні триває процес зміни влади, і після його завершення дипломати обох сторін визначать формат подальшої комунікації та зустрічей, зокрема щодо розвитку добросусідських відносин.

"Я дійсно бажаю, щоб в нас було добре сусідство. Я це абсолютно підтримую. Підтримую народ Угорщини і дуже хочу, щоб були прекрасні відносини, сильні, добрі, взаємовигідні відносини між угорським народом і українцями. І будемо все для цього робити. Я впевнений, що як тільки буде можливість, ми зустрінемось з новим прем'єром міністром Угорщини", - повідомив він.

Зеленський наголосив, що майбутня співпраця має базуватися на взаємній повазі та врахуванні національних інтересів кожної сторони. Саме на таких засадах, за його словами, і будуватимуться стабільні та конструктивні відносини між державами.

Вам також може бути цікаво:

• ЄС розблокував пакет допомоги Україні на 90 мільярдів євро - на що підуть кошти
• Долар раптово злетів вгору, а євро подешевшав: новий курс валют в Україні
• "Складніша ціль": експерт попередив про нову небезпеку "Шахедів"

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред