Путін підбив підсумки переговорів з Сі Цзіньпіном та Трампом і "накинувся" на Україну

19 листопада 2026, 14:18оновлено 19 листопада, 15:31
google news Підпишіться
на нас в Google
Путін розповів, що обговорювали з Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном на саміті в Китаї та пригрозив України новими руйнівними атаками.
Путін підбив підсумки переговорів з Сі Цзіньпіном та Трампом і 'накинувся' на Україну
Що сказав Путін після переговорів у Китаї / Колаж: Главред

Про що йдеться у матеріалі:

  • Про що домовилися Трамп, Путін і Сі в Китаї
  • Чому Путін відмовився від переговорів про перемир'я після ударів по мосту
  • Які вимоги Кремль висунув Україні та Європі

Російський диктатор Володимир Путін уперше прокоментував результати тристоронніх переговорів із президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном, які відбулися 19 листопада 2026 року в Китаї. Він заявив про нібито досягнуте взаєморозуміння щодо міжнародних питань, знову звинуватив Україну в розв'язанні війни та пригрозив болючою відповіддю на удари по Кримському мосту. Крім того, глава Кремля висунув умови завершення війни, висловився проти територіальних поступок Росії та розповів про можливу участь Європи в подальших переговорах.

відео дня

Главред з'ясував, про що заявив Путін після переговорів із Трампом і Сі в Китаї та які вимоги висунув Україні й Європі.

Що Путін заявив про результати переговорів із Трампом і Сі

Після завершення тристороннього саміту російський президент вийшов до журналістів і розповів про перебіг зустрічі. Путін охарактеризував переговори як корисні та висловив сподівання, що нинішній формат спілкування лідерів трьох держав матиме продовження. За його словами, сторони змогли обговорити широкий спектр міжнародних питань і знайти спільне розуміння щодо окремих напрямів.

Російський диктатор також наголосив, що особливістю зустрічі стала можливість вільної дискусії після офіційних виступів. Він назвав проведення такого саміту окремою сторінкою в історії дипломатії.

"Що буде далі, ніхто не знає. Лише Господь Бог знає, що буде далі. Але мені дуже хотілося б, щоб ця зустріч мала продовження. Хоча б у тому сенсі, що під час звіряння годинників щодо низки ключових напрямів, на мою думку, ми досягли якщо не домовленостей, то принаймні взаєморозуміння. Передусім це стосується історичного значення та інших питань. Раніше таких зустрічей не було, а тепер вона відбулася. І це, безумовно, певна сторінка в історії дипломатії", - заявив Путін.

Путін назвав тристоронній саміт дуже корисним, а дискусію між учасниками - відвертою. Він також підкреслив, що зустріч не була формальним дипломатичним заходом для публічної картинки, а передбачала серйозну роботу.

"Саміт лідерів РФ, КНР і США - це не картинка, а серйозна робота. Усі погоджуються, що такий формат корисний", - зазначив воєнний злочинець.

Водночас Путін не став обіцяти регулярного проведення подібних зустрічей. Він не виключив продовження тристороннього формату Росія - Китай - США, однак зазначив, що не ставить перед собою надзавдань і такі саміти не обов'язково відбуватимуться на постійній основі.

Путін підбив підсумки переговорів з Сі Цзіньпіном та Трампом і 'накинувся' на Україну
Позиція Китаю щодо війни РФ проти України / Інфографіка: Главред

Які міжнародні питання обговорювали Трамп, Путін і Сі

Розповідаючи про зміст зустрічі, Путін перерахував кілька напрямів, які, за його словами, порушували лідери трьох держав. Зокрема, йшлося про майбутнє Організації Об'єднаних Націй, міжнародну безпеку та питання нерозповсюдження зброї масового знищення.

Російський дикитатор пояснив, що всі три держави є постійними членами Ради Безпеки ООН, тому обговорення можливих змін у роботі організації було одним із напрямів переговорів. Також він згадав про свободу судноплавства та діяльність міжнародних інституцій.

"Що ж до того, про що ми говорили, то, по суті, це мало чим відрізнялося від самого пленарного засідання. Однак, з огляду на те, що всі наші країни є постійними членами Ради Безпеки ООН, ми, звісно, говорили про можливе реформування Організації Об’єднаних Націй і розширення її потенціалу. Ми всі визнаємо, що це необхідно робити, пристосовуючи роботу цієї універсальної організації до реалій сьогодення", - розповів російський диктатор.

СОВБЕЗ ООН инфографика
Рада безпеки ООН / Інфографіка: Главред

Серед інших тем Путін назвав запобігання поширенню ядерної зброї, дотримання міжнародного морського права та питання, пов'язані з діяльністю Міжнародного кримінального суду.

"Ми говорили про питання безпеки в найширшому розумінні цього слова, про недопущення поширення зброї масового знищення, зокрема ядерної зброї. Обговорювали деякі проблеми, пов’язані зі свободою судноплавства. Ми підтримуємо дотримання всіх норм міжнародного морського права", - заявив Путін.

Водночас російський президент розкритикував Міжнародний кримінальний суд, стверджуючи, що його рішення нібито виходять за межі юридичної компетенції. Також він повідомив, що під час зустрічі порушувалося питання демократії та різних підходів до її розуміння.

"Загалом усі погодилися. Ми, наприклад, обговорювали питання демократії. А що таке демократія? Що це взагалі таке? Це ліберальний порядок, який певні кола свого часу намагалися й досі намагаються нав'язати всьому світу за власними правилами", - сказав російський диктатор, щодо якого Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт.

Чи погодилася Росія на американські компроміси щодо України

Від міжнародних питань Путін перейшов до теми можливого завершення війни проти України. Російський диктатор згадав переговори в Анкориджі та заявив, що американська сторона нібито запропонувала певні компромісні рішення, на які Москва погодилася. Водночас він поставив під сумнів готовність Києва та європейських держав підтримати відповідні пропозиції.

Путін стверджував, що саме позиція України та Європи залишається перешкодою для просування запропонованого американцями варіанта. Конкретних деталей цих домовленостей російський президент не навів.

"США запропонували компроміси щодо України, РФ погодилася на них в Анкориджі, але питання полягає в тому, чи захочуть Київ і Європа на них погодитися", - заявив воєнний злочинець Путін.

Пізніше він уточнив, що, на його думку, Україні для завершення війни потрібно погодитися на компроміси, які пропонувалися ще до зустрічі в Анкориджі. Таким чином російський президент фактично повторив вимогу до Києва прийняти умови, запропоновані раніше.

Путін підбив підсумки переговорів з Сі Цзіньпіном та Трампом і 'накинувся' на Україну
Аляска / Інфографіка: Главред

"Якщо Україна хоче завершити конфлікт, нехай погоджується на компроміси, запропоновані ще до зустрічі в Анкориджі", - заявив російський диктатор.

Водночас Путін заявив, що Росія нібито не має бажання продовжувати збройний конфлікт в Україні. Однак відповідальність за можливе припинення бойових дій він переклав на українську сторону.

"Росія не має жодного бажання продовжувати збройний конфлікт в Україні, але все залежить від України", - наголосив Путін.

За його словами, Москва не бачить непереборних перешкод для досягнення домовленостей, якщо всі сторони визнають реалії та погодяться на компроміси. При цьому конкретних кроків, на які готова піти сама Росія, він не назвав.

Чому Путін знову звинуватив Україну в розв'язанні війни

Окрему частину пресконференції Путін присвятив виправданню російської агресії проти України. Російський диктатор знову використав пропагандистську риторику про нібито відповідальність Києва за початок бойових дій на Донбасі. Він також заявив, що Москва протягом восьми років намагалася врегулювати ситуацію, а рішення про визнання так званих Донецької та Луганської народних республік ухвалила лише після відмови української влади від виконання мирних домовленостей.

Путін повторив російську пропагандистську тезу про державний переворот у Києві та звинуватив українську владу в початку військової операції на південному сході країни. Такі твердження є частиною російської версії подій і не змінюють факту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

"Якщо говорити про українську кризу, то все почалося з перевороту - державного перевороту в Києві. Почалося з того, що нова влада розпочала військову операцію в тих регіонах південного сходу України, які не визнали результатів цього перевороту. Ми вісім років, вісім років намагалися врегулювати цю кризу на тодішньому південному сході України. Вісім років. І всі ці вісім років київський режим проводив там певні військові заходи, фактично розпочавши війну на південному сході України", - заявив Путін.

Далі російський президент перейшов до пояснення рішення Москви про визнання так званих "ДНР" (террористическая организация. - ред.) і ЛНР. Він стверджував, що це сталося після публічних заяв українського керівництва про небажання виконувати мирні домовленості.

"А коли вони публічно, як усі, мабуть, добре пам’ятають, заявили вустами своїх перших осіб, що не збираються виконувати жодних мирних домовленостей, лише після цього ми визнали на той момент невизнані нові республіки - Донецьку та Луганську", - сказав російський диктатор.

Також Путін знову використав Статут ООН для виправдання російських дій на Донбасі. Він стверджував, що проголошення незалежності окупованих територій нібито відповідало міжнародному праву.

"Хочу ще раз нагадати: люди, які проживали на цих територіях і проживають там зараз, зробили це в повній відповідності до першої статті Статуту Організації Об’єднаних Націй. Вони діяли цілком відповідно до міжнародного права", - заявив Путін.

За його версією, саме після визнання так званих республік Росія уклала з ними договори про взаємну допомогу, а потім розпочала військові дії.

"Отже, лише після цього, і то через певний час, через вісім років, ми визнали їхню незалежність, уклали з ними договір про взаємну допомогу й почали надавати їм цю допомогу в межах нашого міждержавного договору. Ось із чого почався конфлікт. Не ми розпочали війну, та й узагалі ми жодної війни не починали. Але протягом восьми років там тривали бойові дії, фактично війна, а ми лише намагаємося її завершити", - заявив російський президент.

Водночас у цій версії подій, викладеній Путіним, залишається принципове питання: якщо Москва вважала проголошення незалежності так званих "ДНР" (террористическая организация. - ред.) і ЛНР законним ще у 2014 році, чому Росія визнала ці утворення лише 21 лютого 2022 року, за три дні до початку повномасштабного вторгнення? Відповіді на це питання під час своєї промови Путін не надав.

Що Путін заявив про територіальні поступки та Донбас

Окремо російський президент висловився щодо територіального питання, яке залишається одним із головних предметів суперечок у переговорах про завершення війни. Путін дав зрозуміти, що Москва не збирається відмовлятися від власних територіальних претензій, однак водночас заговорив про можливість компромісів.

"Ми нічим жертвувати не збираємося, ми збираємося шукати компроміси. Мені здається, що вони цілком можливі. Я вже, відповідаючи на одне з попередніх запитань, говорив, що життя змінюється, і тому повертатися до певних ситуацій, які були на початку 90-х років, мабуть, безглуздо. Так само безглуздо деяким нашим партнерам по переговорах шукати можливості посунути нас туди, куди ми вже ніколи не переїдемо", - заявив Путін.

Крім того, російський президент висловився про частину Донбасу, яка залишається під контролем України. Він назвав безглуздим прагнення української сторони ще певний час утримувати решту 10% Донбасу, які не перебувають під контролем Росії.

Тимчасово окуповані території України
Тимчасово окуповані території України / Інфографіка: Главред

Чи готова Росія допустити Європу до переговорів щодо України

Ще одним важливим питанням після тристороннього саміту стала участь європейських держав у майбутніх переговорах про завершення війни. Путін повідомив, що Сполучені Штати наполегливо просять Росію погодитися на залучення представників Європи до переговорного процесу. Москва, за його словами, готова обговорювати такий формат, але спочатку хоче зрозуміти позицію європейських країн.

Російський президент наголосив, що питання європейської безпеки неможливо розглядати без участі самої Європи. Водночас він заявив, що Москва має визначити, з якими пропозиціями європейські представники готові приїхати на переговори.

"Нам потрібно зрозуміти, з чим Європа прийде на ці переговори. Тому ми запропонували європейцям приїхати до Москви, щоб визначити їхню позицію. Після цього ми вирішимо, у якому форматі продовжуватимемо діалог щодо України", - заявив Путін.

Він також підтвердив, що Росія визнає право України на безпеку, але одразу додав умову, яка фактично пов'язує це право з інтересами Москви.

"Україна, як і Росія, має право на безпеку, але не на шкоду безпеці нашої країни", - заявив російський президент.

Путін також сказав, що безпека України має бути частиною загальної системи європейської безпеки. Він назвав дивною ситуацію, коли питання безпеки Європи обговорюють без участі європейських держав.

Водночас російський диктатор не став говорити про конкретні гарантії безпеки для України. Натомість він повернувся до питання можливих поступок і заявив, що Москва не збирається жертвувати власними інтересами.

Чи загрожує Росія війною Європі та що Путін сказав про НАТО

Під час спілкування з журналістами Путін також прокоментував побоювання європейських держав щодо можливого російського нападу в майбутньому. Він заперечив наміри Москви вступати у військове протистояння з Європою та назвав попередження про такі сценарії безпідставними.

Російський президент заявив, що Москва нібито не планує війни з європейськими країнами, зокрема у 2030 році. Водночас він дорікнув європейським політикам за постійні заяви про російську загрозу.

"Росія не має наміру вступати у воєнний конфлікт із Європою", - заявив Путін.

Він назвав розмови про підготовку Росії до війни з європейськими державами нісенітницею та закликав європейців припинити те, що назвав "політичною діареєю".

"РФ не готується до жодної війни з Європою у 2030 році, але постійно чує з боку ЄС про такі плани", - заявив він.

Крім того, Путін заявив, що жителі європейських країн нібито не підтримують мілітаризацію та не хочуть воєнного протистояння з Росією. За його словами, нормалізація відносин між Москвою та європейськими столицями потребуватиме зміни політичних підходів.

Російський диктатор також висловив думку, що без зміни політичних еліт у низці європейських країн відновити нормальні відносини з Росією не вдасться.

Як Путін хоче відновлювати відносини Росії з Європою

Розвиваючи тему європейської безпеки, російський президент заявив, що перед спільною роботою на міжнародних майданчиках потрібно спочатку налагодити нормальний двосторонній діалог із європейськими державами. Зокрема, він згадав про можливість взаємодії в межах G20.

Путін дав зрозуміти, що Москва не хоче обговорювати міжнародні питання з європейськими країнами без попереднього визначення їхньої позиції. За його словами, спочатку необхідно зрозуміти, чого саме хочуть європейські уряди від майбутніх переговорів.

"Спочатку потрібно налагодити нормальний діалог із Європою, а вже потім працювати з нею на різних майданчиках, зокрема в межах G20", - заявив російський президент.

Він також повідомив, що Москва запропонувала європейським представникам приїхати до Росії для обговорення їхніх підходів до завершення війни. Після цього Кремль нібито визначатиметься з подальшим форматом переговорів.

Водночас Путін заявив, що нинішні тристоронні переговори Росії, Китаю та США не мають на меті підпорядкувати собі інші держави. За його словами, учасники формату шукають взаємоприйнятні рішення.

"Формат РФ - КНР - США не має на меті підпорядкувати собі інших. Країни шукають взаємоприйнятні рішення", - додав воєнний злочинець.

Путін підбив підсумки переговорів з Сі Цзіньпіном та Трампом і 'накинувся' на Україну
G-20 / Інфографіка: Главред

Чим Путін пригрозив Україні після ударів по Кримському мосту

Відповідаючи на запитання про атаки та пошкодження Кримського мосту, російський диктатор заявив, що вважає її виключно цивільним об'єктом. Він також запевнив, що Росія нібито давно не використовує міст для транспортування військової техніки, боєприпасів і навіть нафтопродуктів.

Путін повідомив, що Москва розглядала можливість домовленостей щодо припинення ударів по окремих об'єктах. Однак після атак на Кримський міст, за його словами, переговори з цього питання більше не проводитимуться.

"Так. Ну що ж, по-перше, хочу сказати, що Кримський міст - це виключно цивільний об’єкт. До речі, вже досить давно я дав відповідну пряму вказівку: ми не використовуємо Кримський міст ані для перевезення військової техніки, ані для транспортування боєприпасів. Ми навіть нафтопродукти не перевозили через міст. Це виключно цивільний об’єкт", - заявив російський президент.

Далі Путін згадав попередні атаки на російську інфраструктуру та танкери в Чорному морі. Він стверджував, що Україна нібито погрожувала завдати Росії значної шкоди протягом 40 днів, а російська сторона відповіла дзеркальними діями.

За його словами, російські удари завдали значно більшої шкоди, ніж атаки, які він приписує Україні. Водночас конкретних розрахунків або незалежного підтвердження таких порівнянь Путін не навів.

Він також повідомив, що обговорював із представниками Ради безпеки РФ можливість домовленостей щодо припинення вогню в окремих сферах. Однак атаки на Кримський міст, за його словами, змінили позицію Москви.

"І тепер звідусіль лунають заклики: просимо припинити, давайте домовимося, або встановімо режим тиші на морі, або не завдаватимемо ударів по енергетичній інфраструктурі. Відверто кажучи, я обговорював це питання з колегами з Ради безпеки й попросив усіх ще подумати та повернутися до нього з надією, що, можливо, нам вдасться про щось домовитися. Але після ударів по Кримському мосту домовлятися ми не будемо. Ми відповідатимемо на ці удари, і я хочу, щоб усі про це знали. Вважаю, що наші дії у відповідь, як я щойно сказав, будуть набагато болючішими, ніж те, що київський режим зробив із мостом", - пригрозив російський диктатор.

Путін окремо підтвердив, що Росія не планує домовлятися про припинення вогню після атак на Кримський міст, а відповідь Москви буде значно болючішою.

Путін підбив підсумки переговорів з Сі Цзіньпіном та Трампом і 'накинувся' на Україну
Кримський міст / Інфографіка: Главред

Чи відновлять Кримський міст після пошкоджень

Окремо російський президент прокоментував технічний стан Кримського мосту та перспективи його відновлення. Він розповів, що споруда складається з автомобільної та залізничної частин, які, за його словами, зазнали різного ступеня пошкоджень.

"Що ж до самого мосту, то ми, звісно, його відновимо. Насправді там два мости - автомобільний і залізничний. Автомобільному завдали серйозних пошкоджень, а залізничний, наскільки я знаю, уже відновили. За сучасних засобів ураження, зокрема високоточних, зробити це не так уже й складно", - заявив Путін.

Водночас російський президент дав зрозуміти, що головним питанням для Кремля є не лише відновлення пошкодженої інфраструктури, а й подальші військові дії у відповідь.

"Питання полягає у діях у відповідь. Вони будуть. Нам намагаються приписати всю, перепрошую, провину за те, що відбувається", - додав він.

Що Путін заявив про "нову Ялту" та перемогу над "неонацизмом"

Ще однією темою, яку Путін порушив після переговорів, стало можливе формування нового міжнародного порядку. Відповідаючи на запитання про так звану нову Ялту, російський президент звернувся до історичних подій 1945 року та післявоєнного устрою світу.

Путін заявив, що не бачить нічого поганого в Ялтинській конференції, під час якої лідери СРСР, США та Великої Британії обговорювали післявоєнний порядок. Водночас він використав цю історичну паралель для просування російської риторики про боротьбу з так званим неонацизмом.

"Що ж до нової Ялти, то знаєте, а що поганого було в Ялті? По-перше, у Ялті зафіксували перемогу над нацизмом. Я не був би проти й вважаю, що було б правильно зафіксувати перемогу над неонацизмом, щоб ішлося про викорінення самих ідеологічних коренів ксенофобії, русофобії та інших фобій", - заявив російський диктатор.

Чи поїде Путін на саміт G20 у США

Наприкінці спілкування з журналістами російський президент торкнувся питання своєї можливої участі в майбутньому саміті G20, який має відбутися у США. Путін розповів, що Дональд Трамп повторно запросив його на цей захід.

Російський диктатор подякував американському президенту за запрошення, однак не підтвердив, що особисто приїде до Сполучених Штатів. За його словами, остаточного рішення щодо участі поки немає.

Путін також пояснив, що часті закордонні поїздки не завжди для нього комфортні. Водночас він запевнив, що Росія буде гідно представлена на міжнародному заході.

Він повідомив, що питання його особистої участі на саміті G20 у США залишається відкритим, а остаточне рішення російський президент поки не ухвалив.

Саміт Трампа, Сі та Путіна не стане новою Ялтою: Розумний назвав причини

Зустріч Трампа, Сі Цзіньпіна та Путіна не призведе до нового переділу світу, однак може посилити тиск на Україну. Для російського диктатора головним результатом стане символічне повернення до кола світових лідерів. Про це повідомив політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Гринченка Максим Розумний в інтерв'ю Главреду.

Експерт відкинув порівняння переговорів із Ялтинською конференцією 1945 року.

"Ніхто нікого не переміг у світовій війні, жодного союзництва між цими трьома силами немає. Ніхто не малюватиме нову карту, оскільки немає ані сили, ані волі, ані потенціалу нав'язувати щось іншим народам. Це буде просто картинка", - наголосив Розумний.Що отримає Путін від переговорів

Для російського диктатора участь у саміті матиме передусім символічне значення після років міжнародної ізоляції.

"Для Путіна це нарешті хоч якесь геополітичне досягнення останніх років - знову ж таки, на рівні телевізійної картинки. Його прийняли у високе коло. Виглядає так, ніби ізоляції, яка почалася після вторгнення, більше немає, а він - один із трьох, хто вирішує долю світу", - пояснив експерт.

Читайте також:

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти