Чому країни НАТО не збивають у себе ракети і "шахеди": пояснення експертів

Протягом недавніх масованих атак по Україні Росія кілька разів перевіряла на міцність ППО країн-сусідів. Так, крім того, що одна з російських ракет порушила повітряний простір Польщі і там її вирішили не збивати, запущені з РФ ракети і "шахеди" в ніч на 29 березня також опинилися в Молдові та Румунії.

Однак незважаючи на те, що інцидентів стає дедалі більше, НАТО продовжує вперто мовчати та ігнорувати небезпеку. Главред розбирався, у чому причина відсутності реакції, і які загрози це несе Україні.

• Ракети на Молдову не долетіли?
• У Румунії впав "шахед" з Ірану?
• Польща стежила за ракетою, але не збила
• Не збивають і сподіваються на Україну

Ракети на Молдову не долетіли?

Уночі 29 березня моніторингові канали заявляли про те, що частина ракет, запущених Росією, перетнули повітряний простір Молдови. Як заявив речник Повітряних сил ЗСУ Ілля Євлаш, російські ракети летіли в напрямку населеного пункту Ожеве, проте не було даних про перетин ними кордону Молдови.

Однак у прикордонній поліції Молдови зазначили, що патрулі на КПП Окниця, Атаки, Косеуць і Сорока чули щонайменше три вибухи на території України. Пізніше влада України підтвердила, що в районі міста Новодністровська, розташованого неподалік від кордону з Молдовою, відбулися три пуски ракет.

"Системи спостереження і моніторингу повітряного простору не виявили жодного несанкціонованого перетину повітряного простору Молдови. Це також підтвердила українська влада", - повідомили в прикордонній поліції країни.

До слова, уламки російських засобів ураження в Молдові знаходили й раніше. Зокрема, уламки ракет знаходили двічі - у селі Кіцкани на одній із присадибних ділянок, а також в озері біля села Фірледень за 35 кілометрів від Кишинева. Також у Молдові кілька разів знаходили й уламки "шахедів" у прикордонні, проте в усі рази Молдова лише висловлювала стурбованість.

У Румунії впав "шахед"з Ірану?

Аналогічна ситуація зі знайденими уламками відбувається і в країнах-членах НАТО.

29 березня Міноборони Румунії повідомило про знайдені фрагменти безпілотника на сільськогосподарських угіддях у повіті Бреїла, за 23 км від кордону з Україною.

За даними військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, унаслідок нещодавнього обстрілу в Румунії впали уламки саме іранського "шахеда", а не російського.

"До речі, до Румунії прилетів "світленький" Shahed-136 із номером 592. Світлі Shahed-136 виготовляє саме Іран, оскільки Росія фюзеляжі своїх "Гераней" під час виробництва одразу фарбує в чорний колір. Це черговий доказ того, що без іранських поставок Росія не обходиться", - зазначив Коваленко.

Зазначимо, що до цього уламки безпілотників влада Румунії вже кілька разів виявляла на своїй території. У ніч на 4 вересня 2023 року один із дронів вибухнув на березі Дунаю за 14 кілометрів від прикордоння, а вибух було видно на відеороликах, які публікували в соцмережах. Через кілька днів у Румунії було знайдено фрагменти ще одного дрона в районі села Плауру.

Тоді президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що виявлення нових фрагментів безпілотників, подібних до тих, що використовуються російськими військовими, на румунській території поблизу кордону з Україною, свідчить про неприйнятне порушення суверенного повітряного простору Румунії.

"Я рішуче засуджую цей інцидент, спровокований російськими атаками на українські порти на Дунаї", - наголосив Йоганніс, однак жодних заходів у відповідь ні Румунія, ні країни НАТО не вжили.

Рекомендуємо:

Чому Польща злякалася збити російську ракету: експертний розбір

Польща стежила за ракетою, але не збила

Як уже писав Главред, раніше, в ніч на 24 березня, під час атаки росіян на Львівську область одна з ракет залетіла в повітряний простір Польщі в районі населеного пункту Осердув Люблінського воєводства і перебувала там 39 секунд. Польські військові піднімали в повітря авіацію і за допомогою системи радіолокації відстежували траєкторію подальшого руху польоту, але не збили її.

Як зазначив представник Оперативного командування Збройних сил Польщі, підполковник Яцек Горишевський, російську ракету не збили, бо розуміли, що вона залишить повітряний простір Польщі, а спроба збити ракету становила б ризик для місцевого населення.

У відповідь на інцидент, Польща викликала російського посла, але Росія у властивій їй манері пропустила це повз вуха, оскільки Варшава нібито "не надала доказової бази".

Нагадаємо, що цей випадок на території Польщі з початку повномасштабного вторгнення в Україну далеко не єдиний. Так, 15 листопада 2022 року на території Польщі поблизу кордону з Україною, в районі села Пшеводув упала ракета, внаслідок чого загинули двоє людей. Офіційні особи Польщі та Європейського союзу пізніше заявили, що вибух, імовірно, був спричинений українською ракетою ППО, але відповідальність за це лежить на Росії.

Не збивають і сподіваються на Україну

Як розповів Главреду керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, основна причина того, що європейські країни не реагують, полягає в надії на те, що саме Україна зіб'є російські "подарунки" на своїй території.

"Вони думають, що атакують не їхні об'єкти, а об'єкти на території України. Але це хибне сприйняття, оскільки Росія таким чином проводить розвідку і заодно перевірку того, наскільки далеко вона може зайти. І наступного разу, коли буде необхідно, росіяни щось запустять, і це вже падатиме на потрібну їм ціль. Тому вкрай недалекоглядно думати, що ракета, яка залетить до Румунії чи Польщі, повернеться в Україну", - зазначив Мусієнко.

І додав, що рішення про збиття російських ракет і безпілотників з боку країн-членів НАТО залишається суверенним правом цих держав. І передача рішення Брюсселю, як у випадку з Польщею, яка очікує на консолідоване рішення Альянсу, схожа на спробу зняти з себе відповідальність і не хоче ухвалювати самостійного рішення.

"Сумніваюся, що НАТО ухвалить консолідоване рішення. Все одно відповідальність буде на урядах цих країн, куди прилітатимуть ракети або "шахеди". Якщо ракета не впаде або вразить об'єкт на території цих країн, то навряд чи ситуація докорінно зміниться", - вважає експерт.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред