Підпишіться 
Про що йдеться у матеріалі:
- Чи справді дрон мало не збив літак Зеленського під час вильоту з Молдови
- Де впав російський дрон і як далеко він був від аеропорту Кишинева
- Навіщо насправді Росія могла спрямувати дрон у повітряний простір Молдови та Румунії
Літак президента України Володимира Зеленського затримали в аеропрту Кишинева через вторгнення російських безпілотників у повітряний простір Молдови. Вже після цього норвезький прем'єр Йонас Гар Стьоре заявив про загрозу збиття українського літака.
Главред з'ясував, чи загрожував російський дрон літаку Зеленського в небі над Молдовою.
Чи справді дрон мало не збив літак Зеленського під час вильоту з Молдови
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре в ефірі громадського телеканалу NRK повідомив, що літак президента України Володимира Зеленського під час підготовки до вильоту з Молдови ледь не зіткнувся з дроном. Інцидент стався у вівторок, 8 вересня, коли український президент прямував до Осло на похорон короля Норвегії Харальда V.
"Його літак ледь не був збитий дроном, коли він збирався злітати з Молдови. Ось з якою реальністю він стикається", - сказав Стьоре, передає Reuters.
Норвезький прем'єр також розповів, що під час візиту Зеленському не вдалося повноцінно відпочити. Президент України, за його словами, всю ніч отримував повідомлення про наслідки нових російських атак і відстежував ситуацію в Україні.
Згодом Стьоре відвідав разом із Зеленським церемонію похорону короля Норвегії Харальда V в Осло. Після завершення заходів президент України залишив країну.
Після резонансної заяви Йонаса Гара Стьоре Канцелярія прем'єр-міністра Норвегії оприлюднила важливе уточнення. У відомстві підтвердили сам факт безпілотної загрози в повітряному просторі Молдови 8 вересня, але не заявили, що російський дрон наблизився до президентського борту.
"У повітряному просторі над Молдовою була загроза від дронів, яка затримала літак Зеленського на шляху до Осло. Саме з такими загрозами він живе щодня. Невідомо, наскільки близько дрони перебували до його літака", - пояснили в офісі Стьоре.
Паралельно з поясненнями норвезької Канцелярії міністр фінансів Норвегії та колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що особисто чув від Зеленського розповідь про події в Молдові. Він підтвердив, що виліт українського президента не відбувся за початковим графіком через безпекову ситуацію.
Столтенберг не став розкривати деталі, які почув від Зеленського, однак визнав, що президентський рейс зіткнувся з реальною небезпекою.
"Коли ми з ним зустрічалися, він розповів нам про те, що сталося вчора ввечері. Я не хочу розкривати всі подробиці, але його виліт було затримано, а літаку загрожувала небезпека. Але найголовніше, що він знайшов час і доклав зусиль, щоб приїхати на похорон", - сказав Столтенберг.
Чому Молдова затримала виліт літака Володимира Зеленського
Молдовський уряд пояснив причину затримки рейсу без прив'язки до версії про цілеспрямоване переслідування президентського літака. Речник уряду Думитру Чорич повідомив, що повітряний простір закрили після виявлення російського безпілотника, аби захистити всі літаки, які перебували в небі або готувалися до польоту.
"З цієї ж причини літак президента України Володимира Зеленського вилетів з аеропорту Кишинева із затримкою", - заявив Чорич.
В уряді Молдови зазначили, що рішення було ухвалене для захисту літаків, які на той момент перебували в небі або готувалися до виконання рейсів. Через обмеження затримали три вильоти та посадку чотирьох літаків.
Де впав російський дрон і як далеко він був від аеропорту Кишинева
За даними молдовської влади, приблизно після 17:20 з'явилося підтвердження падіння та вибуху безпілотника поблизу села Старі Михайляни в Ришканському районі. Місце падіння розташоване приблизно за 160 кілометрів від міжнародного аеропорту Кишинева, після чого обмеження на використання повітряного простору скасували.
У свою чергу Міністерство оборони Молдови повідомило, що близько 16:20 8 вересня в повітряному просторі країни був зафіксований безпілотник типу Shahed. Він рухався в напрямку Кишинева, після чого залишив територію Молдови через Унгенський район.
За даними молдовського оборонного відомства, перший етап перебування безпілотника в повітряному просторі країни тривав приблизно 17 хвилин. Поява російського БПЛА стала безпосередньою причиною для запровадження обмежень у небі.
Згодом безпілотник повторно увійшов до повітряного простору Молдови з боку Румунії. Після цього він упав поблизу села Старі Михайляни, що стало підставою для остаточного зняття обмежень на використання повітряного простору.
Внаслідок падіння та вибуху виникли чотири окремі пожежі. При цьому, за даними правоохоронних органів, серед цивільного населення постраждалих не було.
Молдовські фахівці виявили уламки БпЛА та зафіксували характеристики, подібні до російських ударних дронів Shahed/Geran, які Москва масово застосовує у війні проти України.
Президентка Молдови Майя Санду заявила, що вторгнення російських дронів становить серйозну небезпеку для життя людей, а також засудила удар Росії по пункту пропуску на українському кордоні.
Чи був літак Зеленського в повітрі одночасно з російськими БПЛА
Українська сторона після появи повідомлень про нібито загрозу ураження літака Зеленського дала значно стриманішу оцінку ситуації. Джерело AFP в Офісі президента України назвало твердження про прямий ризик для глави держави перебільшенням.
В ОП підтвердили, що в Молдові справді оголошували тривогу через проникнення безпілотника до молдовського та румунського повітряного простору.
"У Молдові була тривога, коли дрон увійшов у молдовський і румунський повітряний простір", - зазначив співрозмовник агентства.
Джерело в Офісі президента України повідомило Суспільному, що українська сторона стежила за рухом російських безпілотників і не дозволяла президентському літаку почати політ, доки ситуація залишалася небезпечною.
За даними ЗМІ, коли президентський борт мав вирушити до Осло, у повітряному просторі регіону перебували два російські БПЛА. Українська сторона чекала, поки цілі зникнуть із засобів спостереження, і лише після цього літак отримав можливість продовжити маршрут.
"Літак президента України Володимира Зеленського не перебував у повітрі одночасно з російським дроном, який 8 вересня залетів у повітряний простір Молдови. Українська сторона стежила за безпілотником і чекала, поки він зникне з радарів, - і лише після цього літак вилетів до Осло", - повідомило джерело в Офісі президента.
За наявними даними, один із БПЛА о 16:20 перетнув українсько-молдовський кордон в Одеській області та попрямував у бік Молдови. О 16:38 він увійшов у повітряний простір Румунії та заглибився приблизно на 70 кілометрів.
Близько 17:04 безпілотник знову повернувся до повітряного простору Молдови.
"О 17:15 його локаційно втратили в районі села Стурзень, імовірно, дрон упав", - повідомило джерело в ОП.
Українська сторона також розглядала можливість залучення винищувачів F-16 для ураження БПЛА, однак цього не знадобилося. За даними AirNavRadar, літак Зеленського залишив повітряний простір Молдови о 17:30.
Яка була ціль зальоту дрона в Молдову
Попри офіційні застереження щодо остаточних висновків, посол Молдови у США Владислав Кульмінський припустив, що інцидент може мати ознаки спланованої дії. В інтерв'ю кореспонденту CNN він звернув увагу на обставини появи безпілотників у молдовському небі в момент перебування президента України в аеропорту.
Водночас дипломат наголосив, що розслідування ще триває, тому стверджувати про конкретну ціль російського БПЛА передчасно. Він не заявив, що молдовська влада вже встановила спробу атаки на Зеленського.
"Ми не віримо в те, що безпілотники з реактивним двигуном просто так залітають на територію Молдови з метою спостереження, коли літак президента України перебуває на землі в аеропорту", - сказав Кульмінський.
Посол додав, що влада ще не може сказати, чи був безпілотник спрямований саме проти українського президента. Однак він нагадав, що маршрут закордонних поїздок Зеленського та використання ним повітряного простору Молдови є відомими.
Чи був інцидент провокацією з боку Росії
Версію про навмисний характер інциденту окремо висунув колишній міністр оборони Молдови Анатолій Шалару. В ефірі Еспресо він описав маршрут безпілотника та рішення молдовської влади закрити повітряний простір після його появи.
"8 вересня реактивний дрон "Шахед" залетів в повітряний простір Республіки Молдова, пролетів повз міжнародний аеропорт міста Кишинів і наша влада закрила повітряний простір і через це декілька літаків не могли злетіти", - сказав Шалару.
Колишній міністр також розповів, що безпілотник після польоту над Молдовою опинився в повітряному просторі Румунії.
"Цей дрон полетів далі, обійшов повітряний простір Румунії, де він знаходився приблизно пів години. Потім він повернувся знову в повітряний простір Молдови, і на півночі Молдови він впав у полі. Розпочалася пожежа, згоріло декілька гектарів", - розповів ексміністр.
Чи був літак Зеленського під загрозою зіткнення з дроном
Анатолій Шалару припустив, що поява БПЛА в районі активного цивільного авіасполучення могла створити небезпечний сценарій для президентського рейсу.
Ексміністр оборони Молдови пов'язав появу безпілотника з ширшою політикою тиску Росії на Молдову та припустив, що однією з цілей могла бути дестабілізація ситуації в країні. На його думку, закриття повітряного простору стало фактором, який не дозволив розвитку найгіршого сценарію.
"І ми вважаємо, що це була провокація Росії, яка хоче дестабілізувати ситуацію в Молдові. Напевно, літак президента України був під загрозою, тому що якби він встиг злетіти, то могла би статися біда", - заявив колишній міністр оборони Молдови.
Він також припустив можливість зіткнення літака з безпілотником.
Навіщо Росія могла спрямувати дрон у повітряний простір Молдови та Румунії
Шалару також висунув версію, що маршрут дрона міг бути обраний для перевірки можливостей оборони двох держав. На його думку, російська сторона могла прагнути змусити молдовські та румунські військові структури реагувати на проникнення БПЛА та оцінити швидкість їхніх дій.
За словами ексміністра, рух дрона створив необхідність підняти по тривозі сили обох країн.
"А цей дрон спеціально його відправили так, щоби підняти по тривозі і румунську, і молдовську армії. Тому що Румунія прийняла F-16, які слідкували за тим дроном, щоб він випадково не впав десь у населеному пункті", - пояснив він.
Шалару зазначив, що подібні випадки проникнення російських БПЛА на територію Молдови вже траплялися раніше. На його думку, останнім часом такі інциденти почастішали, що може свідчити про посилення тиску на країну.
Ексміністр також згадав російські удари поблизу прикордонних районів та заяви Москви щодо можливого транзиту вантажів через територію Молдови.
"І останнім часом це почастішало, в тому числі цей удар по Старокозачому", - сказав Шалару.
Окремо колишній міністр оборони звернув увагу на політичний аспект російських звинувачень на адресу Молдови. За його словами, Москва намагається створювати враження, що Кишинів нібито порушує нейтральний статус країни та бере участь у підтримці України.
На думку колишнього міністра оборони Молдови, військові та інформаційні провокації можуть бути частиною ширшого тиску Москви на молдовське суспільство. Шалару заявив, що Росія вже втручалася у політичні процеси країни та підтримувала проросійські сили.
Ексміністр пов'язав нинішню активність із періодом кількох виборчих циклів, які Молдова має пройти. У його оцінці Кремль зацікавлений у тому, щоб використати тему безпеки, війни та нейтралітету країни для політичного впливу.
"І тому вони зараз звинувачують нас в перемозі, в тому, що ми порушуємо нейтралітет, але, звичайно, їхня кінцева ціль - це перемога проросійських партій на місцевих виборах у наступному році і у нас уже вже запустилась така ланка виборів з трьох циклів: місцеві, президентські та парламентські. І Росія готується", - заявив він.
Шалару також нагадав про попередні випадки, коли молдовська влада заявляла про російське втручання та фінансування проросійських політичних сил.
"У нас було доведено те, що Росія втручалася в наші вибори, те, що фінансувала проросійські партії, проросійських кандидатів. Багато з них уже зараз за гратами, багато хто отримав реальні терміни. І деякі проросійські партії заборонила, але Росія продовжує, тому що за їхніми рішеннями Молдова є наступною ціллю після України", - підсумував ексміністр оборони Молдови.
Який був маршрут реактивного дрона, який порушив повітряний простір Молдови
Аналітики Інституту вивчення війни звернули увагу на тривалість і маршрут польоту російського безпілотника. За їхніми даними, 8 вересня БПЛА перебував у повітряному просторі Молдови та Румунії трохи менше години.
Міністерства оборони Молдови та Румунії зафіксували його рух із боку України через територію Молдови, далі через Румунію та згодом назад до Молдови.
"Офіційні звіти Румунії та Молдови щодо траєкторії польоту безпілотника та часових показників його переміщень підтверджують припущення, що він був реактивним", - зазначили в Інституті вивчення війни.
Аналітики також звернули увагу на зростання використання Росією реактивних безпілотників типу "Герань". При цьому ISW не зміг самостійно підтвердити твердження окремих відкритих джерел про те, що конкретний апарат був "Герань-4".
Чи могла Росія навмисно створити загрозу президентському літаку
Після появи різних офіційних версій військовий експерт, льотчик-інструктор і полковник запасу ЗСУ Роман Світан розглянув можливий задум російської сторони. Він вважає, що Москва потенційно має достатньо джерел інформації, щоб відстежувати активність навколо аеродромів та загальні переміщення важливих повітряних бортів.
Світан в ефірі Radio NV наголосив, що російська розвідка могла використати інформацію про підготовку президентського рейсу для створення провокації. При цьому він не вважає, що наявні дані дозволяють говорити про реальну технічну можливість дрона гарантовано атакувати конкретний літак.
"Тому немає нічого дивного в тому, що росіяни могли, в принципі, підготувати провокацію", - сказав Світан.
На його думку, головним ефектом такого епізоду могла бути не безпосередня атака на борт, а примус аеродрому зупинити роботу та створити атмосферу невизначеності для цивільної авіації.
Чому поява дрона біля аеродрому може бути психологічним тиском
Військовий експерт Роман Світан окремо звернув увагу на вплив подібних інцидентів на роботу аеропортів. Навіть без прямої атаки по літаку поява безпілотника в районі цивільного аеродрому може призвести до припинення вильотів, зміни маршрутів та застосування спеціальних процедур безпеки.
На думку військового експерта, саме створення хаосу та страху може бути одним із ключових завдань подібної операції. Особливо це стосується ситуацій, коли Росія прагне продемонструвати можливість впливати на цивільну авіацію за межами України.
"Це в чистому вигляді провокація, навряд чи там, припустимо, дрон міг би якось пошкодити сам літак. Тобто це дуже складно в цьому сенсі, хоча з точки зору фактичного управління - довести до жаху, тобто змусити аеродром ввести план "килим", зупинити вильоти, - це серйозний психологічний тиск, однозначно", - пояснив Світан.
Експерт також припустив, що Росія могла використати ситуацію як елемент інформаційно-психологічного впливу перед важливими міжнародними поїздками українського керівництва.
Читайте також:
- Росія готує удар балістикою по заходу України: що відомо про нову ракету та її цілі
- Чи зрушить переговорний процес з місця: що змінив візит Віткоффа і Кушнера
- Зеленський розкрив умови компромісу з Росією: що привезли Віткофф і Кушнер до Києва
Про джерело: Reuters
Reuters - британське агентство новин і постачальник даних про фінансові ринки, що надає інформаційні повідомлення газетам та іншим засобам масової інформації, пише Вікіпедія.
Reuters вважається одним із найбільших у світі міжнародних новинних агентств. Агентство існує з середини XIX століття
У Reuters працюють понад 14 000 співробітників у 91 країні світу. Серед них близько 2300 журналістів, а також фотокореспондентів і відеооператорів. Загалом агентство має 197 бюро, які працюють по всьому світу.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
