Що сказав Гончар:
- Конфлікт між Іраном та Ізраїлем відбивається на ситуації в Україні
- Ситуація на Близькому Сході виснажує арсенали озброєння, які необхідні Україні
- Підвищення цін на нафту може покращити становище Росії
Загострення між Іраном та Ізраїлем напряму впливає на ситуацію в Україні. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар.
За його словами, для України дуже важливо, щоб Іран, як і вся вісь зла, був знищений, адже він є союзником країни-агресорки Росії і допомагав їй багато у чому, зокрема шахедами.
Однак це лише одна сторона медалі. Адже водночас події на Близькому Сході відволікають увагу Східної Європи від агресії Росії проти України, причому не лише у політико-дипломатичному плані, а й у матеріальному.
"Бойові дії Близькому Сході виснажують арсенали певних засобів поразки, які потрібні нам. Я вже наводив приклад підривників для засобів ППО, які замість того, щоб прийти до нас, потрапили до Близького Сходу, тому що були перенаправлені Сполученими Штатами. Тому й у матеріальному плані загострення між Іраном та Ізраїлем відволікає увагу від нас і забирає частину тієї допомоги, яка могла б чи мала бути спрямована нам", - пояснив Гончар.
Окрім цього загострення між Іраном та Ізраїлем призводить до підвищення цін на нафту у найбільшому нафтовому хабі планети - Перській затоці. Це грає на руку Росії, адже її бюджет напряму залежить від цін на нафту: чим вони вищі, тим більше пролонговується здатність країни-агресорки воювати проти України.
Водночас пропагандисти розганяють інформацію, нібито нафта може піднятися у ціні до більш як 100 доларів, чи навіть 350. Хоча насправді зараз на ринку ситуація не така критична і працює механізм стримуючої дипломатії.
"Гадаю, тут спрацьовує Китай, якому високі ціни на нафту не потрібні. Росії потрібні, а Китаю – ні. А Китай таки є головним партнером Ірану, як, до речі, і Саудівської Аравії та багатьох країн Перської затоки", - додав він.
Війна Ізраїлю проти Ірану - останні новини
Нещодавно стало відомо, що високопоставлені представники США готуються до можливого завдання удару по Ірану найближчими днями, що є ознакою того, що Вашингтон готує інфраструктуру для прямого вступу в конфлікт із Тегераном.
Напередодні Ізраїль здійснив чергову повітряну атаку по території Ірану. Внаслідок неї було знищено штаб-квартиру внутрішньої безпеки Ірану - головну репресивну зброю іранського диктатора.
Нагадаємо, Главред писав, що 1раніше Іран здійснив чергову ракетну атаку на Ізраїль, вибухи лунали в багатьох районах країни. Під ударом був Тель-Авів і місто Хайфа, де розташований нафтопереробний завод, великий порт і військово-морська база.
Більше новин:
- Наді мною висіла плита: мешканець пошкодженого будинку в Києві розповів, як зміг вижити
- "Карма": Безугла накинулась на Тополю після удару росіян по його домівці
- "РФ отримала все, що могла": які 3 країни допомагають Росії воювати
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
