
Головне з новини:
- США стрімко виснажують стратегічні арсенали
- Війна з Іраном б’є по боєзапасах
- Європа й Азія лишаються менш захищеними
Сполучені Штати опинилися перед наймасштабнішим виснаженням своїх боєприпасів за десятиліття - війна з Іраном, що триває з кінця лютого, вже з’їла критичну частину стратегічних запасів.
За даними The New York Times, лише крилатих ракет великої дальності США витратили понад 1100 одиниць, причому йдеться про озброєння, створене насамперед для потенційного конфлікту з Китаєм.
Масштабні витрати ракет і бомб
Пентагон підтверджує, що американські війська вразили понад 13 000 цілей, але реальна кількість використаних боєприпасів значно більша - авіація та артилерія часто завдають повторних ударів по одному об’єкту.
У матеріалі NYT наголошується:
"Війна з Іраном значно вичерпала глобальні запаси боєприпасів американських військових і змусила Пентагон терміново перекидати бомби, ракети та іншу техніку на Близький Схід з командувань в Азії та Європі".
Особливо відчутними стали втрати:
- Понад 1000 Tomahawk - у 10 разів більше за річні закупівлі.
- Понад 1200 Patriot - кожна вартістю майже 4 млн доларів.
- Понад 1000 Precision Strike та ATACMS - запаси впали до "тривожного" рівня.
- Близько 1100 JASSM‑ER - малопомітних ракет великої дальності, після чого залишилося лише близько 1500 одиниць.
Білий дім поки не називає офіційних цифр, але дві незалежні групи оцінюють витрати США у 28–35 млрд доларів за 38 днів - майже 1 млрд доларів щодня.
США доведеться обирати, кого захищати в першу чергу
За нинішніх темпів виробництва відновлення запасів може тривати роками. Це означає, що Вашингтон змушений вирішувати, де саме підтримувати військову присутність і які регіони тимчасово послабити.
Європа: зниження готовності до стримування Росії
У Пентагоні визнають, що війна з Іраном вже вдарила по обороноздатності східного флангу НАТО. Найбільші втрати:
- розвідувальні та ударні безпілотники;
- скорочення навчань і тренувань;
- зниження можливостей для наступальних операцій у Європі.
Це створює ризики для стримування потенційних російських атак.
Азія: перекидання сил з Тихого океану
Ще до початку війни США перенаправили авіаносну групу USS Abraham Lincoln з Південно-Китайського моря на Близький Схід. Пізніше:
- з Азії перекинули два експедиційні корпуси морської піхоти (приблизно 4400 військових);
- передислокували сучасні системи ППО для захисту від іранських ракет і дронів.
Адмірал Семюел Папаро визнав лише одне:
"У складів зброї є кінцеві межі".
Що це означає для глобальної безпеки
Війна з Іраном стала першим конфліктом, який одночасно виснажує американські арсенали в темпах, небезпечних для інших театрів - Європи та Азії. США опинилися перед дилемою: або збільшувати виробництво, або переглядати пріоритети розміщення сил.

Війна в Ірані - новини за темою
Як повідомляв Главред, 17 квітня міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повідомив про відкриття Ормузької протоки для судноплавства на період дії режиму припинення вогню.
Видання Politico писало, що президент США Дональд Трамп посилює дипломатичні зусилля щодо припинення війни з Іраном, і сигналом цього стало оголошене ним тимчасове перемир’я між Ізраїлем і Ліваном.
Трамп раніше також говорив, що конфлікт в Ірані фактично добігає кінця. За його словами, ситуація опинилася під контролем після перекидання американських сил, що дозволило запобігти отриманню Іраном ядерної зброї.
Вас може зацікавити:
- Перший транш з 90 млрд євро уже в дорозі: коли та скільки грошей отримає Україна
- Війна Росії з НАТО: розкрито ймовірні напрямки російського штурму
- Трамп не проти: США можуть запросити Путіна на саміт G20 — WP
Про джерело: The New York Times
The New York Times - американська щоденна газета, базується в Нью-Йорку. The New York Times висвітлює внутрішні, національні та міжнародні новини, а також містить статті, звіти про розслідування та огляди. Як одна з найстаріших газет у Сполучених Штатах, вона є однією з головних газет країни. Станом на 2023 рік The New York Times отримала 137 Пулітцерівських премій, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
