
Про що йдеться в оновленій стратегії з нацбезпеки США - основні пункти:
- Завершення війни в Україні визнається пріоритетом
- НАТО більше не має бути Альянсом, який "постійно розширюється"
- Відносини з Росією мають стати "стабільними"
США оприлюднили оновлену стратегію національної безпеки, у якій одним із головних завдань названо завершення війни в Україні. Крім того Вашингтон прагне, аби НАТО не сприймався як блок, що безперервно розширюється, а відносини з Росією мають стати "стратегічно стабільними". Про це йдеться у стратегії національної безпеки, оприлюдненій на сайті Білого дому.
У стратегії з нацбезпеки наголошено, що ключовим інтересом США є зупинення бойових дій в Україні та формування моделі післявоєнної відбудови, яка забезпечить державі довготривалу стійкість. У тексті використано формулювання "українська війна" без згадки про російську агресію.
"Сполучені Штати не можуть дозволити жодній країні стати настільки домінуючою, щоб вона могла загрожувати нашим інтересам. Ми будемо співпрацювати з союзниками та партнерами для підтримки глобального та регіонального балансу сил, щоб запобігти появі домінуючих супротивників", — зазначається у тексті.
Документ також підкреслює необхідність змінити сприйняття НАТО. Тепер США прагнуть, щоб альянс більше не вважався постійно розширюваною структурою, а Європа брала на себе більшу відповідальність за власну оборону. Водночас у стратегії згадується про суперечності між Вашингтоном і частиною європейських чиновників, яких американська сторона вважає дедалі частіше такими, що ігнорують або порушують демократичні норми.
У документі підкреслюється, що відносини Європи з Росією найближчими роками потребуватимуть активного дипломатичного втручання США, які мають сприяти створенню умов для стратегічної стабільності на всьому євразійському просторі та зменшити ризик нового масштабного конфлікту між РФ та європейськими країнами.
Вашингтон прагне відновити "стратегічну стабільність" у відносинах із Росією та створити умови для безпеки на євразійському просторі, зменшуючи ризик нового масштабного конфлікту між РФ і європейськими державами.
"Європейські союзники мають значну перевагу над Росією в плані жорсткої сили майже за всіма показниками, за винятком ядерної зброї. В результаті війни Росії в Україні відносини Європи з Росією зараз значно погіршилися, і багато європейців вважають Росію екзистенційною загрозою. Управління відносинами Європи з Росією Управління відносинами Європи з Росією вимагатиме значного дипломатичного залучення США, як для відновлення умов стратегічної стабільності на євразійському континенті, так і для зменшення ризику конфлікту між Росією та європейськими державами", — зазначається у тексті.
Крім того, США співпрацюватимуть із ЄС для посилення заходів проти крадіжок технологій, кібершпигунства та інших ворожих економічних практик.
У стратегії також робиться акцент на Індо-Тихоокеанському регіоні, який визначено як центр ключових геополітичних та економічних викликів, де очікується найбільш інтенсивне суперництво з Китаєм.
Ще одна чітка позиція стосується економічних відносин із Пекіном. Так, США планують зосередити торгівлю з Китаєм на товарах, що не мають стратегічного значення, зменшуючи залежність у критично важливих секторах.
Як Кремль маніпулює Трампом - думка експерта
Як писав Главред, у Кремлі дійшли висновку, що спроби тиснути на команду Дональда Трампа страхом не дають результату. Теперішні звернення Москви до США є елементом ширшої стратегії, у якій російська сторона робить ставку на підкуп та обіцянки вигоди для Вашингтона і особисто для Трампа. Про це зазначив експерт із міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
Він наголосив, що разом із жорсткими заявами про війну росіяни намагаються просувати серед американського істеблішменту та самого Трампа тезу про економічні переваги співпраці з Росією. Зокрема, Кремль пропонував США фактично "перехопити" в Європи заморожені російські активи на 100 млрд доларів і поділити їх навпіл з РФ.
Пролітика Трампа щодо війни Росії проти України - останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, глава Кремля Володимир Путін продовжує наполягати на своїх початкових воєнних планах щодо України й не демонструє готовності до компромісів, вказує Інститут вивчення війни (ISW).
2 грудня Стів Віткофф і Джаред Кушнер зустрічалися з Путіним для обговорення можливої мирної угоди, однак ця розмова не внесла жодних реальних змін. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк пояснив, що США прагнуть якнайшвидше завершити війну, Європа та Україна підтримують цей підхід, але Москва продовжує затягувати процес.
Попри інтенсивні контакти між США та Росією щодо припинення війни, значного поступу не досягнуто. Перед переговорами 2 грудня Путін заявив, що готовий продовжувати бойові дії проти союзників України в Європі. The New York Times зауважує, що Росія має низку внутрішніх труднощів, які впливають на війну, однак жоден із цих факторів наразі не дає США суттєвих переваг у переговорах.
Інші новини:
- Літій, вугілля та прорив на Дніпро: що робить Покровськ ціллю №1 для Кремля
- "Ситуація у Покровську важка": у ДШВ розповіли, чи є оточення міста
- Зарплата різко зросте: хто отримає 50% надбавки
Про персону: Тарас Жовтенко
Тарас Жовтенко - український політолог і безпековий аналітик, спеціаліст з міжнародної безпеки, воєнної політики, гібридних загроз і стратегій. Обіймає посаду в.о. виконавчого директора Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.
До приєднання до "Демініціатив" у 2023-му, був доцентом і запрошеним лектором у кількох українських університетах — зокрема у Національному університеті "Острозька академія" і Українському католицькому університеті.
Має досвід стажування у штаб-квартирі НАТО та штабі Об’єднаних Збройних Сил НАТО у Європі.
Коментує питання допомоги Україні, міжнародної підтримки, ризиків, пов’язаних із геополітичним тиском, а також довгострокових сценаріїв розвитку безпеки в умовах повномасштабної війни в Україні.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред