Війська РФ біля кордонів України є інструментом впливу президента Володимира Путіна на перемовини з господарем Білого дому Джо Байденом. Росія шантажує Захід, а поступки сприймаються Москвою в якості перемоги. Якщо немає очікуваної реакції, росіяни починають обмежені військові дії, після чого західний світ опиняється у важкій ситуації. Невдала реакція Заходу - позитивний сигнал для Кремля. Про це заявив колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін.
У ефірі телеканалу Україна 24 він розповів про те, що Росія не відводитиме війська від кордонів української держави, оскільки ця ситуація залишається інструментом впливу на перемовини з президентом США Джо Байденом. Російська держава влаштувала шантаж Києва і Заходу.читайте такожПутін вибухнув ультиматумом Україні щодо військ Росії біля кордонів і пригрозив "ударом у відповідь"
"Путін, якщо він розпочинає розмову з Байденом, буде тримати озброєння та війська біля нашого кордону. Це йому щось коштує, але для нього набагато важливіше можливість впливати та постійно "підживлювати" ці переговори. І Володимир Зеленський сказав, що це шантаж щодо Заходу, але це насамперед шантаж стосовно України", - зазначив Клімкін.
За його словами, метою Росії є створення безвихідного становища для Заходу. Якщо Москва бачить поступки - це перемога Кремля, якщо розвитой ситуації йде не за російським сценарієм, з'являються обмежені військові дії, і тоді обстановка для західного світу стає складною. Слабкість Заходу може стати сигналом не тільки Росії, але й Китаю. Кремль за допомогою шантажу намагається контролювати і Київ, і Захід.
"Що хоче зробити Путін? Він хоче поставити Захід на вилку. Якщо Захід йде йому на поступки – щонайменше на компроміси, – то Путін виграв. Якщо не йде, то Путін починає обмежені військові дії - і тоді Захід у складній ситуації. На відміну від 2014 року загроза зрозуміла, Захід не зумів її зупинити - тоді Захід слабкий. Причому не тільки до Путіна, але й Китаю. І Путін це добре розуміє. Шантажуючи нас і тримаючи війська біля наших кордонів, Путін хоче тримати і нас, і Захід. Тому наша безпека - це безпека Заходу", - підкреслив Павло Клімкін.
Дивіться відео ТСН - в Офісі президента розповіли про слова Байдена Зеленському щодо України в НАТО
Війська Росії біля кордонів України
Американські видання The Washington Post і Politico восени опублікували статті, в яких йшлося про стягування РФ військ до кордонів України. Журналісти оприлюднили супутникові знімки пересування військових підрозділів.
Глава Міноборони України Олексій Резніков розповів про те, що біля кордонів держави встановлено 94 тисячі російських військових. Якщо ситуація не зміниться, Росія може сконцентрувати близько 175 000 військових біля українських кордонів.
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков казав про те, що ситуація з військами РФ біля кордонів України - це, мовляв, відповідь Москви на нібито погрози НАТО своїм рубежам. У Кремлі вимагали перемовин Путіна з американським президентом Байденом щодо цього питання.
Перемовини Байдена і Путіна відбулися 7 грудня. За підсумками діалогу Байден засудив стягування Москвою військ до кордонів України, підтримав територіальну цілісність держави і не надав будь-яких обіцянок Росії щодо ситуації з експансією НАТО на схід або інтеграції Києва до Альянсу.
Президент України Володимир Зеленський не підтвердив готовність Києва відмовитися від курсу на НАТО в обмін на деескалацію ситуації на кордоні з Росією. Він підкреслив, що українська держава не вірить в будь-які гарантії Москви, яка неодноразово порушувала свої обіцянки.
Главред рекомендує:
- Війська НАТО в Україні та летальна зброя для ЗСУ: у США закликали завдати удару по планах Путіна
- НАТО "б'є" по РФ, а в Україні будуть війська Заходу: Путін розповів, чи піде Москва в атаку
- "Повернення" України і зрив курсу на НАТО: Міноборони оголосило про нове скупчення військ РФ біля кордонів
- Загроза атаки авіацією і війська РФ у Києві за 6 годин: генерал ЗСУ попередив про небезпечний сценарій
- "Автономія" Донбасу і план Путіна щодо "Мінську": Ілларіонов зробив заяву про війська РФ в України
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
