Поки Володимир Путін залишається президентом країни-агресора РФ, малоймовірно, що він буде заарештований та трибунал над ним навряд чи можливий. Про це сказала представник Держдепу з глобального кримінального правосуддя, посол США з особливих доручень глобального кримінального правосуддя Бет ван Скаак в інтерв'ю виданню Бабель.
Якщо арешт Путіна і станеться, то це буде, коли глава Кремля вже не буде президентом.
За її словами, національні суди не можуть подолати імунітет глави держави.
"Якщо він опиниться під вартою іноземного суду, МКС або української спеціальної палати, то, найімовірніше, це станеться тому, що він більше не буде главою держави", – заявила ван Скаак.
Водночас це не означає, що не можна почати розслідування, підготувати обвинувальні акти проти Путіна та інших російських чиновників, зокрема, проти чиновників Міністерства оборони Росії, які планували та здійснювали агресивну війну, але не мають імунітету.
"Ці люди повинні відповісти за злочин агресії, за будь-які військові злочини і звірства. Тому спеціальна палата для розгляду звинувачень все одно має сенс", – підкреслила представник Держдепу.
Ордер на арешт Путіна
17 березня 2023 року стало відомо про те, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. Крім Путіна орден був виданий на ім'я уповноваженого при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
Австрія готова заарештувати Путіна і передати його в Гаагу. Імунітету перед Міжнародним кримінальним судом в Гаазі немає навіть у керівників держав, резонно нагадали в австрійському Міністерстві юстиції.
В уряді прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана не бачать законних підстав для арешту Путіна, який почав криваву війну проти України. Глава апарату прем'єр-міністра Угорщини Гергелі Гуляш заявив, що країна не буде заарештовувати російського диктатора Володимира Путіна навіть після видачі відповідного ордера. Варто зазначити, що Угорщина раніше підписала і ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду.
Що таке Римський статут
Римський статут - це головний документ роботи Міжнародного кримінального суду в Гаазі. Він регулює його роботу, визначає види покарання та функції Асамблеї держав-учасниць.
Статут схвалили в 1998 році, документ набув чинності в липні 2002 року. Його підписали і ратифікували 122 країни, 31 країна лише підписала. США, Росія, Ізраїль та Північний Судан спочатку поставили свої підписи, але передумали і відкликали їх.
Статут визначає повноваження суду в Гаазі з розслідування масштабних злочинів: геноциду, злочинів проти людства, військових злочинів. Після ратифікації Римського статуту держава стає учасником Міжнародного кримінального суду, а злочини її громадян або вчинені на її території – підсудними суду в Гаазі.
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про асоціацію з ЄС у 2014 році зробити це є одним з її прямих міжнародних зобов'язань. Статут передбачає можливість, що і без ратифікації держава може визнати юрисдикцію Суду у певних справах, подавши про це належну заяву.
Україна визнала його юрисдикцію з двох питань двома заявами Міністерства закордонних справ, поданими 17 квітня 2014 року у справах Майдану і 8 вересня 2015 року – про злочини проти людяності та військових злочинів, скоєних на її території.
Інші новини:
- "Це вигідно Україні": Буданов пояснив, навіщо розкрив своїх агентів в оточенні Путіна
- "Ніколи не побачимо Путіна і Зеленського за одним столом": Кулеба висловився про переговори з РФ
- В ОАЕ задумали зустріч Зеленського і Путіна, але плани Росії проваляться - Подоляк
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
