З 1 січня в Україні запрацювала програма єЯсла, яка передбачає щомісячну грошову допомогу для компенсації витрат на догляд за дитиною. Але на практиці далеко не всі батьки, які мають потребу у програмі, можуть нею скористатися. А це, у свою чергу, викликає дискусії щодо необхідності її доопрацювання.
єЯсла – що передбачає програма
Програма "єЯсла", виплати за якою вже стартували, має на меті підтримати сім’ї з маленькими дітьми та стимулювати більш швидке повернення батьків до роботи після першого року життя дитини. Передбачається, що держава частково компенсує витрати на догляд за дитиною, щоб батьки могли поєднувати виховання з професійною діяльністю, а діти — отримувати догляд у безпечному та зручному форматі.
Простіше кажучи, "єЯсла" — це спроба допомогти родинам оплатити садочок, няню або додаткові послуги з догляду за дитиною у віці від одного до трьох років.
Отримувачами допомоги можуть бути мати або інший законний представник дитини віком від 1 до 3 років (крім прийомних батьків і патронатних вихователів), які фактично доглядали за дитиною та вийшли на роботу на умовах повного робочого часу. Ця умова є ключовою: для участі в програмі заявник повинен мати офіційно підтверджений восьмигодинний робочий день. Саме цей критерій визначає право на виплату.
Отримані кошти можна використати виключно на оплату послуг догляду за дитиною. Зокрема, це можуть бути:
- приватні заклади дошкільної освіти;
- офіційно зареєстровані няні, ФОПи або юридичні особи, що надають послуги з догляду за дітьми;
- платні послуги у комунальних або державних садочках (оплата харчування, занять у гуртках і секціях, перебування у чергових групах понад безоплатний час, а також корекційні чи розвиткові заняття, які не входять до базової освітньої програми).
Розмір допомоги становить:
- 8 000 гривень на місяць — для сімей, у яких батьки повернулися до роботи після досягнення дитиною одного року;
- 12 000 гривень на місяць — для сімей, які виховують дитину з інвалідністю.
Для отримання виплати заявник має звернутися до Пенсійного фонду України та подати:
- документ, що посвідчує особу;
- РНОКПП (за наявності);
- свідоцтво про народження дитини;
- копію або витяг з наказу про вихід на роботу на умовах повного робочого часу.
Документи також можна подати онлайн — через сервіс Дія.Шеринг, без паперових копій. Заклади та фахівці, які надають послуги догляду за дітьми в межах програми "єЯсла", мають відповідати визначеним видам економічної діяльності (КВЕД):
- 78.20 — діяльність агентств тимчасового працевлаштування. Зокрема, може охоплювати посередницькі послуги з підбору персоналу для догляду за дітьми (няні через агентства).
- 97.00 — діяльність домашніх господарств як роботодавців для домашньої прислуги. Використовується у випадках, коли сім’я офіційно оформлює няню для догляду за дитиною.
- 85.10 — дошкільна освіта. Приватні та комунальні дитячі садки, ясла, центри раннього розвитку.
- 87.90 — надання інших послуг догляду із забезпеченням проживання. Спеціалізовані заклади догляду, зокрема для дітей, які потребують додаткової підтримки (залежно від формату закладу).
- 88.91 — денний догляд за дітьми. Центри денного перебування, групи короткотривалого догляду, ясла, центри догляду без проживання.
Як розповіли у відповідь на запит Главреду у Мінсоцполітики, за січень програмою скористалися 2006 осіб. Допомога передбачена для матері, батька або іншого законного представника дитини (крім прийомних батьків і батьків-вихователів), які фактично здійснювали догляд за дитиною та вийшли на роботу в режимі повного робочого часу.
Право на виплату мають батьки, які:
- доглядали дитину;
- вийшли на повний робочий день;
- уклали договір із надавачем послуг до досягнення дитиною трьох років.
Допомога надається з місяця після досягнення дитиною одного року і виплачується до триріччя включно. Якщо звернутися протягом шести місяців із моменту виникнення права (виходу на роботу), виплату нарахують сумарно за попередні місяці — але не раніше січня 2026 року.
Заяви можна подати особисто, поштою, через портал "Дія" (за технічної можливості), через ЦНАП або уповноважених представників місцевих органів влади.
Оплата здійснюється виключно безготівково через спеціальний рахунок із режимом використання — так звану "Дія.Картку" або інший спеціальний рахунок в уповноваженому банку.
Отримані кошти потрібно використати протягом 90 календарних днів. Невикористані суми повертаються банком на рахунок Пенсійного фонду.
Скористатися можуть не всі
Однак виявилося, що на практиці програма має низку обмежень, через які значна частина сімей фактично залишається поза нею. Батьки звертають увагу на те, що програма не враховує реальні життєві обставини.
Мама 1,3-річного Луки Олена Мосендз розповіла Главреду, що хотіла скористатися програмою, щоб розвантажити бабусю, яка допомагає з вихованням онука, але стикнулася з труднощами.
"Я працюю на основному місці роботи на 0,75 ставки — це шість годин щодня. Мій чоловік служить, тож я з дитиною фактично сама. Єдина людина, яка може допомогти з доглядом у мій робочий час, — це бабуся, вона вже на пенсії. Щоранку я маю зібрати й нагодувати дитину, відвести її до бабусі, повернутися додому, відпрацювати свій день, а ввечері знову йти забирати сина. Дитині зараз рік і три місяці. Він дуже активний, і такий режим — це щоденне навантаження як для бабусі, так і для мене. А ще є побут: приготувати їжу, прибрати, купити продукти — і все це тоді, коли ти працюєш повний тиждень", — пояснює Олена.
Жінка також розглядала варіант, чи може бабуся Луки — стати муніципальною нянею, але з’ясувалося, що Олена не може взяти участь у програмі, оскільки працює не на повну ставку.
"Для мене це виглядає нелогічно й несправедливо. Крім того, я є ФОПом. Окрім основної роботи, я надаю консультаційні послуги. Сумарно моє навантаження перевищує повну ставку. Але, згідно з останніми роз’ясненнями Державної служби України у справах дітей, ФОПи не можуть брати участь у програмі — навіть якщо вони сплачують податки. Виходить парадокс: податків я сплачую більше, ніж деякі працівники з повною зайнятістю, але права на допомогу не маю", - говорить Олена Мосендз.
На її думку, сама програма, безумовно, потрібна. Але вона зовсім не враховує психологію дитини. "Моєму сину рік і три місяці, і він уже проводить без мене шість-вісім годин на день. Коли я повертаюся додому, він буквально не відпускає мене ні ввечері, ні вночі. У нас досі триває грудне вигодовування — йому важко компенсувати час без мами та без тата. Фактично мені доводиться бути для нього і мамою, і татом. Єдиний варіант, який пропонує держава в моєму випадку, — перейти з 0,75 ставки на повну. Тобто додати ще дві години роботи щодня й забрати ці дві години у дитини. Це означає повну відсутність часу на відпочинок, розвиток, гуртки чи навіть елементарні побутові справи", — резюмує Олена.
Крім того, у соцмережі зазначають, що не кожен садок підходить під цю програму.
"У ФОПа чи юрособи у документах має бути певний вид діяльності з КВЕД. Інакше гроші на карту Пенсійний фонд виплатить після місяця надання їм пакета документів, у тому числі і довідки з місця роботи (це підтверджується фактом сплати податків у скарбницю вашим підприємством), але використовувати їх можна тільки у певних випадках, як і з "єМалятком". Найближчий приватний "садок" виявляється не садочком. Вони не мають укриття, і тому ліцензії немає. Вони просто "заклад культури і спорту" і тому там розплатитися з цієї карти ви не зможете. Як і просто перевести гроші в готівку гроші", - зазначає Марія Курносенко.
Аналогічна проблема і з розміром компенсації – батьки зауважують, що визначені суми не здатні навіть частково покривати затрати на няню.
"Компенсація передбачена лише для приватного садка або няні з агентства, що робить її недоступною для багатьох батьків. Особливо в невеликих містах і селах, де таких послуг просто немає або вони надто дорогі. Не бачу сенсу в програмі в такому форматі. Набагато ефективнішими були б цільові кошти на дитячі товари харчування чи базові потреби дитини — тоді допомога була б справді відчутною та справедливою", - вважає Світлана Балог.
Є й ще одна проблема - оформлення послуги навіть для тих, хто підпадає під програму не завжди можливе з першого разу.
Як розповіла Главреду голова SaveDnipro, співзасновниця SaveEcoBot Ірина Черниш, через черги у Пенсійному фонді подати документи на оплату садочка для молодшого сина Лева, якому 2,5 роки, їй вдалося за півтора місяці.
"Мені залишилося п’ять місяців до триріччя дитини. Я подумала: навіть пів року компенсації — це приємний бонус для бюджету. Але поки що все зроблено так, що послуга фактично недоступна", - пояснює Ірина.
Жінка очікувала, що оформлення буде доступне через застосунок "Дія", однак послуги там не виявилося. Оскільки оформленням займається Пенсійний фонд, спочатку вона планувала звернутися до відділення у Голосіївському районі, однак воно виявилося тимчасово закритим. Тоді поїхала до головного управління, щоб уточнити перелік документів.
"На сайті я не знайшла чіткого переліку документів. Інформація була фрагментарною, але єдиного офіційного списку — не було. Я виділила робочий день, взяла договір із садочком, свої документи, свідоцтво про народження дитини. Приїхала — і там мені сказали, що вони цим не займаються, потрібно звертатися до сервісних центрів", - розповіла Ірина Черниш.
У сервісному центрі, за її словами, жінка побачила величезну чергу.
"Було близько 11:30. Невеликий коридор, у якому одночасно перебували до 100 людей. Люди стояли настільки щільно, що неможливо було навіть повернутися. У мене був 256-й номер. Працівниця центру одразу попередила, що цього дня потрапити на прийом майже нереально", - зауважила Ірина.
Згодом жінка дізналася про можливість запису через електронну чергу на сайті Пенсійного фонду. Проте там виникла інша проблема: на соціальну послугу передбачено 55 хвилин, тоді як система працює зі слотами по 15 хвилин. І якщо немає чотирьох вільних слотів поспіль, записатися неможливо. У підсумку вона знайшла доступний запис у Фастові — через два тижні. Водночас компенсація нараховується з моменту подання документів.
Відповідно, виникає парадокс: бажання держави допомогти є, але значна кількість сімей, особливо сімей військових, залишаються поза програмою через її негнучкість.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
