В Кремлі пригрозили новими ударами по Україні – чого чекати

29 червня 2026, 17:53оновлено 29 червня, 18:36
google news Підпишіться
на нас в Google
Кремль не має нових інструментів тиску, а вирішальними можуть стати вже найближчі місяці. Політолог пояснив, чому Росія опинилася у глухому куті.
В Кремлі пригрозили новими ударами по Україні – чого чекати
Політолог пояснив, яким може бути наступний крок Кремля / Колаж: Главред, фото: Міноборони РФ, alerts in ua, ua.depositphotos.com

Про що сказав Ігор Рейтерович:

  • Чергові погрози Лаврова є частиною терористичної стратегії РФ
  • Росія не здатна запропонувати нові механізми тиску на Україну
  • Кінець літа або початок осені можуть стати переломними у війні

Попри чергові погрози масованих ударів по Україні від глави російського МЗС Сергія Лаврова, нових принципових сценаріїв дій від Москви очікувати не варто. Росія продовжить використовувати вже відпрацьовані методи тиску, однак її можливості для ескалації залишаються обмеженими. Про це повідомив керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович в інтерв'ю Главреду.

"По-перше, від них можна очікувати істерики. По-друге, питання ударів - це не питання відповіді. Росіяни робили це й раніше. Це частина їхньої терористичної стратегії", - зазначив Рейтерович.

відео дня

Експерт також пояснив, чому, на його думку, Росія опинилася у складному становищі. Він вважає, що головною проблемою для Кремля стала відсутність можливості запропонувати нові механізми тиску, які могли б змінити ситуацію на полі бою чи вплинути на Україну.

"Тому що не можуть запропонувати нічого надзвичайно нового, нічого принципово відмінного від того, що робили раніше. Це головний момент, і він є критичним. Нам потрібно це пережити й не дати їм за допомогою старих, уже апробованих механізмів здобути якусь перевагу. Тоді ситуація надалі може дуже сильно змінитися", - наголосив він.

Окремо Рейтерович оцінив перспективи розвитку подій найближчими місяцями. На його думку, якщо нинішні тенденції збережуться, Кремль може зіткнутися з необхідністю переглянути власні підходи до війни.

"Я згоден із заявами окремих представників нашого військово-політичного керівництва, а також європейців, які кажуть, що кінець літа або початок осені можуть стати переломними. Тоді Путін може усвідомити безперспективність подальших дій. Або його оточення почне підштовхувати його до розуміння цієї безперспективності", - сказав Рейтерович.

В Кремлі пригрозили новими ударами по Україні – чого чекати
Звідки і якими типами ракет Росія атакує Україну / Інфографіка: Главред

Війна Росії проти України - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, радник міністра оборони Сергій Стерненко закликав росіян якнайшвидше залишити тимчасово окупований Крим. За його словами Крим може перетворитися на острів у зв'язку з ударами по логістичних об'єктах. Стерненко також попередив, що це може стати "найгіршим літом для Російської Федерації".

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) описали масштаб відтоку людей та проблеми логістики в окупованому Криму. Після того, як на півострові ввели надзвичайний стан на виїзді через Керченський міст утворилися черги з близько 2450 автівок.

Радник міністра оборони Сергій Бескрестнов охарактеризував внутрішні фактори, які можуть вплинути на тривалість війни. Він зазначив, що зміна настроїв Росії є ключовим внутрішнім фактором, що може прискорити завершення бойових дій.

Читайте також:

Про персону: Ігор Рейтерович

Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.

У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій "ВІКНА".

У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ "Співдружність", заступника головного редактора журналу "Національний інтерес", головного редактора "Короткого огляду інформаційного простору України".

Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти