Що може прискорити завершення війни: в Міноборони назвали єдиний реальний сценарій

27 червня 2026, 15:57
google news Підпишіться
на нас в Google
Бескрестнов розповів, чому РФ здатна затягувати війну та який внутрішній фактор може змінити розрахунки Кремля щодо продовження бойових дій.
Що може прискорити завершення війни: в Міноборони назвали єдиний реальний сценарій
Війна в Україні - у Міноборони пояснили, що може зупинити Росію / Колаж: Главред, фото: УНІАН, kremlin.ru, 22 ОМБр

Про що сказав Сергій Бескрестнов:

  • РФ здатна вести війну роками
  • Завершення війни залежить від реакції та настроїв суспільства РФ
  • Інтернет-ресурси України стали для росіян джерелом правди

Країна-агресорка Росія має ресурси для продовження війни у нинішньому форматі протягом тривалого часу, а швидкість завершення бойових дій залежатиме не лише від ситуації на фронті. Радник міністра оборони України з технологічних напрямів Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" вважає, що ключовим фактором може стати зміна настроїв усередині російського суспільства.

За його словами, Москва розраховує вести бойові дії у довгостроковій перспективі, оскільки поки має можливість поповнювати особовий склад і підтримувати виробництво озброєння. Він зазначає, що внутрішні проблеми країни-агресорки наразі не стали для її керівництва критичним фактором.

відео дня

"Гадаю, всі вже зрозуміли, що керівництво РФ готове вести цю війну в нинішньому форматі дуже довго. Знайти щомісяця 30 тисяч людей для відправки на смерть, щоб утримати фронти, — не проблема. Я також знаю їхні поточні можливості та масштаби виробництва БПЛА й ракет. Вони атакуватимуть нас ними роками за підтримки Китаю", — сказав Сергій Бескрестнов.

Що може прискорити завершення війни: в Міноборони назвали єдиний реальний сценарій
/ Скріншот

Окремо "Флеш" звернув увагу на інформаційний напрямок війни. На його думку, вплив на російське населення може стати одним із механізмів, який змінить сприйняття війни всередині РФ.

"Реальна можливість прискорити закінчення війни полягає в реакції населення Росії на наші дії. Раніше "СВО" було десь далеко, а тепер раптом опинилося поруч. Багато хто скаже, що жителі Росії, які залишилися, — це рабський і заляканий народ, це так, але у будь-якого раба є межа терпіння, коли йдеться про ту саму нижню частину відомої всім піраміди Маслоу", — наголосив радник міністра оборони України.

Він вважає, що обмеження доступу до незалежної інформації з боку російської влади створило ситуацію, коли частина громадян РФ починає шукати альтернативні джерела новин. Саме тому, на його думку, важливу роль відіграє поширення інформації через цифрові платформи.

"Якщо ви хочете зупинити війну, допомагайте впливати на народ РФ через інтернет. Лідери РФ, обмеживши доступ свого населення до правди та інформації, повторили помилку СРСР. Тоді в пошуках правди слухали по радіо "Голос Америки", а зараз мешканці Росії звертаються за правдою та інформацією на наші ресурси та наші ТГ канали", — зазначив Сергій Бескрестнов.

Також він закликав активніше показувати росіянам наслідки війни для їхньої країни. За його словами, суспільство РФ має бачити не лише офіційну версію подій, а й реальні наслідки бойових дій.

"А якщо (війну, - ред.) не завершити, то надалі зимувати без світла та тепла вже будемо не тільки ми, а й більша частина мешканців середньої смуги росії", — сказав радник міністра оборони України.

Бескрестнов також додав, що сучасні конфлікти ведуться не тільки на полі бою, а й у сфері впливу на свідомість людей. У Міноборони, за його словами, приділяють увагу цьому напрямку.

"А ще додам, що війни бувають різні. Не всі вони відбуваються на полі бою. Когнітивна війна — одна з них. І ми в Міністерстві оборони знаємо, що це таке", — підкреслив Сергій Бескрестнов.

Сергій Бескрестнов
Сергій Бескрестнов "Флеш" / Інфографіка: Главред

Коли може закінчитись війна - коментар експерта

Керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович зазначив, що після заяви президента Володимира Зеленського про намір завершити війну дипломатичним шляхом до настання холодів дедалі частіше обговорюється реалістичність такого сценарію. На його думку, певні передумови для цього вже сформувалися.

Політолог вважає, що ймовірність переговорів і можливого "замороження" конфлікту наразі існує, хоча й залишається обмеженою — приблизно на рівні 30%. Водночас він підкреслив, що на початку року такі перспективи взагалі не розглядалися, а нині вони вже стали можливими. За його оцінкою, у разі реалізації низки факторів подібний сценарій може проявитися в період із середини жовтня до початку листопада.

Водночас експерт зауважив, що навіть у разі потенційного припинення активних бойових дій найближчим часом очікувати повноцінної мирної угоди не варто.

"Це може бути щось схоже на ситуацію між Північною та Південною Кореєю. Принаймні в найближчі роки. Можна сказати, що це буде аналог "Мінська-3". Але з великою ймовірністю, доки Путін перебуватиме при владі, формального договору між Україною та Росією не буде. Цей сценарій, звісно, не надто позитивний, але він дає Україні багато можливостей. Головне — правильно ними скористатися. Ключовий момент у тому, що в такому разі не буде активної фази бойових дій", — підсумував експерт.

Війна Росії проти України - останні новини за темою

Аналітики видання The Economist оцінили можливі умови мирної угоди після війни. На їхню думку, мир вимагатиме серйозних компромісів і гарантій безпеки що стане ключем до угоди.

Тим часом, у звіті Інституту вивчення війни (ISW) констатували, що Кремль регулярно відмовлявся від переговорів. Аналітики зазначили, що Москва відкидає всі мирні пропозиції Заходу і України і висуває ультимативні вимоги.

Як раніше повідомляв Главред, Постійний представник України при ООН Андрій Мельник наголосив, що терпіння Києва не безмежне. Він сказав, що Україна може скоригувати та змінити свою пропозицію та попередив про наслідки.

Читайте також:

Про персону: Ігор Рейтерович

Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.

У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій "ВІКНА".

У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ "Співдружність", заступника головного редактора журналу "Національний інтерес", головного редактора "Короткого огляду інформаційного простору України".

Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред

Новини партнерів
Реклама

Останні новини

Реклама
Реклама
Реклама
Ми використовуемо cookies
Прийняти