Ви дізнаєтеся:
- У чому суть трьох етапів стратегії Кремля
- Коли Путін погодиться на припинення вогню
- Як Україна може поламати плани РФ
Країна-агресор Росія розглядає свою стратегічну мету - підпорядкування України - у три етапи, з яких лише перший включає в себе реальні бойові дії. Деталі кремлівського плану розкрив Джек Вотлінг у статті для видання Foreign Affairs.
На першому етапі Москва прагне окупувати або зруйнувати достатню кількість української території, щоб забезпечити економічну життєздатність частини, що залишилася, тільки за згодою Росії. Російські стратеги оцінюють, що цього можна досягти, якщо Росія утримає вже частково анексовані нею області (Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку), а також додасть Харківську, Миколаївську та Одеську, що фактично відріже Україну від Чорного моря.
"У цих умовах Кремль буде прагнути до припинення вогню, вважаючи, що зможе перейти до другого етапу, в якому він буде використовувати економічні важелі і політичну війну, підкріплену загрозою повторного вторгнення, для встановлення контролю над Києвом. На третьому етапі Росія включить Україну до своєї орбіти подібно до Білорусі", - йдеться у статті.
При цьому наголошується, що наразі Росія все ще далека від досягнення першої з цих фаз.
Російські військові сподіваються, що, якщо їм вдасться вимотати Збройні сили України, їхні територіальні завоювання на полі бою прискоряться.
Росія веде наступ уже два роки, і тиск на Україну зростатиме в міру зменшення щільності рядів українських захисників. Чисельність піхоти в українських підрозділах скорочується з місяця в місяць, навіть якщо загальна чисельність українських військ залишається стабільною.
На Росію чекають проблеми
Незабаром Росія зіткнеться з власними проблемами, що вимагають збільшення чисельності особового складу. Із середини 2023 року Росія веде війну, використовуючи добровольців, які вступають в армію в обмін на величезні премії та обіцянки великих виплат сім'ям у разі їхньої загибелі. У 2024 році Росія набрала близько 420 тисяч осіб, а у 2025 році - понад 300 тисяч.
"Це число дало їй змогу вести нещадні, хоча і дорогі, піхотні наступи. Однак кількість людей, для яких ці стимули привабливі, скорочується. Восени 2025 року показники вербування впали, і в деяких районах Москві довелося вдатися до більш примусових методів. Щоб підтримувати поточний темп наступальних операцій, Кремлю потрібно буде або розробити спосіб ведення бойових дій, який дозволить краще зберегти життя солдатів, або знайти нову модель вербування", - пише автор.
Здатність російської держави продовжувати наступальні операції визначається також і наявним у неї оборотним капіталом. Поки Росія може продавати нафту, газ та іншу сировину, у неї є кошти для отримання вільних грошей для фінансування озброєння і набору особового складу. Однак падіння цін на нафту 2025 року виснажило російські резерви. Тим часом активізація Україною кампанії дальніх ударів по нафтопереробних заводах почала чинити істотний вплив на внутрішнє нафтоперероблення і доступність палива.
"Питання в тому, якою мірою поєднання санкцій і ударів створить для Кремля проблеми з грошовим потоком у 2026 році", - пише Вотлінг.
За його словами, є вагомі підстави вважати, що Україна зможе підвищити ефективність своїх ударів у 2026 році. По-перше, Росія витрачає більше перехоплювачів ППО, ніж виробляє. Україна також нарощує запас крилатих ракет вітчизняної розробки. Вони не тільки мають достатню кінетичну енергію для ураження набагато більшої кількості класів цілей, ніж українські безпілотники, а й, наражаючи на ризик більшу кількість типів цілей, ще більше розосереджують російську ППО, створюючи нові проломи. Якщо Україна вирішить атакувати російську інфраструктуру експорту нафти, Росія відчує це на собі.
Про персону: Джек Вотлінг
Джек Вотлінг (Jack Watling) - британський військовий аналітик, доктор історії та старший науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI - Royal United Services Institute) у Лондоні. Це один із найповажніших європейських експертів із сучасних збройних конфліктів, зокрема - з війни Росії проти України.
Освіта: доктор філософії (PhD) з історії в Лондонському університеті (King's College London).
Вотлінг регулярно пише для Foreign Affairs, The Atlantic, The Economist, BBC, The Guardian та інших світових видань.
Автор книг:
- The Arms of the Future: Technology and Close Combat in the Twenty-First Century (2023) - про те, як технології змінюють характер ближнього бою;
- The Future of Land Warfare (у співавторстві).
З перших місяців повномасштабного вторгнення Росії Джек Вотлінг працює як аналітик і консультант, регулярно відвідує Україну, взаємодіє з українськими військовими.
Його доповіді для RUSI вважаються одними з найточніших західних досліджень про тактику і стан російської та української армій.
Переговори про завершення війни - останні новини
Як писав Главред, Москва підтвердила готовність відновити переговори з Україною на стамбульському майданчику, однак, за словами російських дипломатів, українська сторона поки не відреагувала на пропозицію.
Спецпредставник Трампа Стів Віткофф заявив, що після того, як питання з Газою буде закрито, США зосередяться на завершенні війни в Україні. У питанні вирішення війни в Україні є певний прогрес.
7 листопада президент США Дональд Трамп заявив про значне просування в питанні завершення війни в Україні.
"Ми прагнемо закінчити ще одну (війну - ред), якщо це можливо, між Росією та Україною. Поки нам це не вдалося, але, я думаю, ми сильно просунулися", - сказав глава Білого дому.
Як відомо, Трамп і Путін мали зустрітися в Будапешті ще наприкінці жовтня поточного року. Однак, саміт зірвався. Водночас угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан стверджує, що це не так і лідери США та країни-агресора Росії зустрінуться в Будапешті.
Чого хоче Путін: думка експерта
Український політичний журналіст Віктор Шлінчак заявив, що увага світових лідерів до України входить у нову фазу загострення, і реальні вимоги до Києва можуть бути набагато глибшими і небезпечнішими, ніж публічно озвучені Дональдом Трампом.
За словами Шлінчака, глава РФ Володимир Путін прагне не просто зафіксувати лінію замороженого конфлікту, а й домогтися внутрішньої трансформації України, спрямованої на злам суспільства, втомленого від війни.
Серед прихованих вимог Кремля він назвав:
- надання російській мові офіційного статусу;
- закріплення статусу Російської православної церкви;
- повернення проросійських партій до участі у виборах;
- амністію окремих політичних фігур.
Шлінчак зазначає, що Трамп, імовірно, не приділяє уваги цим нюансам і зосереджений виключно на результаті "зупинки" війни.
На думку Шлінчака, якщо Кремль і далі будує плани обрушити українську оборону до кінця року, Путін тягнутиме час і ухилятиметься від конкретних зобов'язань.
Інші новини:
- У Британії назвали людину, яка може посадити Путіна за стіл переговорів
- США змінюють тактику переговорів із Росією - чого чекати тепер
- Обговорити мир у чатику: Кислиця озвучив абсурдні пропозиції РФ на переговорах
Про персону: Віктор Шлінчак
Віктор Шлінчак - український політичний журналіст, медійник, голова правління Інституту світової політики. Керівник і співвласник сайту "Главком". Cпеціалізується на оцінках внутрішньо- та зовнішньополітичних процесів, а також дослідженні світового досвіду у сферах управління державою, антикорупційного законодавства, зовнішньої політики.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
