Підпишіться 
Коротко:
- На "Молніях" дедалі частіше фіксують цифрову передачу відео
- Цифрове відео може повністю замінити аналогове
- Варто додати виявлення цифрового відео до систем перехоплення
Російські окупанти дедалі частіше використовують цифрові системи передачі відео на ударних безпілотниках "Молнія".
Якщо така технологія стане масовою, частина нинішніх засобів виявлення дронів може втратити ефективність. Про це повідомив радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій "Флеш" Бескрестнов.
"На "Молніях" дедалі частіше зустрічається цифрова система передачі відео. Треба бути готовими до того, що цифрове відео колись повністю замінить аналогове (в першу чергу на крилах), і всі портативні детектори та стаціонарні пункти прийому аналогового відео стануть неефективними", - зазначив він.
За словами Бескрестнова, уже зараз варто подбати про те, щоб системи перехоплення могли виявляти цифровий відеосигнал.
Водночас експерт пояснив, що така система не обов’язково має відтворювати саме відео з безпілотника. Навіть без можливості побачити зображення можна буде зафіксувати наявність цифрового сигналу та визначити його пеленг.
"Зображення ми не побачимо, але наявність побачимо, пеленг визначимо (попередимо користувача про загрозу)", – пояснив "Флеш".
Як Росія змінила тактику ударів по Києву
Главред писав, що за словами військового оглядача Дениса Поповича, Росія останніми днями змінила сам принцип організації повітряних атак. За його словами, така схема дозволяє підтримувати майже безперервний режим повітряної небезпеки.
При цьому реактивні "Герані-4" та "Герані-5" значно швидші за традиційні бензинові дрони, через що частина звичних засобів боротьби втрачає колишню ефективність.
Нова схема створює навантаження не лише на військову систему захисту. Постійні сигнали тривоги зупиняють транспорт, впливають на роботу установ, торговельних центрів та підприємств, а також змушують бізнес працювати в умовах постійної невизначеності.
Модернізація російської зброї - новини за темою
Як писав Главред, Україна працює над створенням власних реактивних ракет-перехоплювачів, які мають протидіяти новому поколінню російських повітряних цілей. Водночас, за словами "Флеша", РФ уже використовує під час атак засоби з реактивною тягою та планує розвивати цей напрям.
Нагадаємо, російські війська почали використовувати безпілотники як стаціонарні акустичні датчики біля ключових доріг у "сірій зоні" - дрон фіксує звук техніки, що наближається, і передає дані оператору для ураження.
Раніше повідомлялося, що російські окупаційні війська почали використовувати FPV-безпілотники за новою схемою: апарати маскують неподалік від доріг, якими рухається транспорт у прифронтовій зоні.
Читайте також:
- Прямо під час ефіру: РФ атакувала офіс телеканалу в Києві, є постраждалі
- Росія може знову наступати на Київ: командувач НГУ розповів, чого чекати восени
- Захід України під загрозою: в ГУР попередили про випробування нової балістики РФ
Про персону: Бескрестнов Сергій "Флеш"
Бескрестнов Сергій Олександрович з позивним "Флеш" - український фахівець та консультант у галузі військових радіотехнологій. Закінчив Київський військовий інститут управління та зв'язку за спеціальністю "Радіо, радіорелейний, тропосферний та космічний зв'язок". Також навчався у різних європейських технічних центрах за напрямками радіорелейного та мобільного зв'язку стандарту GSM. Він займав керівні посади у компаніях "Українські радіосистеми", "Український мобільний зв'язок", став головою ГО "Центр радіотехнологій".
З перших днів війни він брав активну участь в обороні Київської області з 3-м полком сил спеціальних операцій. Він організував систему військового радіозв'язку півночі Київської області разом з 136 батальйоном ТРО. З квітня 2022 року консультував та навчав різні військові підрозділи й силові структури України. Він організував службу технічної підтримки та обмін досвідом для кількох тисяч військових зв'язківців ЗСУ та НГУ. Нині він розробляє засоби малого РЕБ та вивчає на фронтах радіосигнали російських БПЛА всіх типів, пише Вікіпедія.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
