Атаки по Україні зростуть взимку: розвідка Естонії назвала найнебезпечнішу ціль РФ

Головне:

• РФ може посилити удари по енергетичній інфраструктурі України взимку
• У Росії зараз для цього більше ресурсів, ніж раніше
• Найбільша загроза - можливі диверсії проти АЕС

Взимку Росія, ймовірно, активізує удари по енергетичній інфраструктурі України, щоб максимально ускладнити життя цивільного населення. У РФ збільшилась кількість засобів для атак. Про це повідомив глава розвідцентру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг, пише ERR.

"Незважаючи на суспільний галас, такий сценарій залишається вельми ймовірним. По-перше, це відповідає вже сформованій сезонній тактиці знищення української цивільної інфраструктури. По-друге, у Росії зростають можливості для проведення таких операцій. Це підтверджується збільшенням кількості засобів дальнього ураження, що застосовуються для глибоких ударів", - зазначив глава розвідцентру.

відео дня

За його словами, у найближчі тижні загальна картина бойових дій, ймовірно, кардинально не зміниться. Ківісельг вважає, що російські війська продовжать тиснути на різних ділянках фронту, намагаючись досягти локальних тактичних успіхів.

"Загалом оборонні рубежі України утримуються, і немає ознак того, що в найближчі тижні Російській Федерації вдасться домогтися значного прориву", - наголосив полковник.

Рекомендуємо:

Летить купа Шахедів, у повітрі МіГи: висока загроза масованого обстрілу

Ківісельг окремо підкреслив, що асиметричні дії проти українських атомних електростанцій є надзвичайно небезпечними. На його думку, ціль таких дій - не лише руйнування обладнання, а й створення масштабної диверсії.

"Мета цих дій - влаштувати масштабну диверсію і відволікти сили української влади та міжнародних партнерів, які надають підтримку Україні. Ліквідація наслідків великої ядерної аварії та регіонального радіоактивного зараження зажадала б мобілізації всіх внутрішніх ресурсів країни і призвела б до припинення оборонних операцій. Крім того, знадобилася б масштабна міжнародна гуманітарна допомога, доставка якої через ворожі дії Росії виявилася б пов'язана з украй високим ризиком для безпеки", - припустив він.

Чи може Україна відповісти на атаки РФ - думка експерта

Політолог, директор Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко вважає, що Росія заздалегідь готувалася до масованих атак по енергетичних об’єктах, системах водопостачання та інших важливих сферах. Водночас, за його словами, Україна теж готова завдавати ударів у відповідь.

"Йдеться радше про балансування ситуації. Адже, як зазначав сам Трамп, не можна воювати тоді, коли гра постійно йде лише в одні ворота. Це необхідно для того, щоб і росіяни зрозуміли: головні наслідки спрямовані не стільки проти населення, скільки проти їхньої армії та фінансово-економічного блоку. Думка пересічних росіян тут вторинна. Проте вони також зрозуміють, що саме дії Путіна й його ініціативи штовхають Російську Федерацію дедалі глибше у безодню", - заявив Чаленко в коментарі Главреду.

Атака в ніч на 3 жовтня - головне

Як повідомляв Главред, у ніч на 3 жовтня російські війська здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши крилаті ракети та дрони-камікадзе. Під обстрілом опинилися Полтавська область і Одеса: у Полтаві та Лубенському районі пролунали вибухи, частина атак була здійснена балістичними ракетами "Іскандер-М".

Також під удар потрапили Дніпропетровщина та Харківщина. Окупанти запустили кілька "Шахедів", 6 балістичних ракет "Іскандер-М" та близько 20 крилатих ракет по об’єктах Полтавщини та Харківської області. Основною ціллю атак стали об’єкти енергетичної інфраструктури.

У ніч проти 3 жовтня російські війська здійснили найбільший удар по газовидобувній інфраструктурі України з початку повномасштабної війни. По Україні випустили 35 ракет, у тому числі балістичних, та атакували 60 дронами.

Читайте також:

• Летять "хмари" Шахедів і гримлять вибухи: Київщина під масованою атакою
• РФ готує нову масовану атаку - рій БпЛА вже над Україною, напоготові Ту-95МС
• Україна під масованою ракетно-дроновою атакою, у великих містах лунають вибухи

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред