Українські дрони уже завдали суттєвої шкоди російським нафтопереробним заводам. Але після цих ударів російські НПЗ підлягають ремонту: в одних випадках їхнє відновлення тривало кілька тижнів, в інших – кілька місяців. Ці удари призвели до проблем із постачанням бензину в країні-агресорці Росії. Проте важливо здійснювати такі атаки системно і послідовно.
Але варто також бити по об’єктах, які пов’язані з виробництвом пального для літаків надзвукової авіації і бомбардувальників, які завдають ударів по наших містах і позиціях ЗСУ, а також пального для крилатих ракет. Про це сказав президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар під час чату на Главреді.
"Пошкодження внаслідок ударів по російській нафтопереробці не мали остаточно фатального характеру, тобто все це підлягає ремонту і відновленню через певний час. В одних випадках відновлення тривало кілька тижнів, в інших – кілька місяців. Наприклад, Туапсинський НПЗ відновлювався три з невеликим місяці. Він запрацював на початку травня і через кілька днів отримав новий удар", – зазначив Гончар.
відео дня
За його словами, так чи інакше ці удари призвели до проблем із постачанням бензину в РФ.
"Попри те, що російська влада запевняла, що ці удари не такі вже й відчутні, ми побачили запроваджені обмеження РФ не тільки щодо експорту бензину, але й початок постачання до Росії пального, зокрема, бензину, з Білорусі та Казахстану. Це свідчить про дошкульність наших ударів", – сказав він.
Але при цьому експерт наголошує, що для нанесення суттєвої шкоди країні-агресорці Росії такі удари повинні бути системними і послідовними.
У той же час Гончар сказав, по яких об’єктах в РФ потрібно першочергово бити, щоб завдати Росії максимальної шкоди.
"Ще один важливий момент – це ураження тих об’єктів, які продукують нафтопродукт неширокого вжитку, але який має дуже важливе значення. Наприклад, виробництва, пов’язані зі спеціальними видами пального, призначеного для літаків надзвукової авіації, бомбардувальників, які завдають ударів по наших містах і позиціях ЗСУ, пальне для крилатих ракет тощо. Такі об’єкти мають бути постійно під ударами. Це і є рецепт того, як завдати максимальної шкоди ворогу, і зрештою ця шкода має стати фатальною", – сказав експерт.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Вибухи в Росії та у Криму – останні новини
Раніше повідомлялося, що у Криму та в Росії прогриміли вибухи у ніч на 8 червня. Гучні вибухи вночі лунали у Балаклаві та Севастополі, зокрема у морі біля Стрілецької бухти. Неспокійно було і на території РФ – у Краснодарському краї.
Пізніше стало відомо, що 8 червня українські дрони вперше долетіли до Північної Осетії в РФ, де розташований стратегічний військовий аеродром РФ "Моздок". Відстань до аеродрому від українського кордону становить близько 1000 кілометрів. Це аеродром, з якого злітають стратегічні бомбардувальники Ту-22М3, щоб завдавати ударів по Україні. Унаслідок атаки безпілотника було суттєво пошкоджено щонайменше один бомбардувальник Ту-22М3, підтверджують російські пабліки. Ступінь пошкодження не уточнюють, однак зауважують, що на його ремонт може піти щонайменше півроку.
Також 9 червня під Бєлгородом пролунали потужні вибухи. Російські окупанти знову потрапили під "роздачу".
14 червня повідомлялося, що у РФ скиглять через масову атаку дронів: у 4 областях були вибухи, на Шебекіно впала авіабомба. Дрони були помічені у Ростовській, Воронезькій і Курській областях. У місті Морозівськ міг бути атакований аеродром, де дислокуються Су-34 та Су-24.
Читайте також:
- РФ вночі атакувала Україну ракетами і "Шахедами": у кількох областях прогриміли вибухи
- У РФ скиглять через масову атаку дронів: у 4 областях були вибухи, на Шебекіно впала авіабомба
- Удари ЗСУ по глибокому тилу РФ: чи дозволить Байден використати зброю США - ISW
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
