Російські окупанти замінували завод Кримський титан в Армянську і можуть влаштувати там провокацію. Якщо це станеться, токсичні речовини можуть досягти сусідніх регіонів, а співробітники підприємства майже зі стовідсотковою ймовірністю загинуть.
За даними української розвідки, російські військові замінували Запорізьку АЕС і завод Кримський титан. Окупанти готуються вчинити провокацію на одному з цих об'єктів. Найімовірніше, це буде саме Кримський титан, оскільки РФ хоче перешкодити просуванню сил оборони України в анексований Крим, пише Фокус.
Військовий експерт Павло Нарожний каже, що росіяни готові піти на цей злочин, щоб уповільнити український наступ.
"Чого вони очікували, коли підірвали греблю Каховської ГЕС? Що це перешкоджатиме українському наступу. Так буде і цього разу", —сказав Нарожний.
У ГУР Міноборони зазначають, що окупанти мінують цехи хімічного підприємства, а також закладають вибухівку на заводській та прилеглій території.
При цьому на підприємстві може виникнути аварійна ситуація й тому, що після теракту РФ на Каховській ГЕС в Північно-Кримському каналі немає води. У зв'язку з цим процеси виробництва на заводі значно порушені, не виключена штучна техногенна катастрофа, наслідки якої складно передбачити.
У свою чергу, голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін вважає, що вибух на хімічному заводі в Армянську загрожує екологічною катастрофою не лише Криму і частині материкової України, але й Туреччині та навіть самій Росії.
Загинуть всі з ймовірністю, близькою до 100%
Основну небезпеку для людей та навколишнього середовища несуть токсичні продукти переробки сировини на підприємстві. Найнебезпечнішою аварія на заводі буде для його співробітників.
"На Кримському титані розташовані ємності з аміаком. Аміак - це отрута. Якщо відбудеться викид аміаку, всі, хто опиняться в його хмарі, загинуть з ймовірністю, близькою до 100%", - каже Нарожний.
Зараз на Кримському Титані працює лише один цех, який виробляє азотні добрива з використанням аміаку. За даними ЗМІ, аміаку там приблизно 200 тонн.
"І все це зберігається не в одному танку, а в декількох ємностях. Якщо уявити, що одна з них буде підірвана, то найбільш ймовірно, що виникне небезпека забруднення в межах одного майданчика", - розповів експерт Кримськотатарського ресурсного центру Євген Хлобистов.
Далі аміак підійматиметься вгору, тому що він легший за повітря, і переміщатиметься відповідно до напрямку вітру на момент вибуху.
Концентрація аміаку щохвилини буде знижуватися. На відстані одного кілометра людям вже нічого не загрожує.
"Таким чином, найімовірніше, люди, які проживають в Армянську та Красноперекопську, можуть лише на кілька хвилин відчувати запах аміаку в повітрі. Це буде неприємно. У цей момент важливо закрити всі вікна, не виходити на вулицю і пити більше води", — сказав Хлобистов і додав, що особливої небезпеки для здоров'я місцевого населення не буде.
Отруйна хмара може поширитися на 500 кілометрів
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко заявила в ефірі телеканалу Київ, що в разі техногенної катастрофи на Кримському титані отруйна аміачна хмара може поширюватися на відстань від 120 до 480 і навіть 500 кілометрів. Відповідне моделювання було проведено вченими ще в 2019 році.
За її словами, якщо вітер пожене хмару вглиб континентальної України, то вона становитиме загрозу не лише для Херсонської, а й для Запорізької та Дніпропетровської областей.
Кислотний накопичувач Кримського титану — в чому загроза
На території підприємства розташовані кислотні накопичувачі. Ці відходи формувалися приблизно з 1990-х років і вони занадто шкідливі.
Є ризик того, що може повторитися аварія, яка сталася в ніч з 23 на 24 серпня 2018 року.
Тоді люди помітили на автомобілях, парканах, частинах будинків зовні, а також на посуді, ключах, інших металевих деталях жовтий наліт, схожий на іржу. Листя на деревах пожовкло і почало опадати. Жителі скаржилися на висип, блювоту у дітей, головний біль.
Представники української влади вважали, що викид хімічних речовин у Криму стався через російських військових, які на навчаннях нібито обстріляли завод.
У свою чергу, професор кафедри екології Києво-Могилянської академії Хлобистов припускає, що аварія технологічно була пов'язана з тим, що не вистачало технічної води, яка доставлялася до того Північно-Кримським каналому
"Якщо підірвати цей ставок з концентрацією небезпечних відходів, виникне небезпечна ситуація", - зазначив він.
Вибух на Кримському титані матиме небезпечні наслідки для екосистеми навколо. Передусім, для озера Сиваш.
Путін готується до масштабної хімічної атаки в Криму
Президент країни-агресора Росії Володимир Путін наказав військам "хімічного захисту" увійти на тимчасово окуповану Херсонську область. Такі дії можуть вказувати на те, що окупанти готуються до провокації на хімічному підприємстві Кримський титан.
Офіційно причиною такої передислокації російських "хімічних" військ називають ліквідацію наслідків "прориву" Каховської ГЕС. Але ці військові підрозділи не призначені для виконання таких завдань, переважно цим займаються цивільні структури, про це 17 червня повідомили в Telegram-каналі партизанського руху "Атеш", до якого належать, зокрема, кримські татари.
"Реальна мета розміщення там хімічних військ може полягати в провокації на заводі "Титан". Росія може виконати чергову техногенну катастрофу для оборони Кримського півострова. Не хочеться в це вірити, але треба готуватися до найгіршого сценарію. Після Каховської трагедії не залишається сумніву, що вони можуть піти на все", - йдеться в повідомленні.
Російські загарбники можуть підірвати завод Кримський титан в Армянську, щоб виграти для себе час для передислокації своїх військ, вважає полковник запасу, військовий льотчик-інструктор Роман Світан. За його словами, з цією ж метою вони підірвали Каховську ГЕС, що спровокувало серйозне затоплення великої території та загибель людей.
Інші новини:
- Європарламент визнав військовим злочином РФ підрив Каховської ГЕС
- Грета Тунберг посміялася над ООН за бездіяльність після підриву Каховської ГЕС
- Вибух був у "серці" конструкції: у NYT пояснили, як окупанти підірвали Каховську ГЕС
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред