На сайті Главред відбувся чат із президентом Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт із міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайлом Гончаром. Він проаналізував та пояснив, чому росіяни не припиняють бити по ДніпроГЕС - яка мета Росії.
"Аби підірвати греблю, треба її контролювати. Якраз 10 червня були роковини знищення греблі Каховської ГЕС, для підриву якої окупанти туди завезли вибухівку. Тому що обсяг вибухівки в боєголовці ракети, балістичної чи крилатої, становить приблизно півтонни, а Х-22 - 960 кг. Цього недостатньо, щоб підірвати греблю гідростанції, яка призначена витримати землетруси, утримувати кілька кубічних кілометрів води тощо", - пояснив Гончар.
Він також зазначив, якщо контролювати греблю, туди можна завезти вибухівку (що й було зроблено у випадку Каховської ГЕС), відповідним чином її розташувати і підірвати - лише в такому випадку це спрацює.
"Якщо ми розглянемо історію ДніпроГЕС, то саме в такий спосіб греблю двічі підривали: у 1941 році радянські війська, коли відступали, і в 1943 році німецькі війська, коли відступали з Запоріжжя. Ударами крилатих ракет росіяни уразили устаткування ГЕС-1 і ГЕС-2. Останнім ударом була пошкоджена дорога через греблю ГЕС, що потребувало тривалого періоду ремонтних робіт. Але сама гребля, яка складається з бетону, арматури і каміння, маса якої сотні тисяч тонн, лишилася стояти, бо ракета просто нездатна пробити в ній дірку", - розповів Гончар.
Гончар пояснив, що мета цих ударів Росії - знищення нашої маневрової генерації, а ГЕС відносяться саме до цієї категорії.
"От росіяни і намагаються по ній бити. У порівнянні з атомною чи тепловою генерацією, гідрогенерація у нас невелика, але відігравала важливу роль. Її мінімізація означає, що енергосистема працюватиме у ще більш нестабільному режимі", - наголосив експерт.
Гончар розповів, що лише ядерний удар здатен повністю зруйнувати греблю.
"Коли розробляються спеціальні ядерні боєголовки для ракет, вони з-поміж іншого якраз і призначені для ураження гребель ГЕС задля подальшої їх руйнації та створення інженерного підтоплення території, на якій перебувають збройні сили противника, щоб їх уразити в такий спосіб. Тому гребля будь-якої ГЕС удару ядерної боєголовки не витримає, адже це кілька тисяч тонн тротилу", - підсумував експерт.
Хто такий Михайло Гончар
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор часопису "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор часопису "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Удари по РФ по ГЕС: що відомо
Нагадаємо, що Росія атакувала Канівську та Дністровську ГЕС. На засіданні Ставки верховного головнокомандувача Володимир Зеленський заявив, що країна-терорист хоче повторення страшної екологічної катастрофи на Херсонщині. Але тепер під загрозою не лише Україна, а й Молдова.
В "Укренерго" попередили, що в Україні дві ГЕС виведені з ладу. Під час обстрілів країни-агресора РФ критичної інфраструктури України в ніч на 8 травня 2024 року значних пошкоджень було завдано об'єктам гідроенергетики. Стався значний дефіцит електроенергії.
1 червня 2024 року російські окупанти обстріляли дві українські ГЕС. Ворог обстріляв енергетичні обʼєкти в пʼяти регіонах України, під ударом опинились і дві гідроелектростанції. Зафіксовані критичні пошкодження обладнання.
Більше важливих новин:
- РФ атакувала об'єкт інфраструктури під Дніпром: що відомо
- Форсування Дніпра і захоплення важливого порту: полковник про сценарій контрудару ЗСУ
- Є передумови: Братчук розповів про розширення "сірої зони" на лівому березі Дніпра
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Facebook
