Вірменія вже програла війну в Нагірному Карабасі

Азербайджан заявив про контроль збройними силами країни міста Шуші у Нагірному Карабасі.

Шуші – це замикання Лачинського коридору, дуже важкого гірського рельєфу між вірменським кордоном, де є одна проїзна дорога, що з’єднує Карабах з Вірменією. І зайняття цього міста вже не дає змоги Вірменії щось транспортувати цією дорогою. А це, відповідно, дає змогу Азербайджану фактично прорватися у вірменський тил, до столиці невизнаної Нагорно-Карабахської республіки – Степанакерта.

Втрата контролю над Шушами означає для карабаської столиці припинення існування Степанакерту як керівного пункту. Зараз, наскільки мені відомо, Степанакерт вже практично спорожнів і питання його взяття азербайджанською армією може бути вирішеним протягом лічених днів. Бо зараз входити в Степанакерт – це як заходити в пастку, адже місто з усіх сторін оточене горами, за якими можуть бути вірменські війська. Тепер же виходить так, що з втратою контролю над Шушами у такій пастці опинилися вірменські війська, тому зараз, напевно, спочатку буде братися під контроль увесь периметр і лише потім – сама столиця.

Тим не менш, з моменту взяття Шуші ми можемо говорити, що подальша доля Нагорно-Карабаської республіки вже вирішена. Головна дорога, яка вела до Вірменії, тепер відсічена. Лишається лише одна - на півночі, але і вона проходить занадто близько до азербайджанських позицій. Тому ця дорога може слугувати хіба що можливим гуманітарним коридор для виходу вірменських військ. І оскільки зараз відбувається фактично блокування центру, після чого можливий ще один наступ зі сходу, то після цього питання існування Нагорного Карабаху буде вирішене остаточно. Тобто загалом військову проблему можуть розв'язати вже за кілька тижнів.

читайте такожПісенька Вірменії в Нагірному Карабаху заспіванаПаралельно з тим з’явилася одна політична обставина – днями Росія гнівно заявила Туреччині, що не розглядатиме її пропозиції по зміні переговорного формату щодо Нагорного Карабаху. Зокрема, Туреччина запропонувала варіант створення нової двосторонньої переговорної групи, яку турецька преса називає форматом, у якому у питанні перемовин повністю домінує Туреччина, а Росія виглядає у ньому статистом.

І така реакція Росії - ознака того, що Росія капітулює на Північному Кавказі і віддає цей регіон у руки Туреччині, після чого, разом із взяттям Степанакерту, може повністю припинитися бойова стадія війни і почнеться жорсткий політичний процес під диктатом Ердогана і Алієва, при якому йтиметься про одномоментне виведення військ Вірменії, повна капітуляція військ Нагірного Карабаху, офіційне оголошення про припинення існування Нагірно-Карабахської республіки і початок гуманітарних перемовин про збереження вірменського населення на цій території.

Допускаю, що невтручання Росії у цей конфлікт може свідчити про певний сценарій по приборканню Пашиняна, який раптом почав поводитися не так, як він домовлявся із Росією після свого виграшу на виборах. Тим паче, що зараз Росія прямим текстом зазначає, що Вірменія може отримати її підтримку тільки якщо Пашинян відмовиться від багатовекторності на користь РФ.

І для Вірменії це - не найкращий варіант, оскільки її вже нема кому захищати, адже із взяттям Шуші вона лишилася усіх дієвих союзників. Вірменія розуміє, що Росія її зрадила, а без неї цю війну вже ніяк не виграти. Бо Росії зараз не до подій за її межами, оскільки російські еліти не хочуть втягуватися у конфлікти через можливий майбутній перерозподіл влади у РФ.

Тому чим швидше почнуться перемовини, тим буде краще для Вірменії. Бо на жодні компроміси Азербайджан, який вже пішов війною на Карабах, тепер точно не піде.

Тарас Чорновіл, політичний аналітик, колишній народний депутат України, спеціально для Главреду

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред