Відмову США від запровадження нових санкцій проти оператора Північного потоку-2, в першу чергу, треба сприймати у контексті американсько-німецьких відносин, бо така дія розрахована на покращення цих відносин.
Суто стратегічно американці хочуть дочекатися нових виборів у Німеччині восени, після чого спробують домовитися з новим керівництвом ФРН. Їх розрахунок іде на те, що до влади прийдуть "зелені", які вже неодноразово висловлювалися проти введення в експлуатацію газопроводу і канцлером буде саме їх представниця. Відповідно, це рішення американського уряду можна трактувати як спробу безконфліктно вирішити це питання.
З іншого боку, його варто розглянути і у контексті американо-російських відносин. Саме напередодні зустрічі Байдена і Путіна такі жести можуть робитися в рамках підготовки до неї.
Та це не означає односторонню поступку і що це рішення прийняте раз і назавжди. За цей "бонус" США чогось очікуватимуть і від російської сторони. У цьому "списку" буде весь перелік претензій західного світу до Росії. Тобто як внутрішньоросійські питання (Навального, діяльності західних медіа), так і американсько-російських відносин (спільного роззброєння, відмови від виходу РФ з угоди про відкрите небо тощо). У тому числі, може бути і частина питань, що стосуються України - наприклад, тих, що пов’язані з Кримом чи обміну та повернення так званих бранців Кремля.
читайте такожПодачка Путіну: навіщо в США захотіли скасувати санкції проти Північного потоку-2Але навряд чи США чогось дочекаються, бо це все не спрацює і від самого початку приречене на провал. Фактично це - черговий прояв наївності західних політиків, які вважають, що можуть щось обміняти в росіян. Вже неодноразово російська влада це спростовувала, але стратегічний підхід Сполучених Штатів і Західної Європи незмінний — вони прагнуть діалогу з РФ, але не розуміють його кінцевої мети.
Тим паче, що днями з'явилася інформація про заочну полеміку Держсекретаря США Блінкена з головою МЗС РФ Лавровим. На рівні Міністерства росіяни у грубій формі сформулювали свої очікування від зовнішньої політики США і фактично сказали, щоб ті не лізли у справи РФ. Тобто вони не просто не готові йти на якісь поступки, вони вважають що російські справи - це не справа американців. Тож Путін намагатиметься говорити з Байденом на паритеті, не допускаючи обговоренні тих питань, які Росія вважає внутрішніми. Відтак, те ж питання Криму він також не обговорюватиме.
І через це Україні доведеться чекати нового витка ескалації на східних кордонах. Загалом питання запуску ПП-2 - безпеково і економічно чутливе для України. Безпеково відкриття другої нитки газопроводу відкриє росіянам вікно можливостей для прямих атак на Україну з ризиком зруйнувати газотранспортну систему. А з економічної точки зору транзит російського газу через українську ГТС приносить країні близько 6 мільярдів на рік - це дуже велика частина надходжень до держбюджету, якої ми у найближчій перспективі позбудемося, навіть незважаючи на підписані угоди з Газпромом. Бо росіянам легко придумати будь-яку причину для того, щоб ці умови не виконувати. І це послаблюватиме Україну зсередини.
Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту євроатлантичної співпраці, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
