Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська заявила, що збирається відвідати Київ. Україна довго вагалася й уникала конкретної позиції щодо протестів у Білорусі, але зрештою відсторонилася від Лукашенка (бо він продемонстрував жорстке ставлення до нашої країни та перекреслив усі ті принципи, яких протягом останніх років дотримувався у відносинах із Києвом). Зважаючи на це, Світлана Тихановська принаймні може бути впевнена, що з України її не видадуть режиму Лукашенка.
Якщо у випадку з Росією, попри дуже хитру гру, яку веде Путін (а він грається і з білоруською опозицією, і з Лукашенком – ще не відомо, на кого зрештою він зробить ставку; можливо, за рік-два в Білорусі реалізують сценарій Пашинян-2), РФ для Тихановської є небезпечною країною.
Тихановська хотіла провести переговори з Путіним і дуже на них напрошувалася, але "хазяїну Кремля" вона поки що не є вигідним кандидатом. Адже чоловік Тихановської, а, відповідно, і вона сама є недостатньо контрольованою Росією.
Тому вирушати з візитом до Росії для Світлани Тихановської вкрай ризиковано, адже там діють правові норми "союзної держави". Відтак, її там можуть просто заарештувати і видати режиму Лукашенка.
В Україні подібної загрози для Тихановської немає, а поїздка у ще одну країну, політична активність у ще одній державі, спроба встановити нові майданчики, на яких зможуть працювати певні групи білоруської опозиції – це для Тихановської непоганий варіант.
читайте такожКейс Лукашенко довів, що ЄС - збіговисько невиліковних імпотентівПриїзд Тихановської до України ознаменується зустріччю з багатьма українськими політичними лідерами, що додасть її політичній фігурі ваги. Та й для майбутньої діяльності білоруської опозиції це матиме позитивні наслідки. Швидше за все, відбудеться зустріч із міністром закордонних справ Кулебою, а також із українським омбудсменом. Зустріч із нашим омбудсменом додасть легітимації заявам білоруської опозиції про переслідування та порушення прав людини в Білорусі. Адже якщо такі заяви будуть підтримані омбудсменом іншої країни, вони набувають більшої ваги.
Сьогодні білоруську опозицію на політичному рівні однозначно підтримують дві країни – Польща і Литва. Якщо до переліку цих країн увійде й Україна – це, можливо, не такий великий здобуток, як би хотілося білорусам, але тим не менш.
Також слід пам’ятати, що в Україну перемістилася певна кількість білорусів, які не тільки втекли сюди від режиму Лукашенка, але й переводять сюди свій бізнес. А для білоруської опозиції важливо налагодити контакт зі своїми співвітчизниками, що перебралися в нашу країну, заручитися їхньою підтримкою.
Втім, Тихановська не є антиросійським білоруським опозиціонером.
На жаль, політики на зразок Позняка і Шушкевича відійшли в Білорусі, і сьогодні їх вплив невеликий… Проте з нинішньою білоруською опозицією Київ точно може говорити про права людини, які в Білорусі жорстко порушені – починаючи від права обрати владу і закінчуючи боротьбою проти тортур, знущання й незаконних арештів. Думаю, такий правозахисний і гуманітарний аспект мав би бути основним у наших контактах.
Якщо певні білоруські політичні групи збираються працювати на території України, питань нема – ми можемо забезпечити тут їм теплий прийом. Але це має бути їхня індивідуальна робота, без прямої участі українських структур. Тому що це – далеко не та білоруська опозиція, з якою Україні варто було б консолідуватися та будувати близькі відносини. Але в гуманітарних і правозахисних питання співпраця, безумовно, має бути.
Тарас Чорновіл, політичний аналітик, екс-народний депутат України, спеціально для Главреду
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред в Google News
